Дата документу 07.08.2026 Справа № 554/6898/26
Провадження № 2/554/3939/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2026 р. м. Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави В.М. Бугрій, присекретарі Мазніченко М.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
06.05.2026 року до Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач 05.08.2026 року подав до суду клопотання, де просив визначити подружжю строк для примирення для врегулювання відносин між ними.
Відтак, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. ( ст.24 Сімейного кодексу України)
Згідно з ч.5 ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц,/ постанова від 30.05.2019 року.
Передбачене ч. 1 ст.111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.
Виходячи з положень ч.7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. (п.4 ч.1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України)
Отже, у разі, якщо суд приходить до висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, він відповідно до імперативної вказівки п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України зобов`язаний зупинити провадження у справі. Строк, на який зупинено провадження судом першої інстанції, не перевищує загальний строк, встановлений ч.7 ст.240 ЦПК України.
При вирішення питання щодо підстав для надання сторонам строку на примирення, суд враховує, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, відповідач висловив свої заперечення стосовно підстав позову, має намір зберегти сім`ю та вживати заходів для примирення подружжя, в той же час обставин, які б вказували на те, що примирення подружжя суперечить моральним засадам суспільства, створює загрозу морально та/або фізично стану здоров`я позивача не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про надання подружжю строку на примирення підлягає задоволенню та визначає сторонам строк для примирення терміном на чотири місяці, з урахуванням вимог ч.7 ст.240 ЦПК України задовольняючи клопотання вирішує питання зупинення провадження у справи до закінчення строку на примирення, визначеного судом,
Враховуючи викладене та керуючись п.4 ч.1 ст.251, ч.7 ст. 240, ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, - суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про надання подружжю строку на примирення , - задовольнити.
Зупинити провадження по цивільній справі 554/6898/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - до закінчення строку для примирення подружжя, який встановлений судом терміном на 4 (чотири) місяці.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет https://ok.pl.court.gov.ua.
Суддя В.М.Бугрій