ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Одеса Справа № 916/4965/25(521/5248/25)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» - адвокат Дударенко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026, суддя суду першої інстанції Грабован Л.І., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2026
по справі №916/4965/25 (521/5248/25)
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс»,
про визнання недійним договору іпотеки
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ладіної Людмили Степанівни,
про визнання частково недійсними кредитних договорів та договору іпотеки,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 25.04.2025 у справі № 521/5248/25 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання та розстрочено позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 4844,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 26.06.2025 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ладіна Людмила Степанівна про стягнення заборгованості за кредитним договором до провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 прийнято до свого провадження в межах справи №916/4965/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 справу № 521/5248/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», про визнання недійсним договору іпотеки, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ладіної Людмили Степанівни, про визнання частково недійсними кредитних договорів та договору іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, із присвоєнням справі №916/4965/25(521/5248/25); справу постановлено розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
20.04.2026 за вх.№13524/26 Господарський суд Одеської області одержав клопотання ОСОБА_1 про залишення її позовної заяви без розгляду.
22.04.2026 від ТОВ «Гелексі Фінанс» до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх.№13957/26) про залишення без розгляду зустрічного позову та повернення сплаченого судового збору.
22.04.2026 від ТОВ «Гелексі Фінанс» до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№13937/26), в якому він просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» витрати на правничу допомогу адвоката 25 220,00 грн, в якому відповідач вказує, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою до залишення позову без розгляду діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, протидіяв вирішенню спору, мав на меті ущемлення прав та інтересів відповідача. Спір у справі виник внаслідок необґрунтованих (недобросовісних) дій позивача (саме дій, а не позову).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2026 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про визнання недійсним договору іпотеки за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ладіної Людмили Степанівни, про визнання частково недійсними кредитних договорів та договору іпотеки, та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у справі № 916/4965/25(521/5248/25).
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» судовий збір у розмірі 10 388,92 грн, сплачений за платіжною інструкцією № 20155 від 30.04.2025; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» у задоволенні клопотання (вх.№13937/26 від 22.04.2026) про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25 220,00 грн.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що доказів, які б підтверджували недобросовісність, зловживання процесуальними правами, ущемлення позивачем прав та інтересів відповідача, ТОВ «Гелексі Фінанс» до господарського суду не надано. Відомостей про встановлення таких фактів Хаджибейським районним судом міста Одеси матеріали справи не містять.
Враховуючи недоведеність відповідачем факту необґрунтованих дій позивача відповідно до вимог ч. 5 ст. 130 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» у задоволенні клопотання (вх.№13937/26 від 22.04.2026) про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25 220,00 грн.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25).
Апелянт вказує, що Господарський суд Одеської області не врахував обставини звернення позивача із позовом та перебіг спірних правовідносин в межах цієї справи. Так з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із позовом до відповідача про визнання частково недійсними кредитних договорів та договору іпотеки. Позов зокрема обґрунтовано тим, що позивач не отримувала кошти згідно додаткових угод. Сторонами під час підготовчого провадження були подані усі заяви по суті спору до Хаджибейського районного суду міста Одеси. Ухвалою 10 грудня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Апелянт вказує, що позивач звернувся із заявою про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті у Господарському суді Одеської області, однак у Хаджибейському районному суді міста Одеси справа перебувала на стадії судового розгляду по суті, до її передачі за підсудністю. Сторонами під час підготовчого провадження були подані усі заяви по суті спору до Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Апелянт зазначає, що відповідач був змушений звернутись до адвоката для отримання професійної правничої допомоги для представництва прав та інтересів у суді загальної юрисдикції в межах даної справи та нести відповідні витрати на правничу допомогу.
Апелянт зазначає, що за змістом заяви позивача про залишення позову без розгляду вбачається, що позивач просив залишити заяву без розгляду у зв`язку із урахуванням стадії провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та з метою процесуальної економії. При цьому, обставини, про які зазначає позивач, не мають логічного пояснення та зв`язку з такою процесуальною дією.
Апелянт вказав, що оскільки сам позивач заявив позов і тим самим спричинив необхідність ТОВ «Гелексі Фінанс» звернутися за правовою допомогою, а потім подав заяву про залишення позову без розгляду, чим унеможливив розгляд справи по суті - його дії можна тлумачити як необґрунтовані з точки зору справедливості.
Керуючись викладеним вище апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 13 травня 2026 року та задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (вх.№13937/26 від 22.04.2026) про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25 220,00 грн.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/4965/25 (521/5248/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Аленін О.Ю., Павленко Н.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/4965/25 (521/5248/25) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25(521/5248/25) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/4965/25(521/5248/25) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
10.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справ № 916/4965/25(521/5248/25).
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду №59 від 15.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Павленко Н.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4965/25(521/5248/25).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 справу №916/4965/25(521/5248/25) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Аленін О.Ю., Таран С.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 прийнято справу №916/4965/25 (521/5248/25) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Таран С.В., Аленін О.Ю.; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25) - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду 1) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25) з наведенням поважних причин пропуску такого строку 2) докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту, або суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 ГПК України.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До даної заяви були додані докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 .
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 17.07.2026; призначено справу №916/4965/25(521/5248/25) до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 13.08.2026 о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду №167 від 11.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Аленіна О.Ю. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4965/25(521/5248/25).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 справу №916/4965/25(521/5248/25) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 прийнято справу №916/4965/25(521/5248/25) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.
13.08.2026 у судовому засіданні прийняв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» - адвокат Дударенко А.М.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026, якою призначено справу №916/4965/25(521/5248/25) до розгляду на 13.08.2026 о 12:00, була отримана в електронному кабінеті ОСОБА_1 - 01.07.2026, нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ладіною Людмилою Степанівною.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 13.08.2026, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25), до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25) по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
До Малиновського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», якою позивач просила:
- Визнати недійсним договір Іпотеки між ТОВ «Гелексі Фінанс» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавцем) від 06.01.2023 №06-01-23- 02-Ю, зареєстрованого у реєстрі за №20,застосувавши наслідки недійсності правочину у вигляді повернення коштів,які не були надані ОСОБА_1 після підписання договору у розмірі 6050 грн. (шість тисяч пятьдесят) грн.
- Визнати недійсним договір від Договір від 20.04.2023 про внесення змін і доповнень №1 до іпотечного договору, посвідченого 06.01.2023 Ладіною Л.С., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу зареєстровано в реєстрі за №19 , замість №20, застосувавши наслідки недійсності правочину у вигляді повернення коштів, які не були надані ОСОБА_1 після підписання договору від 20.04.2023 у розмірі 60 000 грн.
- Визнати недійсним договір від 15.01.2024 про внесення змін і доповнень №2 до іпотечного договору, посвідченого 06.01.2023 Ладіною Л.С., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу зареєстровано в реєстрі за №19, замість №20, застосувавши наслідки недійсності правочину у вигляді повернення коштів, які не були надані ОСОБА_1 після підписання договору від 15.01.2024 у розмірі 30 000 грн.
- Визнати недійсним договір від 14.05.2024 про внесення змін і доповнень №3 до іпотечного договору, посвідченого 06.01.2023 Ладіною Л.С., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу зареєстровано в реєстрі за №19, замість №20, застосувавши наслідки недійсності правочину у вигляді повернення коштів, які не були надані ОСОБА_1 після підписання договору від 14.05.2024 у розмірі 100 000 грн.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 25.04.2025 у справі №521/5248/25 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено у справу підготовче засідання та розстрочено позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 4844,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.
12.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій останній просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» заборгованість за Договором №06-01-23-02-Ю про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 06.01.2023 в розмірі 692 494,97 грн., а також судові витрати.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 26.06.2025 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ладіна Людмила Степанівна про стягнення заборгованості за кредитним договором, до провадження.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 цивільну справу № 521/5248/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ладіної Людмили Степанівни, про визнання частково недійсними кредитних договорів та договору іпотеки, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано до Господарського суду Одеської області для розгляду в межах справи № 916/4965/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 прийнято до свого провадження в межах справи №916/4965/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 справу № 521/5248/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», про визнання недійсним договору іпотеки, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ладіної Людмили Степанівни, про визнання частково недійсними кредитних договорів та договору іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, із присвоєнням справі №916/4965/25(521/5248/25); справу постановлено розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
07.04.2026 за вх.№11855/26 Господарський суд Одеської області одержав відзив ТОВ «Гелексі Фінанс» на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, орієнтовних розмір яких складає 25 000 грн.
16.04.2026 від ТОВ «Гелексі Фінанс» до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх.№13131/26) про відшкодування витрат на правничу допомогу з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з доказами на підтвердження розміру витрат, в якій він просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» витрати на правничу допомогу адвоката 25 220,00 грн.
20.04.2026 за вх.№13524/26 Господарський суд Одеської області одержав клопотання ОСОБА_1 про залишення її позовної заяви без розгляду.
22.04.2026 від ТОВ «Гелексі Фінанс» до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх.№13957/26) про залишення без розгляду зустрічного позову та повернення сплаченого судового збору.
22.04.2026 від ТОВ «Гелексі Фінанс» до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№13937/26), в якому він просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» витрати на правничу допомогу адвоката 25 220,00 грн, в якому відповідач вказує, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою до залишення позову без розгляду діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, протидіяв вирішенню спору, мав на меті ущемлення прав та інтересів відповідача. Спір у справі виник внаслідок необґрунтованих (недобросовісних) дій позивача (саме дій, а не позову).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2026 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про визнання недійсним договору іпотеки за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ладіної Людмили Степанівни, про визнання частково недійсними кредитних договорів та договору іпотеки, та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у справі № 916/4965/25(521/5248/25).
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина п`ята статті 244 ГПК України).
Згідно з пунктів 1-3 частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.
Тобто, з урахуванням наведеного суд відзначає, що у разі, якщо закінчено судове провадження (тобто, закрито провадження у справі / залишено позов без розгляду / вирішено спір по суті), і судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд у порядку статті 244 ГПК України має право за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення до основного рішення у справі (ухвали про закриття провадження у справі; ухвали про залишення позову без розгляду; рішення / постанови за результатом розгляду справи по суті), яким закінчено провадження у справі.
Відповідно в залежності від виду прийнятого судом процесуального рішення, ухваленого за результатом закінчення розгляду справи (ухвали/рішення/постанови), залежить і назва додатково рішення у справі, якими можуть відповідно бути: додаткова ухвала, додаткове рішення, додаткова постанова.
Водночас порядок ухвалення додаткового рішення встановлений, зокрема, частиною третьою статті 244 (якщо вирішено спір по суті спору) та частиною шостою статті 130 ГПК України (у разі закриття провадження у справі/залишення позову без розгляду).
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.
Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Стаття 129 ГПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат.
Положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.
Разом з тим, у ст. 130 ГПК України "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду" закріплений розподіл судових витрат, зокрема, у разі залишення позову без розгляду.
Частиною 2 ст. 226 ГПК України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, вказано, що процедура розгляду заяви про розподіл судових витрат у випадку залишення позовної заяви без розгляду має здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених частиною п`ятою статті 130 ГПК України.
Отже, системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 903/254/20).
При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п`ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення відповідачем витрат на оплату послуг з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше) (пункт 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).
Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 917/243/22 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ситуація, за якої є неможливими оцінка та фактичне існування ознак недобросовісності, зловживання чи незаконності в діях позивача, що зумовили залишення позову без розгляду, не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність чого була породжена реалізацією своїх прав на судовий захист у рамках ініційованого позивачем судового спору. У випадку залишення позову без розгляду з підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України, не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець у такому випадку чітко визначив інший термін -"необґрунтованість", який є відмінним від наведених, а, заявляючи про залишення позову без розгляду із зазначеної підстави, позивач усвідомлює ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в тому числі передбачених частиною п`ятою статті 130 ГПК України.
Отже, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, пов`язаних із розглядом справи (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22, від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
При цьому ГПК України загалом та частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлюють конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості / необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин.
Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20.
Верховний Суд у постановах від 26.05.2022 у справі № 905/460/21, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21 виснував, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, проте відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, від 14.03.2023 у справі № 911/1201/22, - очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Колегія суддів зазначає, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача".
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що "необґрунтовані дії позивача" не тотожні поняттю "необґрунтований позов", адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка/які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору - позов.
Відповідно до положень статей 2, 4, 14, 130, 226 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Звернення позивача із заявою про залишення позову без розгляду є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд виходить з того, що подання позову у даній справі не може беззаперечно свідчити про необґрунтованість дій ОСОБА_1 та пред`явлення нею завідомо необґрунтованого позову чи зловживання процесуальними правами, адже доступ до суду є правом особи, гарантованим державою.
Так само і сам по собі факт подання заяви/клопотання про залишення позову без розгляду, чи то відмову від позову у справі не підтверджує ані відсутність спору позивача з відповідачем, ані відсутність предмета спору, ані свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема у постановах Верховного Суду: від 20.09.2023 у справі № 910/3063/23, від 11.01.2024 у справі № 925/1615/21, від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21, від 25.04.2024 у справі № 903/1079/23.
Колегія суддів враховує, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 від моменту звернення до суду із позовом і до залишення такого позову без розгляду, на підставі поданою нею заяви у справі, діяла недобросовісно по відношенню до апелянта та/або зловживала процесуальними правами, та/або протидіяла вирішенню спору, та/або мала на меті ущемлення прав та інтересів апелянта.
Крім того, апелянт також не довів необґрунтованості дій ОСОБА_1 , які призвели до залишення зустрічного позову без розгляду на підставі поданої нею заяви.
Загальними вимогами процесуального права визначена обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).
Поряд з тим, доказів, які б підтверджували недобросовісність, зловживання процесуальними правами, ущемлення позивачем прав та інтересів відповідача, ТОВ «Гелексі Фінанс» до господарського суду не надано. Відомостей про встановлення таких фактів Хаджибейським районним судом міста Одеси матеріали справи не містять.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії ОСОБА_1 , які виражені в подачі заяви про залишення її позову без розгляду, не дають підстав для висновку про її недобросовісну поведінку та/або їх спрямованість на ущемлення прав та інтересів ТОВ «Гелексі Фінанс».
З огляду на те, що справа по суті не розглядалася, а судовий процес перебував на стадії, яка дозволяє позивачу без негативних наслідків скористатися правом на залишення позову без розгляду, суд не вбачає ознак необґрунтованості дій позивача.
Крім того, якщо апелянт вважає, що залишення позову без розгляду ОСОБА_1 на підставі її заяви негативно впливає на права та інтереси ТОВ «Гелексі Фінанс», то товариство могло оскаржити ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.05.2026 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 (п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України).
Більше того, ТОВ «Гелексі Фінанс» також зверталося з клопотанням про залишення без розгляду зустрічного позову і звернення з такою заявою фактично свідчило про те, що апелянт погодився з необхідністю залишення і первісного, і зустрічного позову в даній справі без розгляду.
За таких обставин, враховуючи недоведеність відповідачем факту необґрунтованих дій позивача відповідно до вимог ч. 5 ст. 130 ГПК України, господарський суд дійшов вірного висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» у задоволенні клопотання (вх.№13937/26 від 22.04.2026) про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25 220,00 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність ухвали, прийнятої судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25), за результатами її апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 по справі №916/4965/25 (521/5248/25) - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.08.2026.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран