Справа №: 398/3618/25
провадження №: 2/398/300/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"11" серпня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Дубровської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гулян Яніна Вікторівна, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з матір`ю,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з матір`ю.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (далі - Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач) було укладено шлюб, який зареєстровано Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 627, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Одруження з Відповідачем виявилось невдалим в результаті чого сумісне життя і збереження сім`ї стали неможливими, оскільки втрачені всі фізичні та духовні зв`язки між ними. Через різність характерів помітно погіршились стосунки.
Подружжя не проживає разом уже тривалий час, спільне господарство не ведуть. Спору про поділ майна немає. Причиною розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, наявні різні погляди на життя.
За наведених обставин шлюб позивача та відповідача носить лише формальний характер, примирення з відповідачем неможливе. Сім`я фактично розпалась, в зв`язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення.
Від шлюбу Позивач та Відповідач мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька зареєстрована, проживає та перебуває на повному утриманні Позивача, за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу малолітня донька і надалі проживатиме з матір`ю. Вжиття заходів, щодо примирення є безпідставним, виходячи із того, що шлюб існує лише юридично, без паритетних засад про почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 ЗУ "Про охорону дитинства").
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави - учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу (постанова Верховного Суду від 15.01.2020 року в справі № 200/952/18).
Згідно статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі й на рівне виховання батьками.
В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю та відсутністю відповідача.
Крім того, представником відповідача надано відзив на позовну заяву з якого зокрема вбачається, що позовні вимоги відповідачем визнаються частково. Зокрема, повністю визнається позовна вимога щодо розірвання шлюбу, оскільки сторони припинили спільне проживання та подружні стосунки, мешкають окремо, то ж відповідач не вбачає підстав для збереження шлюбу. В частині позовної вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю, відповідач позовну вимогу не визнає та просить відмовити в її задоволенні з наступних підстав.
З часу припинення спільного проживання позивач разом з дитиною залишилася проживати в орендованій відповідачем квартирі по АДРЕСА_2 , де мешкає і по даний час. Відповідач проживає окремо та належним чином виконує свої обов`язки по утриманню дитини, а також приймає активну участь в її вихованні та спілкується з нею. За згодою сторін дитина залишилася проживати з матір`ю, з якою перебуває з понеділка по четвер кожного тижня. Відповідач бере до себе дитину з п`ятниці по неділю з ночівлею, і в зазначені дні дитина проживає у батька. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, всі питання узгоджено добровільно. Відповідач ніколи не намагався проти волі позивача забрати дитину, завжди вчасно повертав її матері після побачень, ніколи не звертався до Служби по правам дітей з заявою про визначення місця проживання дитини з ним. Зазначені обставини свідчать про відсутність спору між сторонами щодо місця проживання дитини. Відповідач належним чином утримує дитину, сплачуючи позивачі на банківський рахунок аліменти в розмірі від 7500 до 10000грн. щомісячно. Крім аліментів, також повністю забезпечує продуктами харчування, купуючи за списками позивача продукти щотижня приблизно на 2500 гривень,які привозить позивачу за місцем мешкання її та дитини. Також відповідач повністю забезпечує дитину одягом та взуттям. Позивач запрошує відповідача супроводжувати її за покупками для дитини,які він повністю оплачує. Таким чином, відповідач,як батько дитини, належним чином виконує свої батьківські обв`язки щодо утримання дитини та участі в її вихованні, піклується про неї.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.112 Сімейного кодексу України і роз`яснень п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 11.10.2022 року, який зареєстровано Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 627.
Позивач та відповідач є батьками дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні стосунки між сторонами припинені, шлюб носить суто формальний характер, фактично проживають окремо, тому позивач бажає розірвати шлюб.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, сторони не ведуть спільне господарство, шлюб між сторонами фактично розпався, а сім`я носить формальний характер.
Щодо позовних вимог про визначення місця проживання дитини з матір`ю, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Згідно ч.2 ст. 159 СК України, Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, Суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення кожного з батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засовами.
Відповідно до ч.2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, яка набула чинності для України з 27 вересня 1991 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.
Тим більш, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Обмеження у цьому разі стосується тільки місця проживання дитини до досягнення нею віку 14 років.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини з матір`ю, не долучено до матеріалів позовної заяви та під час призначених судових засідань, жодних доказів, щодо перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 968,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 81, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гулян Яніна Вікторівна, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з матір`ю- задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.10.2022 року Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 627.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір в сумі 968,40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду
Кіровоградської області Дубровська Н.М.