ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14539/26
провадження № 2/753/13376/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" серпня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа, у якій відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
До початку розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій зазначив, що заборгованість за кредитним договором № 20.05.2023-100000646 від 20.05.2023 року у розмірі 6 921,60 грн. була ним сплачена ще 01.03.2026 року.
В подальшому, представник позивача ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Суд, дослідивши заяви сторін, матеріали справи в обсязі необхідному для постановлення ухвали, дійшов до такого висновку.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому, відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором ще 01.03.2026 року, тобто до відкриття провадження у справі, та ще до звернення позивача до суду.
З огляду на викладене, суд вбачає обґрунтовані підстави для закриття провадження у справі саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, визнанням позову відповідачем або укладенням мирової угоди до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про розподіл судових витрат у порядку, визначеному статтею 142 цього Кодексу.
Водночас частиною п`ятою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Таким чином, у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору, положення частини третьої статті 142 ЦПК України щодо повернення позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору не застосовуються.
При цьому положеннями ЦПК України не передбачено стягнення сплаченого позивачем судового збору безпосередньо з відповідача у зв`язку із закриттям провадження у справі на цій підставі, а отже клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 142, 206, 255, 256-261, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз`яснити сторонам зміст ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
У задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" - Логош Теьяни Василівни про стягнення з ОСОБА_1 судового збору - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання, має право на поновлення строку для оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя: Л.М. Осіпенко