РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/2066/26
17 серпня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. щомісячно на двох дітей, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 03.08.2013 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 13.12.2019 року було розірвано. Від спільного подружнього життя вони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та перебувають на повному її утриманні. Відповідач добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, у зв`язку з чим вона змушена була звернутися до суду з даним позовом. З врахуванням вищевикладеного, просила суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у визначеному нею розмірі.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 25.05.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.
Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 не скористався.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.
При цьому за змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Згідно приписів ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, згідно ч.2 статті 182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, у відповідності до ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2026 року для дiтей вiком до 6 рокiв становить 2817 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що сторони з 03.08.2013 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 13.12.2019 року було розірвано. Від спільного подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05.02.2014 року Виконавчим комітетом Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 05.09.2016 року Виконавчим комітетом Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області. В свідоцтвах про народження дітей сторони вказані батьками.
Малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані та проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 , окремо від відповідача, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про реєстрацію місця проживання особи та перебувають на повному її утриманні.
Батько дітей, відповідач по справі, проживає окремо від сім`ї, є здоровою та працездатною особою, знаходиться в працездатному віці, а тому на переконання суду має можливість надавати необхідні кошти на утримання синів. Доказів на спростування даних обставин відповідачем суду надано не було.
Суд враховує, що діти є малолітніми та потребують постійного матеріального забезпечення, належного харчування, медичного обслуговування, забезпечення умов для навчання, відпочинку та гармонійного розвитку.
Разом із тим відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти у визначеному законом та заявленому позивачем розмірі, про наявність обставин, що істотно впливають на його матеріальне становище, або про перебування на його утриманні інших осіб.
Верховний Суд у постановах від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18 та від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 зазначив, що сама по собі відсутність у платника аліментів можливості надавати дитині бажаний рівень матеріального забезпечення не звільняє його від встановленого законом обов`язку щодо утримання дитини.
Крім того, у постанові від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18 Верховний Суд звернув увагу на те, що інтереси дитини переважають над майновим становищем платника аліментів.
Чинне законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначила спосіб стягнення аліментів - їх присудження у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, керуючись принципом розумності і справедливості, суд враховує інтереси та матеріальне становище дітей, на користь яких стягуються аліменти, матеріальне становище відповідача, а також враховуючи ту обставину, що на даний час мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів - 10 000,00 грн. щомісячно на двох дітей і до досягнення дітьми повноліття є обґрунтованим і підлягає стягненню з відповідача, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, є об`єктивним з огляду на вказані вимоги закону та обов`язку обох батьків їх утримувати, а також матеріальному становищу сторін у справі.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути 1331 грн. 20 коп. судового збору.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 278, 279, 430 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 166, 180-183, 191 СК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. на двох дітей, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня звернення до суду, а саме з 21 травня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , (житель АДРЕСА_2 ), РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне рішення складено
17 серпня 2026 року.
Суддя Л. А. Грипіч