Справа № 953/11819/25
Провадження № 2/752/10327/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.08.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді ДаніловоїТ.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
АТ «Акцент-Банк» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивувало тим, що 02.03.2024 року ОСОБА_1 уклав з АТ "А-Банк" кредитний договір АВН0СТ155101709353607693 щодо надання останній кредиту в розмірі 12 000 грн. строком на 36 місяців (тобто до 01.03.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно.
А-Банк свої зобов"язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 05 листопада 2025 року становить 27 426,33 грн., з яких
- 12 000,00 грн. заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту),
- 11 848,98 грн. заборгованість за процентами,
- 3 577,35 грн. заборгованість по комісії.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27 426,33 грн. за кредитним договором від 02.03.2024 року та 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2025 року дана позовна заява передана до Франківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2026 року дана справа передана для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 02.03.2024 року ОСОБА_1 уклав з АТ "А-Банк" кредитний договір АВН0СТ155101709353607693 щоо надання останній кредиту в розмірі 12 000 грн. строком на 36 місяців (тобто до 01.03.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано 12 000,00 заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 11 848,98 грн. заборгованості за процентами та 3 577,35 грн. заборгованості по комісії.
Відповідно до виписки по картковому рахунку відповідач користувався кредитними коштами.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Як вбачається з виписки по картці ОСОБА_1 за договором, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом, відповідач здійснював витрати кредитних коштів.
Разом з тим, виписка за картковим рахунком відповідача, що міститься в матеріалах справи є належним доказом для визначення заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц.
На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , АТ «Акцент-Банк» надало суду розрахунок заборгованості, копію анкети-заяви відповідача від 02 березня 2024 року, заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 02 березня 2024 року, паспорт споживчого кредиту, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку, копію виписки по картці на ім`я відповідача, копії довідки за лімітами заборгованості та довідки за картками.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач фактично отримав кредит та користувався ним, а використані кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, отже з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню 12 000,00 заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 11 848,98 грн. заборгованості за процентами.
Разом з тим, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем до складу заборгованості включено платежі, які мають штрафний характер, а саме за кредитним договором АВН0СТ155101709353607693 від 02 березня 2024 року - 3 577,35 грн. як неустойка (штраф, пеня).
Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу та доповнено його Пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Здійснюючи тлумачення цього пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.
Отже на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.
24 лютого 2022 року Указом Президента України N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год30 хв 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.
Таким чином, враховуючи, що кредитний договір був укладений у 2024 році, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а нараховані позивачем платежі: 3 577,35 грн 00 коп. за кредитним договором, за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання (неустойкою), суд вважає, що на правовідносини сторін підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
З огляду на зазначене, відповідач на період дії воєнного стану звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій, пов`язаних із простроченням виконання грошового зобов`язання, а нараховані після 24 лютого 2022 року такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача 2 221,40 грн. судового збору.
Керуючись статтями 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080) за кредитним договором АВН0СТ155101709353607693 від 02 березня 2024 року 12 000,00 заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 11 848,98 грн. заборгованості за процентами та 2 221,40 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: