Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2239/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.08.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
Головуючий - суддя Кашуба А.В.
Секретар судових засідань Чернянчук К.П.
За участі позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Русина І.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Виноградів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В :
20.05.2026 ОСОБА_1 подав до Виноградівського районного суду як до місцевого адміністративного суду позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2026 про накладення адміністративного стягнення, та про закриття провадження у справі.
Просить суд скасувати постанову №01/23/2026 від 14.05.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адмінправопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що 14.05.2026 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у невідомий позивачу час розглянув справу про адміністративне правопорушення, запроваджену за протоколом №01/23/2026 від 07.05.2026 стосовно директора Відокремленого структурного підрозділу «Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету» ОСОБА_1 і постановив визнати його винним та накласти адміністративне стягнення у розмірі 59500 грн.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він порушив вимоги абз.12 п.34 Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 у сфері організації та ведення військового обліку. Позивач стверджує, що порушення, зазначені у постанові, не відповідають дійсності. Докази порушення відсутні. У позові позивач навів обставини на спростування тверджень, наведених у постанові.
Відповідач 05.06.2026 подав відзив через електронний суд, до якого додав електронні копії документів із справи про адмінправопорушення (повідомлення про дату розгляду, протокол та постанову).
Відповідач заперечує обґрунтованість позову. Зазначає, що Комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 16 квітня 2026 року здійснила перевірку стану організації та ведення військового обліку і бронювання в ВСП „Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету" Берегівського району Закарпатської області.
В ході роботи були перевірені питання стану військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, організації та ведення бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час. За результатами перевірки встановлено, що персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів в ВСП „Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету" Берегівського району Закарпатської області ведеться з грубими порушеннями вимог Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. №1487. В порушення вимог абз.12 п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме, повідомлення про зміну облікових даних щомісяця до 5 числа до відповідних ІНФОРМАЦІЯ_2 де працівники (студенти) перебувають на військовому обліку не направляються. Справи до списків кожної групи (офіцери; солдати, сержанти; призовники) у якій зберігаються копії військово-облікових документів заведені, але у справах відсутні документи (відомості) про доведення правил військового обліку під особистий підпис, під час прийняття на роботу (навчання), що є порушенням вимог абз.2 п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Внесення змін до списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відбувається частково та з запізненням, в порушення вимог абз.13 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Інформація в списку персонального військового обліку, станом на 16.04.2026 року, не відповідає дійсності. Так, було виявлено, що військовозобов`язані студенти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , знаходяться у списку персонального військового обліку призовників, військовозобов`язані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були визнані військово-лікарською комісією тимчасово непридатними до військової служби з повторною датою переогляду, однак на вказані дати дані військовозобов`язані переогляд не пройшли. В списках персонального військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вказано невірні військово-облікові спеціальності. Військовозобов`язаний студент ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був відрахований з навчального закладу 03.04.2026 року, а в списках персонального військового обліку він не вказаний. По військовозобов`язаним ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , в списках персонального військового обліку не вказано відомостей про проходження ними військової служби. Графік періодичного звіряння списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів із записами у їх військово облікових документах на 2026 рік відсутній, звіряння не проводиться. На підставі вказаних вище порушень встановлених під час перевірки стану військового обліку та бронювання громадян України у ВСП «Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету», складений відповідний АКТ перевірки від 16.04.2026 року та затверджений Головою Берегівської районної державної адміністрації - начальником районної військової адміністрації.
07.05.2026 року, на підставі акту перевірки стану військового обліку та бронювання громадян України у ВСП «Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету» від 16.04.2026 року, відносно директора ВСП «Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету» ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 01/23/2026, яким встановлений факт вчинення адміністративного правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Пояснення та зауваження до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.05.2026 року ОСОБА_1 вніс власноручно, посилаючись на обставини викладені в листі ВСП «Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету» від 04.05.2026 року за вих. № 171. Інших зауважень та пояснень ОСОБА_1 з приводу порушень викладених в протоколі не надав, як щодо змісту самого протоколу так і щодо викладених в ньому обставин та фактів. 07.05.2026 року на поштову адресу ОСОБА_1 , яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, надіслане повідомлення № 23 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться 14.05.2026 року о 10-00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , другий примірник якого надісланий ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку. Розписку про отримання повідомлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повернув та на розгляд адміністративної справи на вказаний у повідомленні день та час не з`явився. Прибув ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на наступний день, 15.05.2026 року, коли і отримав копію постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2026 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, підтвердженням чого є його особистий підпис в оригіналі постанови.
До відзиву додано такі документи і письмові докази: довіреність на представництво (Ланін А.В.), виписка з ЄДР, Повідомлення від 07.05.2026, Постанова від 14.05.2026, протокол від 07.05.2026.
Відповідач не надав суду інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, окрім повідомлення, протоколу та постанови.
Відповідач не забезпечив явку представника у судове засідання на судовий розгляд справи. Причин неявки не повідомлено. Клопотань про відкладення розгляду справи не подано.
У судовому засіданні позивач та його представник надали усні пояснення з посиланням на письмові докази, додані до позовної заяви. Просили суд позов задоволити на підставі наведених у позові доводів, наданих у судовому засіданні пояснень та поданих на їх підтвердження письмових доказів.
Заслухавши позивача та його представника, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши подані на їх підтвердження докази, вивчивши доводи відзиву, дослідивши подані на їх підтвердження докази, суд вирішив наступне.
Суд встановив, що 16 квітня 2026 року Комісія Берегівської районної військової адміністрації здійснила перевірку стану організації та ведення військового обліку і бронювання в ВСП „Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету" Берегівського району Закарпатської області.
Склад комісії: голова комісії заступник голови Берегівської районної військової адміністрації Іштван ЛОКІТА; секретар комісії - заступник керівника апарату - начальник відділу управління персоналом та організаційної роботи апарату Берегівської районної військової адміністрації Тетяна СЕНЬКО; член комісії - інструктор відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_22 ; член комісії - головний спеціаліст відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_7 ; член комісії - головний спеціаліст відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Перевірка, за змістом Акту, здійснена відповідно до вимог Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2233-ХІІ (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 „Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі Порядку), плану перевірок, затвердженого розпорядженням голови Берегівської районної військової адміністрації від 09.01.2026 №4 із змінами.
За результатами перевірки складено Акт у трьох примірниках. Копію Акту перевірки без дати та номеру (другий примірник) надав суду позивач (а.с.15-18). Відповідач не надав суду свій примірник Акту перевірки.
Суд дослідив зміст Акту перевірки та встановив наступне.
В ході роботи комісія перевірила питання стану військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, організації та ведення бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час. Директором є ОСОБА_1 . Обов`язки з організації та ведення військового обліку покладені на ОСОБА_23 , на час її відсутності - на директора ОСОБА_1 .
За змістом Акту, Комісія виявила грубі порушення вимог Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, які не структуровані та не згруповані у список, і які суд структурував за змістом та згрупував наступним чином, без зміни змісту:
1. В порушення вимог абз.12 п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме, повідомлення про зміну облікових даних щомісяця до 5 числа до відповідних ІНФОРМАЦІЯ_2 де працівники (студенти) перебувають на військовому обліку не направляються.
2. Справи до списків кожної групи (офіцери; солдати, сержанти; призовники) у якій зберігаються копії військово-облікових документів заведені, але у справах відсутні документи (відомості) про доведення правил військового обліку під особистий підпис, під час прийняття на роботу (навчання), що є порушенням вимог абз.2 п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
3. Внесення змін до списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відбувається частково та з запізненням, в порушення вимог абз.13 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Інформація в списку персонального військового обліку, станом на 16.04.2026 року, не відповідає дійсності. Так, було виявлено, що військовозобов`язані студенти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , знаходяться у списку персонального військового обліку призовників, військовозобов`язані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були визнані військово-лікарською комісією тимчасово непридатними до військової служби з повторною датою переогляду, однак на вказані дати дані військовозобов`язані переогляд не пройшли. В списках персонального військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вказано невірні військово-облікові спеціальності. Військовозобов`язаний студент ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був відрахований з навчального закладу 03.04.2026 року, а в списках персонального військового обліку він не вказаний. По військовозобов`язаним ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , в списках персонального військового обліку не вказано відомостей про проходження ними військової служби.
4. Графік періодичного звіряння списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів із записами у їх військово-облікових документах на 2026 рік відсутній, звіряння не проводиться.
На підставі вказаного Акту перевірки, 07.05.2026 відповідальний виконавець групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_24 склав протокол №01/23/2026 про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , директора Відокремленого структурного підрозділу «Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету».
Суд вивчив зміст протоколу та встановив, що за змістом протоколу, директор ВСП «ВФК МДУ» ОСОБА_1 у сукупності звинувачується у порушенні вимоги абзацу 12 пункту 34, абзацу другого пункту 34 Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487, та абзацу 13 ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У протоколі дослівно відтворено усі фактичні обставини, що зазначені у Акті перевірки. Діяння ОСОБА_1 остаточно кваліфіковано за ч.3 ст.210-1 КУпАП як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Суд констатує, що Протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, бо не зазначено часу, дати та місця вчинення кожного із діянь, допущення яких ставиться ОСОБА_1 у вину. А у вину ОСОБА_1 ставиться вчинення декількох діянь, які можуть мати як характер тривалих, так і характер нетривалих. Якщо правопорушення має характер тривалого - датою вчинення є дата виявлення правопорушення. Якщо правопорушення не має характеру тривалого, а має характер бездіяльності, то датою вчинення правопорушення є дата, наступна за датою, у яку суб`єкт правопорушення зобов`язаний був вчинити певні дії. Якщо правопорушення має характер дії - то датою вчинення правопорушення є дата вчинення дії. Натомість у протоколі датою правопорушення зазначено дату складання протоколу.
Крім того, замість суті правопорушення, яка відповідно до вимог ст.256 КУпАП має бути зазначена у протоколі, у цій частині протоколу дослівно відтворений зміст фактичних обставин, зазначених у Акті перевірки. Із цього опису неможливо встановити конкретне діяння, його час, місце, порушений обов`язок та зв`язок між фактом поведінки особи і диспозицією ст. 210-1 КУпАП.
Суть адміністративного правопорушення повинна лаконічно, але конкретно описувати фактичне діяння особи, яке утворює об`єктивну сторону правопорушення, із зазначенням передбачених диспозицією відповідної статті КУпАП юридично значущих обставин, а також часу та місця його вчинення, таким чином, щоб особа могла однозначно зрозуміти, яке саме діяння їй ставиться у вину і мала можливість захищатися від нього.
Диспозиція статті 210-1 КУпАП - є бланкетною та відсилає до законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тому у суті адміністративного правопорушення повинно бути чітко зазначено фактичне діяння, норма, яку порушено.
Натомість, у відповідній графі протоколу дослівно відтворено усі фактичні обставини Акту перевірки і лише до трьох із чотирьох виявлених недоліків зазначено конкретні норми законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вимоги яких на думку сторони обвинувачення недотримано.
Оскільки диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП є бланкетною, то це є грубим недоліком протоколу про адміністративне правопорушення, який унеможливлює розгляд справи про адміністративне правопорушення та грубо порушило право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Однак справу про адміністративне правопорушення, запроваджену на підставі вказаного протоколу, було розглянуто. Прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим за ч.3 ст.210-1 КУпАП та притягнення його до адмінвідповідальності, накладено штраф у його максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст.210-1 КУпАП - у розмірі трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Суд вивчив зміст постанови та встановив наступне.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 . Про це заявив сам відповідач у відзиві, вказавши, що ОСОБА_1 на розгляд адміністративної справи на вказаний у повідомленні день та час не з`явився.
Суд перевірив, чи сповіщався ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, та встановив таке.
Відповідно до ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 07.05.2026 засобом поштового зв`язку було надіслане повідомлення № 23 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться 14.05.2026 року о 10-00 год., за адресою: Берегівський район, м. Виноградів, вул. Миру, 53 (зміст Відзиву).
Відповідач визнає, що у нього на час розгляду справи було відсутнє підтвердження вручення цього повідомлення ОСОБА_1 . У відзиві зазначено: «розписку про отримання повідомлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повернув». До відзиву не додано доказу вручення ОСОБА_1 . Повідомлення №23 засобом поштового зв`язку. Нема відомостей і про те, чи подавав ОСОБА_1 заяву про розгляд справи без його участі.
Суд вважає, що оскільки Повідомлення №23 було надіслане засобом поштового зв`язку, то підтвердження про вручення повідомлення повинно було бути сформоване підприємством поштового зв`язку. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини, що підприємство поштового зв`язку вручило ОСОБА_1 . Повідомлення №23.
Обов`язок доказування цієї обставини покладено на відповідача. Тому, оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження вручення Повідомлення №23 ОСОБА_1 , то слід вважати, що недоведеним є виконання обов`язку відповідача своєчасно вручити ОСОБА_1 повідомлення-повістку про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, відповідач не довів, що мав законні підстави розглядати справу про адмінправопорушення під час відсутності особи, що притягається до адмінвідповідальності, бо не довів, що мав відповідні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Якщо відповідач не мав законних підстав розглядати справу без участі ОСОБА_1 , то допущено грубе порушення ст.ст.277-2, ст.268 КУпАП.
Розгляд справи без участі особи, що притягається до адмінвідповідальності, за відсутності на це законних підстав, грубо порушує процесуальні права цієї особи, визначені ст.268 КУпАП.
Така особа має право, зокрема, під час розгляду справи давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Отже, статтею ст.268 КУпАП задекларовано засаду змагальності у процедурі провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Гарантії права на справедливий суд, передбачені статтею 6 Конвенції, застосовуються до провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли таке провадження за критеріями Конвенції має кримінальний характер. У такому разі особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають бути забезпечені відповідні процесуальні гарантії, зокрема право на захист, достатній час і можливості для його підготовки, право бути належним чином повідомленою про розгляд справи тощо.
Стаття 210-1 КУпАП має загальний превентивно-каральний характер, адресована невизначеному колу осіб/суб`єктів і спрямована на забезпечення дотримання загальнообов`язкових правил у сфері оборони та мобілізації. Ступінь суворості санкції, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, та характер норми дозволяють дійти висновку, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним» у конвенційному розумінні відповідно до висновку ЄСПЛ у справі «Engel and Others v. the Netherlands», рішення від 8 червня 1976 року, § 82.
Зміст права на справедливий розгляд справи, гарантованого статтею 6 Конвенції, у провадженні про адміністративне правопорушення кримінального характеру в конвенційному розумінні охоплює, зокрема, реальну можливість особи знати, у вчиненні якого саме діяння її обвинувачують, заперечувати проти такого обвинувачення, подавати докази та пояснення, заявляти клопотання і брати участь у їх розгляді, а також вимогу до органу, який розглядає справу, забезпечити всебічне, повне й об`єктивне з`ясування її обставин. Такий зміст гарантій випливає зі статті 6 Конвенції, практики ЄСПЛ та узгоджується зі статтями 245, 251, 256, 268 і 280 КУпАП, які відповідно визначають завдання провадження, поняття доказів, вимоги до протоколу, процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обов`язок органу при розгляді справи з`ясувати обставини, необхідні для її правильного вирішення. Отже, змагальність у такому провадженні означає, зокрема, надання особі реальної можливості захищатися від конкретно сформульованого обвинувачення, подавати докази на його спростування, а органу, який розглядає справу, - обов`язок розглянути ці доводи та докази і не підміняти обвинувачення іншим. Саме такий зміст принципу змагальності законодавець прямо сформулював у статті 22 КПК України; наведене положення використовується судом не як норма, що регулює це провадження, а для розкриття змісту загальної процесуальної гарантії, яка випливає зі статті 6 Конвенції та підлягає забезпеченню у провадженні про адміністративне правопорушення кримінального характеру в конвенційному розумінні.
Змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони провадження мають рівні права на збирання та подання органу, що розглядає справу, речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених законом. Під час провадження у справах про притягнення до юридичної відповідальності функції обвинувачення, захисту та розгляду справи про притягнення до юридичної відповідальності не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Орган чи службова особа, що розглядає справу, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Суд констатує, що не була дотримана засада змагальності у справі про адміністративне правопорушення, запровадженій за протоколом №01/23/2026 від 07.05.2026 відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідач у відзиві зазначив, що ОСОБА_1 виклав пояснення та зауваження до протоколу про адміністративне правопорушення в листі ВСП «Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету» від 04.05.2026 року за вих. № 171 від 07.05.2026 року.
Проте службова особа, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення, не розглянула доводи ОСОБА_1 , викладені у листі від 04.05.2026. Обставини, повідомлені особою, що притягається до адмінвідповідальності, не були перевірені. Принаймні, постанова не містить мотиви неврахування обставин, викладених у вказаному письмовому поясненні ОСОБА_1 .
У підсумку, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся із грубим порушенням процедури розгляду, без участі особи за відсутності на те законних підстав, із порушенням засади змагальності, розгляд не був всебічним та повним, має ознаки необ`єктивності.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд перевірив обставини, які зазначені у Акті перевірки як виявлені недоліки та дослівно відтворені у протоколі про адміністративне правопорушення, та які дослівно відтворені у оскаржуваній Постанові як «опис обставин, установлених під час розгляду справи», та з`ясував наступне.
Як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 , директор навчального закладу ВСП «ВФК ТДУ», звинувачувався у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період, а саме у порушенні порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, правила якого визначені Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, а також у порушенні абз.13 ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». При цьому, термін "обвинувачення" у цьому рішенні використовується у конвенційному значенні - як фактичне та юридичне твердження органу про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У оскаржуваній Постанові зазначено наступні обставини, як встановлені, які суд викладає у формі пронумерованого списку:
1. В порушення вимог абз.12 п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме, повідомлення про зміну облікових даних щомісяця до 5 числа до відповідних РТЦК та СП де працівники (студенти) перебувають на військовому обліку не направляються.
2. Справи до списків кожної групи (офіцери; солдати, сержанти; призовники) у якій зберігаються копії військово-облікових документів заведені, але у справах відсутні документи (відомості) про доведення правил військового обліку під особистий підпис, під час прийняття на роботу (навчання), що є порушенням вимог абз.2 п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
3. Внесення змін до списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відбувається частково та з запізненням, в порушення вимог абз.13 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Інформація в списку персонального військового обліку, станом на 16.04.2026 року, не відповідає дійсності. Так, було виявлено, що військовозобов`язані студенти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , знаходяться у списку персонального військового обліку призовників, військовозобов`язані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були визнані військово-лікарською комісією тимчасово непридатними до військової служби з повторною датою переогляду, однак на вказані дати дані військовозобов`язані переогляд не пройшли. В списках персонального військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вказано невірні військово-облікові спеціальності. Військовозобов`язаний студент ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був відрахований з навчального закладу 03.04.2026 року, а в списках персонального військового обліку він не вказаний. По військовозобов`язаним ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , в списках персонального військового обліку не вказано відомостей про проходження ними військової служби.
4. Графік періодичного звіряння списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів із записами у їх військово-облікових документах на 2026 рік відсутній, звіряння не проводиться.
Частиною третьою ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Частиною першою ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Диспозиція цієї норми є відсильною і відсилає до законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суд перевірив зміст норм законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначених у оскаржуваній постанові (абзац 12 пункту 34, абзац другого пункту 34 Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 у редакції станом на дату перевірки (редакція від 21.01.2026), та абзац 13 ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»):
1. Абзац 12 пункту 34 Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 у редакції від 21.01.2026:- внесення у п`ятиденний строк з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) змін до списків персонального військового обліку щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлень про зміну таких облікових даних.
2. Абзац 2 пункту 34 Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487: з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів. В умовах правового режиму воєнного стану зарахування на навчання до закладів освіти громадян, які підлягають військовому обліку та перебувають на тимчасово окупованій території або вибули з тимчасово окупованої території та територій активних бойових дій за кордон, здійснюється з відстроченням взяття їх на військовий облік і оформлення військово-облікових документів у семиденний строк з дати припинення чи скасування правового режиму воєнного стану.
Проте, за змістом протоколу, формулювання звинувачення у вчиненні діяння, яке кваліфіковано як порушення вимог абз.2 п.34 Постанови КМУ - не відповідає змісту вимоги цієї норми. Так, за протоколом, порушенням абзацу другого п.34 Постанови КМУ визнано діяння у формі «у справах відсутні документи про доведення правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання)».
3. Абзац тринадцятий частини першої ст.21 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» - підприємства, установи і організації зобов`язані вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
Проте, за змістом протоколу, формулювання звинувачення у вчиненні діяння, яке кваліфіковано як порушення вимог Абзацу тринадцятого частини першої ст.21 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», - не відповідає змісту цієї норми Закону. У Акті зазначено, що військовий облік ведеться. Тобто вимогу абз.13 ч.1 ст.21 Закону дотримано. Однак, за протоколом, порушенням абз.13 ч.1 ст.21 Закону визнано неповне та несвоєчасне внесення змін до списків персонального військового обліку.
Неналежне ведення військового обліку, якщо таке має місце, не може бути кваліфіковано як невиконання обов`язку, встановленого Абзацом тринадцятим частини першої ст.21 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», оскільки невиконання обов`язку та неналежне виконання обов`язку - це різні за своїм складом діяння.
Із наведених трьох окремих звинувачень два звинувачення у вчиненні діяння, яке кваліфіковано як порушення норми спеціального законодавства - не відповідають змісту вимоги цієї норми. Отже, ОСОБА_1 за двома епізодами звинувачено у порушенні правових норм спеціального законодавства, які встановлюють обов`язки і вимоги, порушення яких не поставлено ОСОБА_1 у вину.
Щодо четвертого діяння, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності - не зазначено, які саме норми законодавства встановлюють відповідні обов`язки та вимоги і порушення яких утворює склад адміністративного правопорушення, що ставиться особі у вину. Це звинувачення у відсутності графіку періодичного звіряння списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів із записами у їх військово-облікових документах на 2026 рік та у непроведенні звіряння.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні навів доводи на спростування кожної з обставин обвинувачення та надав суду відповідні письмові докази.
Так, щодо звинувачення про «ненаправлення повідомлень про зміни облікових даних щомісяця до 5 числа»: Позивач зазначив, що у Акті, Протоколі та оскаржуваній Постанові відсутні відомості про те, про які саме зміни облікових даних яких саме осіб не було направлено повідомлення, коли настали такі зміни і коли виник обов`язок направити про них повідомлення. На спростування обставин вказаного звинувачення ОСОБА_1 надав суду копії направленого Укрпоштою Повідомлення про відрахування ОСОБА_15 , Повідомлення про зміну облікових даних ОСОБА_15 , Повідомлення про зміну облікових даних ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (а.с.57,58,76-79). Отже, позивач довів, що повідомлення про зміни облікових даних зазвичай направляються, зокрема, направлено такі повідомлення щодо ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_15 .
Проаналізувавши обставини звинувачення у цій частині, перевіривши доводи позивача, суд констатує: звинувачення у ненаправленні повідомлень про зміни облікових даних щомісяця 5 числа не містить усіх елементів складу правопорушення. У Акті, Протоколі і Постанові не конкретизовано, яке саме повідомлення не було направлено, щодо якої особи, про яку зміну, коли виник обов`язок і коли сплив строк його виконання. Звинувачення у бездіяльності передбачає зазначення дії, яку зобов`язана була вчинити особа. Для визначення моменту виникнення та строку виконання обов`язку необхідно встановити вид зміни облікових даних та передбачений чинною на відповідний момент редакцією Порядку № 1487 строк повідомлення про таку зміну. Формулювання звинувачення не містить відомостей про такі обставини. Тому склад правопорушення у цій частині відсутній.
Щодо звинувачення у відсутності документів (відомостей) про доведення правил військового обліку під особистий підпис, під час прийняття на роботу (навчання), що кваліфіковано як порушення вимог абз.2 п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Позивач ОСОБА_1 , на заперечення обставин звинувачення у цій частині, стверджує, що у особових справах зберігаються правила військового обліку. Отже, позивач не спростував ту обставину, що в ході перевірки виявлено відсутність «особистого підпису про доведення правил під час прийняття на роботу (навчання)».
Обов`язок доведення до призовників, військовозобов`язаних та резервістів Правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання) встановлений Абзацом 3 пункту 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 у редакції від 21.01.2026: «з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють доведення до призовників, військовозобов`язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання)».
Проте виявлене в ході перевірки діяння кваліфіковано як порушення абз.2 п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Проте, абзацом другим встановлено інші обов`язки.
Гарантії права на справедливий суд, передбачені статтею 6 Конвенції, застосовуються до провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли таке провадження за критеріями Конвенції має кримінальний характер. У такому разі особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають бути забезпечені відповідні процесуальні гарантії, зокрема право на захист, достатній час і можливості для його підготовки, право бути належним чином повідомленою про розгляд справи тощо.
Стаття 210-1 КУпАП має загальний превентивно-каральний характер, адресована невизначеному колу осіб/суб`єктів і спрямована на забезпечення дотримання загальнообов`язкових правил у сфері оборони та мобілізації. Ступінь суворості санкції, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, та характер норми дозволяють дійти висновку, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним» у конвенційному розумінні відповідно до висновку ЄСПЛ у справі «Engel and Others v. the Netherlands», рішення від 8 червня 1976 року, § 82.
Зміст права на справедливий розгляд справи, гарантованого статтею 6 Конвенції, у провадженні про адміністративне правопорушення кримінального характеру в конвенційному розумінні охоплює, зокрема, реальну можливість особи знати, у вчиненні якого саме діяння її обвинувачують, заперечувати проти такого обвинувачення, подавати докази та пояснення, заявляти клопотання і брати участь у їх розгляді, а також вимогу до органу, який розглядає справу, забезпечити всебічне, повне й об`єктивне з`ясування її обставин. Такий зміст гарантій випливає зі статті 6 Конвенції, практики ЄСПЛ та узгоджується зі статтями 245, 251, 256, 268 і 280 КУпАП, які відповідно визначають завдання провадження, поняття доказів, вимоги до протоколу, процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обов`язок органу при розгляді справи з`ясувати обставини, необхідні для її правильного вирішення. Отже, змагальність у такому провадженні означає, зокрема, надання особі реальної можливості захищатися від конкретно сформульованого обвинувачення, подавати докази на його спростування, а органу, який розглядає справу, - обов`язок розглянути ці доводи та докази і не підміняти обвинувачення іншим. Саме такий зміст принципу змагальності законодавець прямо сформулював у статті 22 КПК України; наведене положення використовується судом не як норма, що регулює це провадження, а для розкриття змісту загальної процесуальної гарантії, яка випливає зі статті 6 Конвенції та підлягає забезпеченню у провадженні про адміністративне правопорушення кримінального характеру в конвенційному розумінні.
Якщо й доведено, що не здійснювалося доведення до призовників, військовозобов`язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання), то, визнавши особу винуватою у порушенні визначеного Порядком обов`язку, суд вийде за межі пред`явленого особі звинувачення і це не покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тому, притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за незабезпечення здійснення доведення до призовників, військовозобов`язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання) - виключається, бо діяння у цій частині кваліфіковано як порушення абзацу 2 пункту 34 Порядку, який не встановлює такий обов`язок. Перекваліфікація діяння органом, що розглядає справу, означатиме вихід за межі пред`явленого звинувачення.
Тому у цій частині звинувачення склад інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення відсутній.
Щодо звинувачення у порушенні вимог абз.13 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У абзаці 13 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підприємства, установи і організації покладено обов`язок вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
ОСОБА_1 у вину поставлено неповне та несвоєчасне внесення змін до списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів («внесення змін відбувається частково та з запізненням»). Наведено конкретні виявлені факти.
Суд не погоджується з правовою кваліфікацією зазначених в обвинуваченні недоліків як порушення абзацу тринадцятого частини першої статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наведена норма покладає на підприємства, установи та організації обов`язок вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо їх бронювання та надавати відповідну звітність. Водночас у пред`явленому обвинуваченні не зазначено, що він не здійснював військовий облік як такий. Навпаки, з Акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що військовий облік в установі здійснювався, а встановлені перевіркою недоліки стосувалися окремих аспектів його організації та ведення. Отже, для висновку про порушення саме абзацу тринадцятого частини першої статті 21 Закону необхідно встановити, що конкретне діяння, поставлене особі у вину, полягає у невиконанні або неналежному виконанні обов`язку, який безпосередньо встановлений цією нормою. Самого посилання на неналежність ведення військового обліку для цього недостатньо, оскільки зміст конкретного порушеного обов`язку має визначатися з урахуванням нормативної конструкції цієї норми. Тому зазначене діяння не може бути кваліфіковане як порушення саме абзацу тринадцятого частини першої статті 21 Закону без встановлення додаткової норми, яка покладає відповідний конкретний обов`язок та визначає спосіб його виконання.
Тому у цій частині подія правопорушення відсутня.
Позивач ОСОБА_1 подав на спростування обставин обвинувачення у цій частині ряд письмових доказів, які свідчать про повне та своєчасне внесення змін до списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів:
Витяг із системи Резерв+ щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_27 , ОСОБА_16 , ОСОБА_28 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , (а.с.41-56); Повідомлення про відрахування ОСОБА_15 , Повідомлення про зміну облікових даних ОСОБА_15 , Повідомлення про зміну облікових даних ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (а.с.57,58,76-79).
Суд дослідив подані позивачем докази та встановив, що усі перераховані у протоколі обставини в частині звинувачення у порушенні вимог абз.13 ч.1 ст.21 Закону - спростовані.
Щодо обставин звинувачення у тій частині, що військовозобов`язані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були визнані військово-лікарською комісією тимчасово непридатними до військової служби з повторною датою переогляду, однак на вказані дати дані військовозобов`язані переогляд не пройшли - подія та склад правопорушення у цій частині відсутні, бо не зазначено об`єктивну сторону правопорушення (діяння особи,якій пред`явлено звинувачення).
Щодо звинувачення у відсутністю Графіка періодичного звіряння списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів із записами у їх військово облікових документах на 2026 рік відсутній, та непроведення звіряння. Суд констатує, що службова особа, яка склала протокол, не здійснила правову кваліфікацію цього діяння. Не зазначено правову норму спеціального законодавства, яка встановлює обов`язок скласти Графік, проводити звіряння. Як вже суд зазначав, стаття 210-1 КУпАП за своїм змістом є бланкетною. Правова кваліфікація діяння за правовою нормою спеціального законодавства, порушення якої мало місце - є обов`язковою. Тому у цій частині обвинувачення є недоведеним.
У підсумку, за жодним із звинувачень ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адмінвідповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В цілому склад правопорушення є недоведеним (відсутнім). Провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП слід закрити.
Тому, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову: позов слід задоволити.
У зв`язку із задоволенням позову судові витрати позивача слід покласти на відповідача. Позивач у зв`язку із поданням позову сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Про понесення інших судових витрат не заявлено.
Керуючись ст.ст.8,9,20,44,47,77,90,192,210-211,241-246,250 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов - задоволити.
Постанову №01/23/2026 від 14.05.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням штрафу у сумі 59500 грн - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 01/23/2026, запровадженій відносно ОСОБА_1 на підставі Протоколу №01/23/2026 від 07.05.2026 за ознаками ч.3 ст.210-1 КУпАП- закрити у зв`язку із недоведеністю (відсутністю) складу правопорушення.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Головуючий А. В. Кашуба