Судові рішення

Рішення № 139016107 у справі № 398/4142/26 від 14.08.2026

Рішення від 14.08.2026 в адміністративній справі № 398/4142/26 (категорія «Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо»). Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області, суддя Москалик В. В.

Справа№ 398/4142/26
СудОлександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
СуддяМоскалик В. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата ухвалення14.08.2026
Надійшло до реєстру17.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139016107

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа №: 398/4142/26

Провадження №: 2-а/398/145/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в особі головуючого судді Москалик В. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Шило Алла Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у праві про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Шило А.О., звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 87 від 10.02.2025 та закриття провадження у праві про адміністративне правопорушення. Позов обґрунтований тим, що 10 лютого 2025 року постановою № 87 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, незаконною, такою, що винесена без дотримання норм чинного законодавства, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 15.12.2024 порушив правила військового обліку, а саме не з`явився до територіального центру комплектування у визначений термін 15.12.2024 та не надав підтверджуючих документів про поважність причини своєї неявки. Повістку № 1354737 було направлено Укрпоштою рекомендованим листом № 061[телефон приховано], який було повернуто з відміткою «адресат відсутній». Доказами вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення є: копії облікової картки, повістки № 1354737, конверта «УКРПОШТА» № 061[телефон приховано], з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Зазначає, що ніякої повістки через Укрпошту позивач не отримував, з офіційно сайту «Укрпошти» через перевірку трекінгу, зазначається, що дані про відправлення за номером № 061[телефон приховано] відсутні, оскільки не зареєстровані в системі. Крім того в постанові не зазначено, якими саме доказами підтверджується вина позивача і чому застосовано штраф 25 500 грн, а не 17 000 грн. Ототожнення суб`єктом владних повноважень передбаченого Законом № 3543-ХІІ «отримання повістки» з передбаченим Порядком "належним підтвердженням оповіщення про виклик", у випадку повернення повістки ТЦК з відміткою про відсутність адресата, є неправильним, оскільки військовозобов`язаний не може з`явитися за повісткою, змісту якої він не бачив, що виключає наявність протиправного умислу позивача. За таких обставин, коли повістка ТЦК повертається відправнику з підстав відсутності адресата, слід з`ясовувати всі обставини, через які вручення повістки не відбулося, та в залежності від них вирішувати питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП. Натомість у цій справі, відповідач застосував формальний підхід до цього питання, не врахувавши всіх обставин, як і факт отримання повідомлення позивачем про наявність повістки.

Ухвалою суду від 24.06.2026 поновлено строк для подання позову та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

03.08.2026 від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 та підлягав призову на військову службу станом на час направлення повістки, а лише з 01.10.2025 має відстрочку. ОСОБА_1 в автоматичному режимі було сформовано та направлено за задекларованою адресою АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з описом вкладення Укрипошти повістку № 1354734 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год 00 хв. 05.12.2024 з метою уточнення військово-облікових даних. Зазначена повістка повернулась з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Позначка "адресат відсутній за зазначеною адресою" ставиться після виконання листоношою дій, визначених в Правилах, зокрема інформування адресата та/або вкладення абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа. Жодних належних доказів на спростування зазначених обставин позивач не надав. Отже, підтвердженням виконаних дій є саме проставлення штампу, у свою чергу, позивач заперечує дані обставини, але не надає жодні докази на підтвердження обставин на які посилається. 05.12.2024 позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та у визначений законом термін не надав підтверджуючих документів про поважні причини своєї неявки. У п. 24 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачено, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. 06.02.2025 було складено протокол № 87 від 06.02.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Розгляд справи призначено на 09:30 год 10.02.2025, про що зазначено у протоколі та повідомлено позивачу. Відповідний факт підтверджується наявним підписом останнього на протоколі, тобто позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто справу та, враховуючи наявні докази, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини, особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, винесено постанову № 87 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликалися.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з матеріалами справи № 87 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, ОСОБА_1 було направлено повістку № 1354734 від 23.11.2024 поштовим відправленням з описом вкладення № 06 102 1011 1304 за адресою: АДРЕСА_2 , про необхідність явки в ІНФОРМАЦІЯ_5 05.12.2024 о 14:00 год для уточнення даних, повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" відповідно до поштового відправлення № № 061[телефон приховано].

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 87 від 06.02.2025, складеним за ч. 3 ст. 210 КУпАП, який було складено провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 ,15.12.2024 в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме в порушення вимог п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15.12.2024 шляхом направлення поштової повістки № 1354734 рекомендованим листом через Укрпошту № 061[телефон приховано] за задекларованим місцем проживання по АДРЕСА_2 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в подальшому не з`явився до територіального центру комплектування та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. В поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з протоколом, оскільки не порушував нічого і не отримував повістки і повідомлення про розшук, в розділі "Заяви, клопотання" зазначив, що йому роз`яснено, що в разі неприбуття на розгляд справи, її може бути розглянуто без нього.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за № 87 від 10.02.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 15.12.2024 в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме в порушення вимог п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15.12.2024 шляхом направлення поштової повістки № 1354734 рекомендованим листом через Укрпошту № 061[телефон приховано] за задекларованим місцем проживання по АДРЕСА_2 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в подальшому не з`явився до територіального центру комплектування та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки. Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення,вчинене ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП, зазначено вчинення правопорушення за інших надзвичайних обставин, а саме в особливий період.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, приймаючи до уваги відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих обставин скоєння правопорушення, постановлено притягнути до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 500,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.

Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовийобов`язокі військовуслужбу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 та Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.

Відповідно до абз. 3 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Отже, після отримання повістки військовозобов`язаний повинен з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У випадку неможливості прибуття військовозобов`язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Невиконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд встановив, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 05.12.2024 о 14:00 год шляхом направлення повістки № 1354734 від 23.11.2024, поштовим відправленням № 061[телефон приховано] з описом вкладення, яка повернулася до відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У визначену дату та час позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , доказів, що підтверджують наявність поважних причин нез`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи не містять.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про неналежне повідомлення його про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та неотримання повістки ТЦК, оскільки поштове відправлення містить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009, робиться працівником об`єкта поштового зв`язку у випадку, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Щодо відсутності трекінгу поштового відправлення № 061[телефон приховано] на офіційному сайті Укрпошти, суд зазначає, що з моменту направлення повістки і до моменту оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП пройшло більше, ніж 1 рік та 6 місяців, що унеможливлює отримання даних щодо трекінгу вказаного поштового відправлення, однак матеріали справи містять копії повістки № 1354734 від 23.11.2024 та поштового відправлення № 061[телефон приховано] з описом вкладення.

Одночасно суд констатує, що в протоколі № 87 від 06.02.2025 та в оскаржуваній постанові № 87 від 10.02.2025 наявна описка щодо дати, коли ОСОБА_1 зобов`язаний був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 - 15.12.2024 замість првильного 05.12.2024, однак це не змінює суті адміністративного порушення, вчиненого ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися принципів, які, зокрема, закріплені у ч. 3 ст. 2 КАС України. За таких обставин суб`єкт владних повноважень зобов`язаний у своїй діяльності приймати рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 визначено максимальний розмір штрафу, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та за наявності обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме вчинення правопорушення в особливий період.

Разом з тим, диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП вже передбачає як кваліфікуючу ознаку вчинення порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Отже, повторне врахування обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, в особливий період як обтяжуючої згідно зі ст. 35 КУпАП під час визначення міри покарання за санкцією ч. 3 ст. 210 КУпАП, є безпідставним.

З огляду на викладене, відповідач без належної оцінки та обгрунтування прийняв рішення про накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу в межах максимально можливого розміру санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або подання прокурора без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова підлягає зміні в частині розміру стягнення у виді штрафу та зменшення його до розміру 17 000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у праві про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Змінити захід стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП, застосований до ОСОБА_1 відповідно до постанови № 87 від 10.02.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, - визначивши суму штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

В іншійчастині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний тект рішення складено 14.08.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.08.2026 Ухвала № 139225213 Третій апеляційний адміністративний суд
24.06.2026 Ухвала № 137672092 Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області