Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання закриття провадження у справі
14.08.2026 р. справа № 520/22023/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Приватного підприємства «ТУРБОСИСТЕМИ» (далі за текстом - позивач, заявник) до Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, Прокуратура) про визнання дій протиправними,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, що полягали в направленні листа до Харківської обласної військової адміністрації та Департаменту культури та туризму Харківської обласної військової адміністрації від 06.02.2026 року за вих. № 55-107-656ВИХ-26; 2) визнання протиправними дій Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, що полягали в направленні листа до Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 30.04.2026 року за вих. № 55-374-26; 3) визнання протиправними дій Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, що полягали в направленні повідомлення до Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 11.06.2026 року за вих. № 55-107-3510ВИХ-26, 55-1701-26.
Аргументуючи заявлені вимоги, зазначив, що Шевченківською окружною прокуратурою містя Харкова було подано позов у справі №520/16435/26 в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Приватного підприємства «ТУРБОСИСТЕМИ» із вимогами: зобов`язати Приватне підприємство «ТУРБОСИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 31153557) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення - «Жилий будинок», охоронний №7392-Ха, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 під охоронним № 405)», а саме: - нежитлові приміщення: підвалу 8-23, 25-28, ІІ-VІ; 1-го поверху № 24, 28, 29, Х111а, ХІV, ХІІ, 6-11, 15-17, 17б, 18-20, VІ, VІІ; 2-го поверху № 7-10, 1-6, VІІІ; 3-го поверху № 18-23, ІІ; 6-го поверху №1-4, 6, ІІІ, загальною площею 1367.8 кв.м, в літ. А-2, Б-6 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 179485163101); - нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 30-:-34, 34І, 34ІІ, 35, ХV, загальною площею 100.6 кв.м, в літ. А-2 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 179461863101).
Наголошував, що попередньо зверненню до суду у справі № 520/16435/26 листом від 06.02.2026 року №55-107-656ВИХ-26 (далі за текстом - Лист №1) Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова витребувала у Харківської обласної державної (військової) адміністрації та у Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації відомості про те, чи є будівлі за адресами: м.Харків, пров.Грабовського, 4; м.Харків, вул.Квітки-Основ"яненка, 11; м.Харків, пр-т Незалежності, 1; м.Харків, майдан Свободи, 7; м.Харків, вул.Сумська, 3; м.Харків, вул. Сумська, 5; м.Харків, вул.Сумська, 19 об`єктами культурної спадщини, стан укладання охоронних договорів на об`єкти культурної спадщини, тощо.
Лист №1 обґрунтований посиланням на абз.4 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Листом від 30.04.2026 року за вих. №55-374-26 (далі за текстом - Лист №2) Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова витребувала у Харківської обласної державної (військової) адміністрації відомості про надходження від власників нежитлових приміщень у перелічених вище будівлях звернення з приводу укладання охоронних договорів.
Лист №2 обґрунтований посиланням на ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Листом від 11.06.2026 року №55-107-3510ВИХ-26 (далі за текстом - Лист №3) Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова повідомила Харківську обласну державну (військову) адміністрацію та Департамент культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про звернення до суду із вимогами: зобов`язати Приватне підприємство «ТУРБОСИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 31153557) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення - «Жилий будинок», охоронний № 7392-Ха, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 під охоронним № 405)», а саме: - нежитлові приміщення: підвалу 8-23, 25-28, ІІ-VІ; 1-го поверху № 24, 28, 29, Х111а, ХІV, ХІІ, 6-11, 15-17, 17б, 18-20, VІ, VІІ; 2-го поверху № 7-10, 1-6, VІІІ; 3-го поверху № 18-23, ІІ; 6-го поверху №1-4, 6, ІІІ, загальною площею 1367.8 кв.м, в літ. А-2, Б-6 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 179485163101); - нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 30-:-34, 34І, 34ІІ, 35, ХV, загальною площею 100.6 кв.м, в літ. А-2 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 179461863101).
Лист №3 обґрунтований посиланням на ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Як слідує із суті та змісту доводів заявника, заявник вважає, що діяння прокуратури з направлення Листа №1, Листа №2, Листа №3 є діями суб"єкта владних повноважень.
Відповідач із поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що оспорювані листи та повідомлення направлялися прокуратурою в межах повноважень, пов`язаних із представництвом інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. Необхідність їх направлення була зумовлена встановленням відсутності охоронного договору щодо належних ПП «ТУРБОСИСТЕМИ» приміщень у будівлі-пам`ятці архітектури місцевого значення, а також невжиттям уповноваженими органами належних заходів щодо захисту інтересів держави. Відповідач вказав, що зазначені звернення не є ініціативними листами, на які поширюється порядок, передбачений п. 5.2 наказу Генерального прокурора від 07.08.2020 № 365, оскільки направлялися в порядку реалізації представницьких повноважень прокурора. Після отримання відповідей уповноважених органів та встановлення їх бездіяльності прокурором було попередньо повідомлено про намір звернутися до суду, після чого подано позов в інтересах держави про зобов`язання позивача укласти охоронний договір. Отже, відповідач вважає оспорювані дії правомірними та просить у задоволенні позову відмовити.
Позов було отримано судом - 23.07.2026р.
Рішення про прийняття позову до провадження було прийнято судом - 27.07.2026р.
Відзив на позов було отримано судом - 13.08.2026р.
Обсяг здобутих судом на виконання приписів ч.4 ст.9 КАС України об`єктивних даних зумовив виникнення питання про наявність правових підстав для продовження розгляду справи по суті або наявності правових підстав для закриття провадження в адміністративній справі.
Вирішуючи окреслені вище правові питання, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Суд зазначає, що за правилами ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі за текстом - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як то указано у ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У розумінні п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За наведеним у п.2 ч.1 ст.4 КАС України визначенні публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Під суб`єктом владних повноважень згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України слід розуміти орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Згідно з ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
У силу правового висновку п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024р. по справі №990/64/23 публічно-правовим вважається, зокрема, спір, в якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (див., наприклад, постанови від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (пункт 19)).
У п.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024р. по справі №990/64/23 згадано, що термін "владні управлінські функції" слід розуміти так, що зміст поняття "владні" полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої він може впливати на розвиток правовідносин, а "управлінські функції" - це основні напрями діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункти 16, 17), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункти 19-21), від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (пункт 29), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 21), від 29 вересня 2020 року у справах № 712/5476/19 (пункт 19) і № 368/561/19 (пункт 22), від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 19), від 9 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 (пункт 7.18), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (пункт 46).
Розглядаючи справу, суд зважає, що питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Суд вважає, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
За загальним правилом протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Тож, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Згадане у ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» оскарження наявності підстав для представництва означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
При цьому, прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави, адже прокурор виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. по справі №912/2385/18.
Застосовуючи положення наведених вище норм права до установлених обставин спірних правовідносин, суд доходить до переконання про те, що діяння Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова з приводу направлення Листа №1, Листа №2, Листа №3 є процесуальною діяльністю прокурора як обов"язкової передумови для звернення до адміністративного суду в інтересах Держави, а не рішеннями чи діями суб"єкта владних повноважень як органу публічної адміністрації, котрі призводять до зміну стану суб"єктивних прав та обов"язків конкретного учасника суспільних відносин.
Отже, направлення Листа №1, Листа №2 та Листа №3 є складовими процесуальної діяльності прокурора, спрямованої на встановлення підстав для представництва інтересів держави та підготовки до звернення до суду, а не владними управлінськими діями щодо позивача, оскільки зазначені листи адресовані іншим учасникам суспільних відносин - компетентним органам державної влади, не містять обов`язкових для позивача приписів, не встановлюють, не змінюють і не припиняють його прав та обов`язків, а тому безпосередньо не впливають на його правовий статус і не створюють для нього юридичних наслідків.
Тому такі дії не можуть бути кваліфіковані у якості предмета судової перевірки за критеріями ч.2 ст.2 КАС України.
Окремо суд зважає, що діяння Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова з приводу направлення Листа №1, Листа №2, Листа №3 не утворюють складу юридичного спору взагалі, а тому не можуть бути оскаржені за правилами будь-якого судочинства.
До того ж суд наголошує, що Лист №1, Лист №2, Лист №3 Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова були спрямовані не до заявника, а до інших учасників суспільних відносин.
Відтак, у з"язку діяннями Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова з приводу направлення Листа №1, Листа №2, Листа №3 між заявником та відповідачем - суб"єктом владних повноважень не склалось взагалі жодних правовідносин.
Лист №1, Лист №2, Лист №3 Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова не призвели до зміну стану суб`єктивних прав та обов"язків заявника як учасника суспільних відносин, адже не српичинили виникнення нових обов`язків, не створили перешкод чи ускладнень у реалізації будь-яких прав заявника.
Тож, між заявником та відповідачем - суб`єктом владних повноважень у зв"язку із вичненням діяння Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова з приводу направлення Листа №1, Листа №2, Листа №3 іншим учасникам суспільних відносин - взагалі відсутній спір як такий.
Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі - якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 238, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Закрити провадження в адміністративній справі №520/22023/26.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.
Роз"яснити позивачу, що сформульовані у справі №520/22023/26 вимоги не підлягають розгляду і вирішенню по суті у порядку будь-якого судочинства.
Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 15 днів з дати прийняття); набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України (негайно після підписання).
Суддя А.В. Сліденко