Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.08.2026 Справа №607/11551/26 Провадження №2-а/607/346/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Базана Л.Т.
секретаря с/з Гоцак І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Тернополя адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7229213 від 20.05.2026, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Заявлені вимоги мотивує тим, що вказана Постанова у справі про адміністративне правопорушення була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки інспектора є несправедливими, недоведеними, необґрунтованими й такими, що не відповідають дійсності. Вказав, що постановою інспектора СПД (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Бея С.С. серії ЕНА №7229213 від 20.05.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, за керування ним транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, а саме автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Альта Дженетикс Україна», чим порушила вимоги п. 31.3 (б) ПДР України. Так, транспортний засіб марки «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , дійсно належить ТОВ «Альта Дженетикс Україна» (далі - товариство), основним родом діяльності якого є оптова торгівля генетичними продуктами великої рогатої худоби, де він працює на посаді менеджера зі збуту, та вказаний автомобіль закріплений за ним і використовується виключно для службових поїздок та виконання завдань товариства, а не для перевезення вантажів або пасажирів з метою отримання прибутку, а отже автомобіль не потребує проходження обов`язкового технічного контролю. На його заперечення інспектор поліції не реагував та при розгляді справи на місці не були з`ясовані та доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. З огляду на викладене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
08.06.2026 від Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник органу позов не визнала та просила у позові відмовити повністю. Вказала, що згідно п.31.3.6 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль. Факт здійсненого позивачем правопорушення підтверджуються відео- доказами, які додано до даного відзиву. На відео з боді- камери працівника поліції, починаючи з 0:03:16 хв., зафіксовано вимогу пред`явити акт технічного контролю, на що ОСОБА_1 відповів, що цим займається фірма, відповідно, він не має його при собі і пред`явити не може. Так, Позивач у позовній заяві зазначає, що автомобіль використовується ним виключно як службовий транспорт менеджера зі збуту для службових поїздок, а не для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку, тому нібито не підлягає ОТК на підставі ст. 35 Закону України "Про дорожній рух". Проте, такі доводи базуються на помилковому тлумаченні норм права. Власником автомобіля є юридична особа - ТОВ "Альта Дженетикс Україна". Основним видом діяльності товариства є комерційна діяльність, отже використання автомобіля комерційним підприємством у статутній (господарській) діяльності для забезпечення роботи менеджерів зі збуту (налагодження контактів, продаж комерційних продуктів тощо..) напряму пов`язане з комерційною діяльністю та отриманням прибутку цим підприємством. Службові поїздки менеджерів комерційних компаній не мають приватного характеру, а є інструментом отримання доходу юридичною особою. Таким чином, транспортний засіб VOLKSWAGEN T1GUAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває на балансі комерційного підприємства та використовується його працівником для службових цілей, підлягає обов`язковому технічному контролю. Відсутність діючого протоколу ОТК на момент зупинки підтверджує склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП. Крім того, позивачем не долучено до позовної заяви та не надано Суду жодних належних та допустимих письмових та/або інших доказів на спростування наявності вищенаведених обставин. Відтак твердження позивача викладені у позові є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
01.07.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, аналогічна за змістом до позовної заяви.
Позивач у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, однак у відзиві на позовну заяву просила проводити судовий розгляд без її участі.
За наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №7229213 від 20.05.2026, винесеної інспектором СПД (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Бей С.С., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за те, що він 20.05.2026 о 16.33 год. на дорозі М30 Стрий - Дніпро - Ізварине 113 км, керував транспортним засобом Вольксваген д.н.з. НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язкового технічного контролю, чим порушив п.31.3.б Правил дорожнього руху України - експлуатація тз, які не пройшли обов`язковий технічний контроль.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 КУпАП що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому слід зазначити про те, що у відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Частиною 3 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Так, згідно п.п. «б» п.31.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: б) якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов`язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Отже, п. 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них, мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації, крім легкових автомобілів, якими є таксі або автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Разом з тим, в п. 2 ч. 2 вказаної статті зазначено, що обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Так, у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» міститься визначення терміну автомобіль легковий, за яким - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев`ять з місцем водія включно; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
На підставі наведеного, транспортний засіб марки «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , відноситься саме до легкових автомобілів.
Аналізуючи зміст ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» суд виснував, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Отже, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля - для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Відповідно до п.п. 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137, транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Згідно ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержання ліцензій надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Відповідно до наказу про прийняття на роботу №9К від 25.05.2020, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу ТОВ «Альта Дженетикс Україна» на посаду менеджера із збуту Відділу збуту вказаного ТОВ.
Згідно наказу №БЦ-04 від 02.01.2025 директора ТОВ «Альта Дженетикс Україна» Костюченка В.В. «Про використання службових автомобілів», з метою раціонального використання автотранспортних засобів товариства, підвищення ефективності виконання покладених на працівників посадових обов`язків, більш оперативного вирішення виробничих питань і поліпшення якості обслуговування клієнтів, менеджера зі збуту ОСОБА_1 призначено відповідальним за експлуатацію автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно з даним наказом, працівникам, відповідальним за експлуатацію службового автотранспорту, в даному випадку ОСОБА_1 , використовувати наданий автомобіль тільки за його прямим виробничим призначенням; дотримуватися правил і норм технічної експлуатації автомобіля; суворо дотримуватися правил дорожнього руху, включаючи швидкісний режим; дотримуватися правил, установлених внутрішніми нормативними документами підприємства; не використовувати службовий автотранспорт в особистих цілях.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що матеріали справи не містять даних, які б вказували на те, позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 , використовував його для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Разом з тим, належність транспортного засобу на праві власності юридичній особі та використання вказаного автомобіля для виконання службових обов`язків, на думку суду, не є передумовою застосування у цьому випадку «Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137.
Отже, в даному випадку, автомобіль «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач, є службовим легковим автомобілем, а доказів того, що вказаний автомобіль за обставин вказаних у оскаржуваній постанові здійснював перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, суду не надано.
Тотожна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі №678/483/17, та постанові від 08 липня 2020 року у справі №731/186/17, які суд в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, суд вважає, що порушення позивачем п.31.3.б ПДР України та факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, не підтверджується належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки вимоги позивача судом задоволено, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору в розмірі 665,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 10, 121, 245, 252 280, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7229213 від 20.05.2026, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн штрафу - задовольнити, наведену постанову - скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання вимог п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 40108720, адреса місця знаходження: вул. Валова,11, м. Тернопіль, 46001.
Головуючий суддя Л. Т. Базан