ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Справа №160/13800/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управління ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 03.02.2026 року №[номер приховано].
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що в спірному податковому повідомленні-рішенні від 03.02.2026 року №[номер приховано] вказано, що в період фінансово-господарської діяльності платника податків вчинено порушення за березень 2021 року. Однак в акті камеральної перевірки від 06.01.2026 року №489/04-36-04-14-06/32130551 про зазначений період взагалі не згадується. В той же час, як випливає з акту і розрахунку штрафних санкцій доданого до податкового повідомлення-рішення від 03.02.2026 року, підставою для застосування штрафних санкцій стала несвоєчасна сплата самостійно задекларованого платником податкового зобов`язання з податку на додану вартість, кінцевий строк сплати якого припадав на 30.04.2021 року. Враховуючи дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.02.2026 року №[номер приховано], а також дати граничних строків сплати грошових зобов`язань вважає, що нарахування суми штрафу здійснено відповідачем поза межами 1095 днів, а отже оскаржуване повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.06.2026 до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки від 06.01.2026 року №489/04-36-04-14-06/32130551та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення від 03.02.2026 року №[номер приховано] правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні, що є відмовою у задоволенні позову повністю.
До суду 11.06.2026 року позивачем подано відповідь на відзив проти позову, в якій він з аналогічних підстав позову просить задовольнити позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 32130551) зареєстроване як юридична особа з 29.10.2002 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом економічної діяльності підприємства є КВЕД 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І ПК України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ ПК України посадовими особами Головного управління ДПС в Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку КП КМР "Кам`янська теплопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 32130551) щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2021 року.
За результатами перевірки позивача складено акт камеральної перевірки від 06.01.2026 року №489/04-36-04-14-06/32130551 на загальну суму штрафних санкцій 124 116,48 грн з питання порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість за березень 2021 року, який направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу підприємства.
Поштове відправлення вручене платнику 13.01.2026 року.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №[номер приховано] від 03.02.2026 року з розміром штрафу 10% на суму 124 116,48 грн\, яке направлено платнику поштовим відправленням на юридичну адресу та отримано 10.02.2026 року.
Податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 15.04.2026 року №9630/6/99-00-06-03-01-06 оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із пп.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем. Пунктом 50.1 статті 50 Кодексу встановлено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.
Відповідно до статті 203 розділу V "Податок на додану вартість" ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 Кодексу); сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 Кодексу).
Згідно із п.87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Пунктом 131.2 статті 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Статтею 124 ПК України встановлено, зокрема, наступне:
- у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.124.1 ст.124 Кодексу);
діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (п.124.2 ст.124 Кодексу);
діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (п.124.3 ст.124 Кодексу).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, а порядок оформлення результатів камеральної перевірки визначено, зокрема, п.86.2 ст.86 цього Кодексу.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Порядок проведення документальних перевірок визначено статтею 77 ПК України, а порядок оформлення результатів камеральної перевірки визначено статтею 86 цього Кодексу.
Однією з підстав скасування спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, зазначаючи, що період фінансово-господарської діяльності при здійснені якої здійснені податкові правопорушення: квітень 2021 року, надалі зазначаючи, що в акті перевірки за цей період не згадується.
Так, податкове повідомлення-рішення та пкт перевірки за своєю формою та змістом відповідають вимогам ПК України та Порядку №1204 для оформлення результатів камеральної перевірки. Де у зазначених документах чітко й вмотивовано надано роз`яснення, в акті чітко зазначено "..проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість за квітень 2021".
В акті чітко зазначено, що в процесі перевірки було досліджено своєчасність сплати грошових зобов`язань по декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року.
Таким чином, доводи позивача щодо недотримання відповідачем при проведенні перевірки підприємства порядку оформлення документальних перевірок, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним, відповідно до ПК України) днем для сплати суми узгодженого грошового зобов`язання, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати (погашення) вже податкового боргу по цьому зобов`язанню.
В матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення від 03.02.2026 року №[номер приховано]) по факту виникнення та по кожному факту (даті) сплати (погашення) податкового боргу наведена детальна інформація, у тому числі період порушення (кількість днів прострочення сплати) та розрахунок застосованих штрафних санкцій.
Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф по ст.124 ПК України - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.
З огляду на положення статті 124 ПК України, юридичним фактом, з яким пов`язується відповідальність у вигляді штрафу, є фактична сплата узгодженої суми грошового зобов`язання з простроченням, а розмір відповідальності залежить виключно від строку прострочення.
Така правова позиція відповідає правовій позиції/висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03.04.2020 у справі №640/1091/19, від 11.11.2022 у справі №200/6441/20-а та висновкам Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду наведеним у постанові від 24.07.2023 у справі №821/850/18.
Згідно із пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Тобто, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст.126 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.
Специфіка застосування штрафної санкції відповідно до приписів ст.126 ПК полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов`язання у повному обсязі.
Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст.126 ПК України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п.п.115.1 ст.115). Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань.
Так, фактична сплата суми податку/грошового зобов`язання були здійсненні позивачем у 2025 році, а отже, при проведенні камеральної перевірки, порушення відповідачем строків її проведення, визначених ст.102.1 ст.102 ПК України (1095 днів) судом не встановлено, а позивачем жодних таких доказів суду не надано.
Позивач у позовній заяві не заперечує проти несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, а лише посилається на формальні помилки, які по своїй суті відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було вчинене правопорушення щодо порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань, які наведені у акті перевірки, тому його правомірно було притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 10% за спірним податковим повідомленням-рішенням від 03.02.2026 року №[номер приховано] на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, у зв`язку із чим обґрунтованих підстав для його визнання протиправним та скасування у адміністративного суду відсутні.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід відмовити з викладених вище підстав.
Крім того, оскільки у задоволенні позову було відмовлено, судові витрати по справі не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма