Справа №443/469/26
Провадження №2/443/565/26
РІШЕННЯ
іменем України
17 серпня 2026 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Сливки С.І.,
при секретарі Кушнір М.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Чорненького Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чорненький Я.Б., звернулась до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить змінити розмір стягнення аліментів, що стягуються відповідно до рішення Жидачівського районного суду Львівської області у цивільній справі №443/672/18 із відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми в розмірі по 1000 грн. щомісячно на 1/3 частину його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання чинності цим рішенням суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є її колишнім чоловіком, шлюб із яким розірвано 03.03.2018. В даному шлюбі в них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Відповідач на підставі рішення Жидачівського районного суду Львівської області у цивільній справі №443/672/18 сплачував із моменту набрання рішенням законної сили на її користь аліменти на утримання чотирьох дітей у твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
У той же час розмір аліментів у розмірі по 1000 грн. щомісячно, який відповідач продовжує сплачувати на утримання двох неповнолітніх синів - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не відповідає реалія сьогодення та матеріальним потребам дітей, оскільки вони стали дорослішими. Син ОСОБА_11 навчається із вересня 2023 року у ВСП «Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування» та закінчує навчання у червні 2027 року. Загальна вартість навчання становить 50000,00 грн, тобто для його потреб потрібні додаткові кошти. Відповідач, окрім сплати по 1000 грн. щомісячно, не цікавиться життям двох неповнолітніх синів та додаткових коштів на їх утримання не дає, а розмір її доходів, які складаються лише із отримуваної нею пенсії, є незначним.
За вказаних обставин та виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який має забезпечуватись насамперед батьками, рівного обов`язку батьків по утриманню дитини, вважає, що належним способом захисту буде зміна способу стягнення аліментів, а саме присудження до стягнення із відповідача, який не має інших стягнень за виконавчими документами, а також він не є непрацездатним або обмежено працездатним - аліментів щомісячно у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та є мінімально визначеним законом розміром аліментів на двох дітей.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 10.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
03.04.2026 представником відповідача - адвокатом Ощипком В.С. подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить у позові відмовити.
Поданий відзив мотивує тим, що обставини, про які зазначає позивачка, не відповідають дійсності, оскільки він ніколи не ухилявся від утримання дітей. Окрім сплати аліментів надавав матеріальну та фінансову допомогу, про що позивачка з зрозумілих причин замовчує. Шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано 03 березня 2018 року, після чого позивачка залишилась проживати у квартирі, яка була подарована відповідачу його матір`ю. При тому у позивачки наявне своє житло. На даний час позивачка із сином ОСОБА_12 та своїм новим чоловіком проживають безоплатно у квартирі відповідача та користується всіма благами, які були надані матір`ю відповідача. Відповідач окрім облаштованого житла, яке використовує позивачка та аліментів, постійно дітям через свою матір передає подарунки. Більше того двоє дітей знаходяться поряд із ним за кордоном.
Також зазначає, що як вбачається із відповіді із сервісного центру, 27 червня 2024 року територіальним сервісним центром № 4645 здійснено перереєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN TOURAN, 2007 року випуску, на ім`я ОСОБА_1 на підставі укладеного в ТСЦ № 4645 договору купівлі-продажу транспортного засобу. 04 липня 2025 року територіальним сервісним центром № 3245 даний транспортний засіб перереєстрований на нового власника із укладанням в ТСЦ № 3245 договору купівлі-продажу через електронні сервіси та зовнішні ресурси., який було продано за 7200 доларів США. Отже настільки скрутне становище, що позивачка має змогу придбавати ТЗ та у подальшому їх продавати.
Крім того, син ОСОБА_13 29.08.2025 виїхав за межі України до відповідача та проживає разом із батьком. При тому позивачка отримувала аліменти до моменту звернення до суду із даним позовом на обох дітей. У подальшому, знаючи, що даний син не проживає із нею, а із батьком, намагається ввівши суд в оману, отримувати і надалі аліменти на дитину, яку утримує батько, в більших сумі.
Таким чином кожен із батьків опікується однією неповнолітньою дитиною, що є підставою для відмови в позові.
Ухвалою від 05.05.2026 впорядку витребування доказів за клопотання представника відповідача зобов`язано ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» в особі директора надати до суду наступну інформацію та документи: чи було зараховано до ВСП «Стрийський фаховоий коледж Львівського національного університету природокористування» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і якщо так, то на державній чи платній основі, на яку спеціальність та яка форма навчання, та надати копію наказу про зарахування; якщо не був зарахований, завершив навчання, був відрахований, взяв академку (академічну відпустку) або з інших підстав не навчається, то надати підтверджуючі документи.
18.05.2026 року на адресу суду із ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» надійшла витребувана судом інформація та копії документів.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задоволити. Крім того, представник позивача відмовився від клопотання про допит як свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_3 , у зв`язу із тим, що останні на даний час знаходяться за кордоном.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. Клопотань про участь в розгляді справи в режимів відеоконференції не подав.
Представник відповідача - адвокат Ощипок В.С. в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.
При цьому, 27.07.2026 представником відповідача - адвокатом Ощипком В.С. було подано клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 27.07.2026 о 12.00 год., у зв`язку із тим, що на вказану дату та годину у місті відбуватиметься зустріч траурного кортежу із тілом Героя старшого солдата ОСОБА_15 , а також просить врахувати його перебування у відпустці до 31.08.2026. При цьому до вказаного клопотання не долучив жодних доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання, зокрема перебування у відпустці, що унеможливлювало б його участь в розгляді справи, оскільки представник відповідача брав участь у судових засідання в режимі відеоконференції.
Такі дії відповідача та його представника суд розцінює як зловживання процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справи.
Перебування у відпустці представника відповідача, завчасно повідомленого про дату та час судового засідання, не є підставою для відкладення судового засідання, оскільки відповідач не був позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника, а відкладення судового засідання призведе до невиправданого та безпідставного затягування судового розгляду, предметом якого є стягнення аліментів, яке призначено для якнайшвидшого захисту прав неповнолітніх дітей.
У зв`язку з цим суд визнає причини неявки відповідача та його представника неповажними, а також враховуючи те, що відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, вважає, що справу можливо слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши вступне слово позивача, її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_16 є батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.10-13).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_16 розірвано за рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 03.03.2018 у справі №443/1087/16-ц (а.с.8-9), яким також вирішено після розірвання шлюбу ОСОБА_18 залишити прізвище « ОСОБА_19 ».
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 17.10.2018 у справі №443/672/18 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_16 аліменти на утримання сина - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочки - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, що підлягає індексації відповідно до закону. В решті позовних вимог - відмовлено (а.с.17-19).
Як вбачається із роздруківки виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, на виконанні не перебувало та не перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліментів на утримання неповнолітніх дітей (а.с.20-21). Даний факт сторонами визнається.
Судом також встановлено, що 10.03.2022 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_20 . ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с.7).
Згідно з витягу з реєстру територіальної громади від 25.11.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.5).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 являється пенсіонером за віком, з 14.06.2023 (а.с.6).
Як видно із довідки про доходи №6946939085822963, сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 28.02.2026 складає 53638,70 грн. (а.с.14).
Із договору №К-1/1 про надання платної освітньої послуги від 31.07.2023, який укладений між ВСП «Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування» та ОСОБА_1 , видно, що предметом такого є фінансові зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, яка надається закладом. Заклад бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання замовнику освітньої послуги, а саме освітня послуга навчання студента - ОСОБА_3 , форма навчання - денна, місце та строк надання освітньої послуги з 01.09.2023 по 30.06.2027, освітній ступінь - фаховий молодший бакалавр, назва спеціальності - 122. Комп`ютерні науки. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить (без урахування інфляції) - 50 000 грн. (а.с.15-16).
Вказане також підтверджується копією наказу ВСП «Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування» №149 від 28.08.2023 «Про зарахування на навчання» та додатком до наказу (а.с.83-85).
Згідно інформації наданої ВСП «Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування» №128 від 14.05.2026, то ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зарахований у 2023 році до ВСП «Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування».
Зарахування здійснено на платну форму навчання (за рахунок коштів фізичних осіб), за денною формою здобуття освіти, за спеціальністю 122 «Комп`ютерні науки».
У 2025 році ОСОБА_3 було переведено на заочну форму навчання за відповідною спеціальністю.
Станом на дату надання цієї відповіді ОСОБА_3 продовжує навчання у коледжі (а.с.82).
Вказане також підтверджується копією наказу ВСП «Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування» №212 від 22.08.2025 «Про перевід на заочну форму навчання ОСОБА_3 » (а.с.86).
Як випливає з інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на запит адвоката Ощипка В., за період з 01.01.2025 по 27.03.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.08.2025 перетнув державний кордон України в напрямку виїзд (а.с.69).
Як видно із інформації наданої Головним сервісним центром МВС від 24.03.2026 наданої на адвокатський запит - адвоката Ощипка В., 27 червня 2024 року територіальним сервісним центром № 4645 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філії ГСЦ МВС) (далі - ТСЦ № 4645) здійснено перереєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN TOURAN, №кузова НОМЕР_2 , 2007 року випуску, об`єм двигуна 1896 смЗ, на ім`я ОСОБА_1 на підставі укладеного в ТСЦ № 4645 договору купівлі-продажу транспортного засобу.
04 липня 2025 року територіальним сервісним центром № 3245 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філії ГСЦ МВС) (далі - ТСЦ № 3245) даний транспортний засіб перереєстрований на нового власника із укладанням в ТСЦ № 3245 договору купівлі-продажу через електронні сервіси та зовнішні ресурси.
Станом на 23.03.2026 в ЄДРТЗ відсутні відомості про будь-які інші транспортні засоби, які у період з 01.01.2018 по теперішній час перебували у власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.60).
Згідно договору дарування квартири 08.10.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Кулик І.І., зареєстрованого в реєстрі за №528, ОСОБА_22 (дарувальник) передала у власність ОСОБА_2 (обдаровуваному) безоплатно квартиру, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 51.7 кв.м. (а.с.58).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №469385592, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності (1/4) належить житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_2 , загальною площею 107,2 кв.м. (а.с.59).
Допитана як свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні дала покази про те, що з моменту винесення рішення судом про стягнення з відповідача аліментів, останнім дійсно добровільного сплачувались аліменти в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину. Проте останній жодним чином не цікавився інтересами та потребами дітей та жодних інших додаткових коштів на утримання дітей відповідач ніколи не надавав. На даний час вона перебуває у шлюбі із ОСОБА_23 , який є військовим. За кошти чоловіка ними у 2024 році було придбано автомобіль, який у 2025 вони було змушені продати, у зв`язку із тим, що їм були потрібні кошти для лікування чоловіка у якого було виявлено онкологічне захворювання.
Також зазначила, що дійсно їхній із відповідачем син ОСОБА_13 на даний час знаходиться у Республіці Польща та проживає у її старшого сина ОСОБА_5 , якому він допомагає у побутових питаннях. Відповідач, який також знаходиться у Республіці Польща жодним чином не допомагає ОСОБА_24 та навіть жодного разу не зустрічався із ним. Натомість вона допомагає сину, надсилає кошти для проживання у Польщі. Наймолодший син проживає разом із нею у м.Жидачів, закінчив 9 клас.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України№789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
За приписами вищезазначених правових норм на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до положень ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які платник аліментів зобов`язаний сплачувати щомісячно з метою матеріального утримання дитини.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміна способу стягнення аліментів (ст.181 ч.3 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст.192 ч.1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані, зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Одночасно, системний аналіз норм ст.ст. 181,192 СК України, дозволяє дійти висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 Сімейного кодексу України , не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів. І можливість такої зміни не пов`язується з наявністю чи відсутністю підстав для зміни розміру аліментів, визначених законодавством.
Як зазначалось вище, рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 17.10.2018 у справі №443/672/18 вирішено стягувати з відповідача аліменти в користь позивачки на утримання чотирьох неповнолітніх дітей в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, що підлягає індексації відповідно до закону.
На час пред`явлення цього позову до суду двоє дітей сторін є повнолітніми.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років, з 1 січня 2026 року становить - 3512 грн..
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також критично оцінює та не приймає викладені у відзиві доводи представника відповідача про те, що син Арсеній -Михаїл 29.08.2025 року виїхав за межі України до відповідача та проживає разом із батьком, а також те, що відповідач надавав матеріальну та фінансову допомогу дітям, оскільки на підтвердження цих обставин не надано суду жодних належних доказів.
Також суд враховує те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей і відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своєї дитини.
З огляду на вищезазначені обставини, зокрема збільшення віку дітей та їх потреб, а відповідно і коштів на їх утримання, обов`язок обох батьків утримувати дитину, те, що відповідач працездатна особа, який перебуває за кордоном, враховуючи право стягувача аліментів на визначення способу виконання обов`язку щодо утримання дітей, суд приходить до висновку, що наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів, встановленого рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 17.10.2018.
Крім того, при визначенні початку строку стягнення аліментів, слід врахувати, що згідно роз`яснень, даних у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а відтак у новому розмірі аліменти слід стягувати з дня набранням даним рішенням законної сили.
Відповідно до ст.141 Цивільно процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1331,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355, ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задоволити.
Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 17.10.2018 у справі №443/672/18, та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя С.І. Сливка