Справа № 215/7037/25
2/215/600/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі головуючого, судді - Квятковського Я.А.,
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
ВСТАНОВИВ:
25.08.2025 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача борг у розмірі 50 000 грн, стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та понесені витрати на оплату правової допомоги у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
06.07.2026 року до суду надійшла заява від представника позивача про закриття провадження по справі , оскільки борг погашено відповідачем, та про повернення 50 % судового збору з державного бюджету.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
У даному випадку предметом спору є допущена відповідачем заборгованість за отримані послуги.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що оскільки відповідач до ухвалення рішення по справі сплатив суму заборгованості, а позивач просив закрити провадження- провадження у справі підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно положень ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом). У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що у даному випадку мало місце визнання позову відповідачем і погашення боргу після відкриття судом провадження - то слід повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 255, 256 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
ПОСТАНОВИВ :
Закрити провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки відсутній предмет спору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» з державного бюджету 50 відсотків судового збору - 1211,20 грн., сплаченого ним при подачі позову за квитанцією № 4755 від 12.08.2025 в сумі 2422,40 грн.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу цього самого спору, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14.08.2026.
СУДДЯ: