Справа № 344/4611/25
Провадження № 22-ц/4808/1487/26
Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.
Суддя-доповідач Луганська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Луганської В.М.,
суддів: Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.
за участю секретаря - Кузів А.В.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Бородовського С.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії,
в с т а н о в и в:
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» з позовом про визнання незаконним та скасування рішення комісії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , користується електроенергією, як побутовий споживач на підставі договору №20003581.
В листопаді 2024 року позивач отримав рахунок на оплату послуг з електропостачання за жовтень місяць, з якого вбачається, що йому здійснено нарахування за спожиту електроенергію за тарифами комерційного споживача. З приводу цього він звернувся до відповідача із заявою про роз`яснення причин збільшення вартості нарахованої ним оплати за електроенергію. Листом від 16.01.2025року №15955/81 відповідач повідомив в його, що 21.08.2024 року проведено огляд будинку, за результатами обстеження складено Акт про порушення №090897, в якому зафіксовано використання електричної енергії на не побутові потреби. 03.09.2024 року відбулось засідання комісії по розгляду згаданого акту, за результатами засідання складено протокол №39 від 21.08.2024 року.
Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки жодної діяльності по комерційному використанню електроенергії в належному йому житловому будинку по АДРЕСА_1 він не здійснював.
Акт про порушення складено з порушенням чинного законодавства та за його відсутності, зафіксована в ньому інформація не відповідає дійсності, тому не може бути підставою для здійснення нарахування оплати за поставлену електричну енергію за комерційним тарифом.
Просив суд визнати незаконним і скасувати рішення комісії ПАТ «Прикарпаттяобленерго», оформленого протоколом засідання комісії №39 від 03.09.2024 року, прийнятого за результатами розгляду Акту про порушення №090897 від 21.08.2024 року.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» задоволено.
Суд визнав незаконним і скасував рішення комісії «Прикарпаттяобленерго», оформленого протоколом засідання комісії №39 від 03.09.2024 року, прийнятого за результатами розгляду Акту про порушення №090897 від 21.08.2024 року.
Стягнув з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» накористь ОСОБА_2 14 000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу та 1211,20 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «Прикарпаттяобленерго» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, не правильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, проситьскасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 26 травня 2026 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати за правничу допомогу в суді першої інстанції розмірі 15 000,00 грн та судові витрати за надану правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції надав оцінку тільки поясненням представника позивача, при тому не надав оцінки письмовим та електронним доказам (фото й відео), які наявні в матеріалах справи.
Посилається на те, що пояснення представника сторони у справі не є доказами у розумінні ст.76 ЦПК України.
Судом не враховано, що власниками житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 в рівних частках є ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 .
Будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 знаходяться на одній території, нерозділені огорожею і використовуються як єдиний відпочинковий комплекс. Електрична енергіяч по двох будинках використовується для комерційних потреб, а не для побутових, що підтверджується електронними доказами, а саме відео-фото матеріалами, виготовлені під час складання Акту про порушення ПРРЕЕ №090997 від 21.08.2024 року та відео, фото.
Актом №090997 від 21.08.2024 року представниками ОСР у складі двох осіб об 11год 50хв у присутності адміністратора, яка допустила зазначених осіб на об`єкт споживача, що найменовано житловий будинок(відпочинковий комплекс « Гердан ») за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовано використання електричної енергії на об`єкті побутового споживача на не побутові потреби,чим порушено п.2.3.12.ПРРЕЕ.
Згідно з протоколом №39 від 03.09.2024 року комісією ПАТ «Прикарпаттяобленерго» у відсутності належно повідомленого ОСОБА_1 , було розглянуто акт про порушення №090897 від 21.08.2024 року, відео та фотоматеріали, що підтверджують факт споживання електричної енергії на не побутові потреби.
Скаржник посилається на те, що порушення «Правил роздрібного ринку електричної енергії», які були виявлені та зафіксовані персоналом АТ «Прикарпаттяобленерго», підтверджені належними доказами, якими доведено той факт, що використання електричної енергії на об`єкті позивача, що за адресою АДРЕСА_1 , здійснюється тільки для комерційних потреб відпочинкового комплексу « Гердан ». Доказів на спростування позивачем не надано та не доведено. Отже, рішення комісії АТ «Прикарпаттяобленерго» оформлене протоколом засідання комісії №39 від 03.09.2024 року у відповідності до вимог ПРРЕЕ та є законним. Жодному із наведених вище доказів, що підтверджують факт споживання електричної енергії на не побутові потреби на об`єкті позивача, що за адресою АДРЕСА_1 , суд оцінки не дав.
Суд першої інстанції не дослідив обставини того, що фіксація порушення ПРРЕЕ, а саме, виявлення використання електричної енергії побутовим споживачем на непобутові цілі на об`єкті позивача здійсненна з дотриманням вимог законодавства, а сам Акт про порушення ПРРЕЕ N 090897 від 21.08.2024 в сукупності з іншими доказами є достатньою підставою для прийняття Комісією з розгляду Актів про порушення рішення оформленого протоколом N 39 від 03.09.2024.
Також вказує, що комісія з розгляду актів (протокол № 39 від 03.09.2024) врахувала вебсторінку [http://gerdan.if.ua](http://gerdan.if.ua), яка підтверджує діяльність відпочинкового комплексу « Гердан » за вказаною адресою із місткістю 43 особи (максимальне завантаження - 72 особи). Наявність реклами відпочинкового комплексу « Гердан » на сайтах (hotels24.ua, hotelmix.com.ua, facebook.com), геомітки на Visicom із фотографіями номерів, а також 13 актуальних відгуків гостей (зокрема за 2025-2026 роки) підтверджують факт цілеспрямованої професійної діяльності позивача з надання готельних послуг за вказаною адресою. Вказане підтверджує, що позивачем здійснювалася діяльність, яка може бути пов`язана з підприємництвом, наданням платних послуг, зокрема, у сфері сільського зеленого туризму. Враховуючи, що постачання електричної енергії на вказаний об`єкт здійснювалося за тарифом як для побутового споживача, така діяльність є підставою для складення відповідачем Акта про порушення ПРРЕЕ.
Скаржник, зазначив, що суд послався на редакцію п. 2.3.12 ПРРЕЕ станом на 05.10.2022 (яка передбачає організацію окремого обліку), тоді як на дату порушення діяла редакція ПРРЕЕ станом на 01.07.2024, що є самостійною підставою для скасування рішення суду.
Суд першої інстанції помилково послався на ст.30 Конституції України (недоторканість житла) як підставу вважати, що ОСР не має права проводити огляд, тоді як зміна тарифу відбулася через недопуск представників ОСР до об`єкта для перевірки та виявлення порушень. Предметом спору не є незаконне проникнення до житла. Споживач зобов`язаний дотримуватися законів, умов договору про розподіл електроенергії та ПРРЕЕ, зокрема забезпечувати безперешкодний доступ представників ОСР за службовими посвідченнями.
АТ «Прикарпаттяобленерго» не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту. До аналогічного висновку за релевантних обставин дійшов висновку КЦС ВС у постанові від 11.04.2024 в справі N 344/12148/23, у постанові від 01.01.2020 в справі N 234/18252/18 (оскарження позивачем, який споживав на побутові потреби електричну енергію, акта і протоколу відповідача). Подібні висновки щодо обрання позивачем неефективного способу захисту складені у постановах ВП ВС, зокрема в постанові від 06.02.2018 справа N 522/12901/17ц. Рішення ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» оформлене протоколом засідання комісії № 39 від 03.09.2024 з розгляду Акту про порушення N 090897 від 21.08.2024 фактично лише фіксує факт споживання побутовим споживачем електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на не побутові потреби, при цьому не здійснюється нарахування за не обліковану електричну енергію як господарсько-правова санкція, чи перерахунок недооблікованої електричної енергії, а лише факт передачі зафіксованих ОСР показників за певний період постачальнику, а отже не являє собою рішення які призводять до виникнення у позивача фінансових зобов`язань перед відповідачем, а містить лише повідомленням про необхідність усунення виявленого порушення ПРРЕЕ. З врахуванням наведеного вимога позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення ПАТ «Прикарпаттяобленерго», яке оформлене Протоколом № 39 від 03.09.2024 не призведе до відновлення прав, які позивач вважає порушеними, а отже є неефективним способом захисту.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуване судове рішення Івано-Франківського міського суду є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню. Наведені відповідачем у апеляційній скарзі доводи використання електроенергії для комерційної діяльності відпочинкового комплексу « Гердан » на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 ґрунтуються виключно на припущеннях та необґрунтованих висновках відповідача, не відповідаючи фактичним обставинам справи. За адресою АДРЕСА_1 розташовані два самостійні об`єкти нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 , кожен з яких має відповідний реєстраційний номер, окрему реєстрацію права власності, окремий особовий рахунок та окремі прилади обліку електричної енергії, про що було зазначено у клопотанні позивача під час розгляду справи з відповідно доданими копією договору дарування житлового будинку, посвідченого 23.03.2018 року, копією витягу з ДРРП на житловий будинок по АДРЕСА_1 , копією договору оренди житлового приміщення (будинку) від 05.03.2024 року, та фото розміщених на огорожі приладів обліку електроенергії будинку по вищезгаданих будинках.
Обидва об`єкти належать на праві спільної часткової власності позивачу у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 05.03.2024 року між співвласниками укладено договори оренди, за результатами яких ОСОБА_1 передав свою частку в будинку АДРЕСА_1 в оренду ОСОБА_3 , який відтоді одноосібно володіє та користується цим будинком, проживає в ньому з сім`єю та здійснює на цьому об`єкті підприємницьку діяльність (відпочинковий комплекс « Гердан »), маючи з відповідачем окремий договір постачання електроенергії за комерційним тарифом. ОСОБА_3 відповідно передав свою частку в будинку АДРЕСА_1 в оренду ОСОБА_1 , який відтоді одноосібно володіє та користується саме цим будинком, проживає в ньому зі своєю сім`єю на постійній основі і споживає електроенергію виключно для побутових потреб на підставі договору № 20003581.
Доводи рекламної діяльності готельно-відпочинкового комплексу « Гердан » як висновків щодо причетності позивача ОСОБА_1 і його власності до здійснення підприємницької діяльності у даному комплексі не відповідають дійсності, адже позивач ОСОБА_1 не веде такої підприємницької діяльності, не є суб`єктом господарювання і фактично проживає та одноосібно володіє житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , натомість ТОВ «Гердан Кемп» зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею якої відповідно одноосібно володіє ОСОБА_3 , який і є керівником фірми і здійснює підприємницьку діяльність готельно відпочинкового комплексу « Гердан » за цією адресою, що також є у електронних джерелах у відкритому доступі.
Не погоджується із доводами апеляційної скарги, що оскарження рішення комісії за протоколом № 39 є неефективним способом захисту, оскільки на його підставі позивачу нарахували плату за жовтень 2024 року як комерційному споживачу, що й змусило його звернутися до суду для захисту своїх прав.
У судовому засіданні представник ПАТ «Прикарпаттяобленерго» - Оліградський М.В. підтримав апеляційну скаргу посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнала, вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Позивач користується електроенергією, як побутовий споживач на підставі договору №20003581.Позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.12.2024 про роз`яснення причин збільшення вартості нарахованої ним оплати за електроенергію. Листом від 16.01.2025року №15955/81 відповідач повідомив позивача про те, що 21.08.2024 року проведено огляд будинку позивача і за результатами обстеження складено Акт про порушення №090897, в якому зафіксовано використання електричної енергії на непобутові потреби. 03.09.2024 року відбулось засідання комісії по розгляду згаданого акту, за результатами засідання складено протокол №39 від 21.08.2024 року. Суд виходив з того, що представнику відповідача заборонено діяти всупереч своїй попередній поведінці. Пояснення представника відповідача про те, що на земельній ділянці немає інших будинків, крім позивача та одночасне з цим його пояснення про наявність на ділянці будинку ОСОБА_4 є взаємно суперечливим, а одне з них також є неправдивим. Ці пояснення представника відповідача спростовуються доказами про право власності двох окремих власників на два окремі будинки з двома самостійними поштовими адресами, постачання електричної енергії за двома окремими договорами та через окремі прилади обліку. Уклавши договір із позивачем про постачання йому електричної енергії для споживчих, а не комерційних потреб, через прилад обліку для мети особистого споживання, до будинку, що має самостійну поштову адресу та, який є самостійним об?єктом права приватної власності ним визнано, що на одному подвір?ї є два окремі споживачі електричної енергії, а споживач отримує електричну енергії саме для споживчих потреб. В судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення про те, що фотографії відповідача, на яких зображені фізичні особи є відпочивальниками, які користуються приміщеннями сусіднього до позивача будинку з адресою АДРЕСА_1 , який позивачу не належить, і облік електричної енергії, в якому здійснюється за тарифом на непобутові потреби.
Також суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 14 000 грн.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам закону, виходячи з наступного.
Правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що споживач зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила).
Як визначено п. 1.1.1. Правил, останні регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Відповідним пунктом Правил встановлено, що вони є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
За п. 4 Постанови Регулятора від 14.03.2018 за №312, у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01.12.2018 операторам систем розподілу (далі - ОСР) необхідно укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.032018 №310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР.
Вказаний договір вважається укладеним або з дати підписання споживачем заяви приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподіл енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.
19.06.2024 НКРЕКП прийняла постанову №1142 «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312», якою впорядковано певні процедури визначені ПРРЕЕ, зокрема дії учасників роздрібного ринку електричної енергії щодо споживання (використання) індивідуальними побутовими споживачами електричної енергії на об`єкті побутового споживача на непобутові потреби, яка набрала чинності 01.07.2024.
Закон України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ з наступними змінами, визначають різні категорії споживачів за критерієм використання ними електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:
споживач фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
непобутовий споживач це фізична особа-підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання;
побутовий споживач це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);
малий непобутовий споживач це споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт.
Згідно п. 1.1.2 ПРРЕЕ:
побутові потреби це споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію), у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об`єктів приватного домогосподарства, крім нотаріальної, підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, зокрема: діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, зі створення віртуальних активів (майнінгу) та надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо;
побутовий споживач це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Для визнання споживача побутовим необхідно, щоб електрична енергія використовувалась (споживалася) ним виключно для забезпечення власних побутових потреб, до яких відноситься задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача. Якщо ж фізична особа використовує (споживає) електричну енергію для забезпечення та/або задоволення підприємницької, професійної та/або господарської діяльності, то вона не може вважатися побутовим споживачем в розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також не може відноситися і до цієї категорії споживачів.
Таким чином, законодавець визначив чіткий перелік суб`єктів, яких потрібно вважати саме побутовими споживачами, а також вид потреб та коло суб`єктів, які не підпадають під це поняття, зокрема, фізичні особи, які використовують електричну енергію для забезпечення власних потреб, що включають професійну діяльність.
Відтак, однією з умов для віднесення споживача до категорії малих непобутових споживачів є та обставина, при якій він винятково не мав би вважатися побутовим споживачем, а також при якій він не відповідав би самій суті поняття «побутовий споживач».
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2022 №1272 внесені зміни до пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії та визначено, що об`єктами побутового споживача є квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об`єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об`єктів житлової нерухомості.
В той же час, п. 1.1.2 ПРРЕЕ чітко дає визначення приватного домогосподарства, яким є земельна ділянка разом з розташованими на ній за однією адресою житловим будинком або котеджем (та у разі наявності господарськими (присадибними) будівлями наземними та/або підземними комунікаціями), що належить індивідуальному побутовому споживачу на праві власності.
Норми Закону України «Про ринок електричної енергії» не ставлять питання віднесення споживача до побутового чи не побутового у залежність від спеціальних ознак об`єкта, на якому здійснюється використання електричної енергії, а розмежовують споживачів за статусом (юридична особа, ФОП та фізична особа) і цільовим використанням електроенергії.
Відповідний об`єкт (нерухоме майно) безпосередньо пов`язаний із споживачем, адже комунальні послуги надаються саме певній особі, а не об`єкту нерухомості і положення Закону України «Про ринок електричної енергії» не звужують коло побутових споживачів залежно від особливостей приміщень чи інших об`єктів, на яких ця енергія використовується.
Відповідно до пункту 2.3.12 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ електрична енергія, яка використовується на об`єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби, зокрема для підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, надання платних послуг, здійснення нотаріальної діяльності, діяльності датацентрів, центрів обробки даних, діяльності зі створення віртуальних активів (майнінгу), надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо, обліковується за умовною (віртуальною) точкою комерційного обліку окремо та оплачується за відповідними тарифами (цінами) для непобутових споживачів електропостачальника.
Відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно пункту 47 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», непобутовий споживач фізична особа-підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.
Відповідно до ч.1 ст. 4 положень Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно пункту 2.3.12. глави 2.3 розділу ІІ ПРРЕЕ, у редакції від 01.07.2024 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1142 від 19.06.2024, вказано наступне: споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком. Окремі фізичні точки комерційного обліку мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання. Вид об`єкта електрифікації та призначення використання електроустановок, площадок вимірювання, в тому числі для окремого обліку споживання на непобутові потреби, відображаються в паспорті точки розподілу/передачі. У разі зміни потреб споживання на об`єкті індивідуального побутового споживача, інформація щодо типу споживання (побутові/непобутові потреби) площадок вимірювання відображається в паспорті точки розподілу/передачі. Електрична енергія, яка використовується на об`єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби, зокрема для підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, надання платних послуг, здійснення нотаріальної діяльності, діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, діяльності зі створення віртуальних активів (майнінгу), надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо, обліковується за умовною (віртуальною) точкою комерційного обліку окремо та оплачується за відповідними тарифами (цінами) для непобутових споживачів електропостачальника.
У разі споживання електричної енергії на об`єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби побутовий споживач зобов`язаний звернутись до оператора системи із заявою про організацію окремого обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби та оформлення акта розподіленої електричної енергії (додаток 11 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії).
Організація обліку має бути здійснена шляхом створення умовних (віртуальних) точок комерційного обліку для побутових та непобутових потреб з використанням існуючого засобу вимірювальної техніки. Обсяги споживання електричної енергії на об`єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби визначаються постачальником послуг комерційного обліку розрахунковим шляхом в межах обсягів соціальних нормативів для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409.
Споживач зобов`язаний надати дані та документи для оформлення акта розподіленої електричної енергії.
У разі споживання електричної енергії на об`єкті споживача (крім побутового споживача) за фіксованою ціною для побутових споживачів (колективний побутовий споживач, утримання місць загального користування, технічні цілі та інші випадки передбачені законодавством) та на цілі, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено, споживач має звернутись до оператора системи із заявою про організацію окремого обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби, шляхом встановлення додаткового засобу обліку.
У разі виявлення оператором системи фактів споживання побутовим споживачем та іншими споживачами електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби (на потреби для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) оператор системи складає акт про порушення ПРРЕЕ, в якому зазначаються зобов`язання споживача здійснити заходи з усунення виявленого порушення шляхом негайного припинення споживання електричної енергії на непобутові потреби та протягом 30 днів з дня складення акта про порушення ПРРЕЕ організації комерційного обліку на непобутові потреби та укладення договору з електропостачальником за відповідним тарифом. Підтвердженням факту споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, можуть слугувати: отримана інформація від місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, податкової служби; рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах; зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою; рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet, тощо.
Такий акт про порушення розглядається оператором системи у порядку передбаченому розділом VIII цих Правил.
При складенні акту про порушення ОСР/ОСП має право обстежувати внутрішні електричні мережі та струмоприймачі на об`єкті споживача на предмет споживання електричної енергії на непобутові потреби.
У разі наявності підтверджених фактів споживання споживачем електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби та у разі недопуску споживачем представників ОСР/ОСП на об`єкт для обстеження внутрішніх електричних мереж, увесь обсяг використаної електричної енергії на такому об`єкті споживача вважається таким, що використаний на непобутові потреби.
У разі підтвердження за результатами обстеження внутрішніх електричних мереж факту споживання електричної енергії на непобутові потреби, у протоколі комісії з розгляду акта про порушення зазначаються зобов`язання споживачу здійснити заходи з усунення виявленого порушення.
ОСР/ОСП надає копію протоколу комісії з розгляду акта про порушення цих Правил відповідному електропостачальнику та додаткову інформацію, необхідну для здійснення коригуючого розрахунку електропостачальником щодо дати останнього контрольного огляду чи технічної перевірки, дати усунення порушення, величини договірної потужності об`єкта споживача та обсягу (помісячно), що підлягає перерахунку до дати складання акта про порушення ПРРЕЕ або акта розподіленої електричної енергії (додаток 11 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної нергії (у разі наявності).
Електропостачальник, на підставі рішення комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, проводить перерахунок вартості за фактично спожиту електричну енергію на об`єкті споживача за відповідним тарифом (ціною) згідно чинного законодавства з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку чи технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців та за період з дня виявлення порушення до дня його усунення, та надає споживачу коригуючий платіжний документ для оплати.
У разі не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк з дня його отримання, постачання електричної енергії такому споживачу припиняється за ініціативою електропостачальника в установленому цими Правилами порядку.
У разі оформлення акта розподіленої електричної енергії на побутові та непобутові потреби (додаток 11 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) розподіл обсягів індивідуального побутового споживача здійснюється: на побутові потреби в межах обсягів соціальних нормативів для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях, встановлених постановою КМУ №409; на непобутові потреби у розмірі перевищення обсягів соціальних нормативів для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях, встановлених постановою КМУ №409.
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. У разі розгляду акта щодо використання на об`єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби, оператор системи додатково запрошує на засідання комісії електропостачальника та надсилає копію відповідного акта про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Верховний Суд у справі №553/2170/19 від 01.02.2023 року вказав, що аналіз пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ свідчить про те, що присутність споживача чи уповноваженої ним особи на засіданні комісії є правом, а не обов`язком.
При розгляді справи у суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Позивач є власником частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно договору оренди житлового будинку від 05.03.2024 року ОСОБА_1 передав в тимчасове користування частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
Згідно договору оренди житлового будинку від 05.03.2024 року ОСОБА_3 передав в тимчасове користування частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 КоржукуЛ.В.
Позивач є споживачем електроенергії житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується заявою - приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №20003581 від 27.10.2022 року.
21.08.2024 року двома представниками філії АТ «Прикапаттяобленерго» в присутності адміністратора ( зазначено ім`я та номер паспорта) складено акт про порушен[приховано] за адресою АДРЕСА_1 , в якому зазначено: не забезпечено окремий комерційний облік на непобутові потреби(вимоги п.5.1.20 ККОЕЕ), електроенергія використовується на обєкті на непобутові потреби, не обліковується окремо та не оплачується завідповідним тарифом (вимоги п.2.3.12. ПРРЕЕ).
Акт підписано двома представниками філії АТ «Прикапаттяобленерго». До акту про порушення додаються: наявна інформація в мережі інтернет, фото фіксація, акт відмови від підпису, акт про не допуск.
Такий акт відправлено позивачу рекомендованим листом 23.08.2024 року.
Позивача повідомлено про засідання комісії по розгляду акту про порушення, яке відбудеться 03.09.2024 року о 10 год, що підтверджується листом від 21.08.2024 року №16936/5, та копією квитанції про відправлення рекомендованого листа.
Згідно протоколу №29 засідання комісії Центру обліку електричної енергії АТ «Прикарпаттяобленерго» від 03.09.2024 року по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №090897 від 21.08.2024 року без присутності споживача ОСОБА_1 , комісією встановлено, що при обстежені електроустановки споживача 21.08.2024 року на об`єкті житловий будинок (фактично готельно-відпочинковий комплекс « Гердан Верховина ») за адресою АДРЕСА_1 представниками АТ «Прикарпаттяобленерго» було виявлено порушення п.2.3.12. ПРРЕЕ та п.5.1.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а саме: не забезпечено окремий комерційний облік електричної енергії на не побутові потреби, електроенергія, що використовується на об`єкті на непобутові потреби не обліковується окремо.
Як вбачається із протоколу №39 від 21.08.2024року комісією крім акту про порушення досліджувались відео-факт складання акту №090897 від 21.08.2024; відео та фото матеріалів; акт про відмову від підпису; акт про не допуск; рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах; рекламапро надання платних послуг на сайтах мережі інтернет: http://gerdan.if.ua; https://hotels24.ua/uk/Verkhovyna/Private-estate-Gerdan-1828.html.
За результатами розгляду акту про порушення споживач повинен вжити заходи для облаштування окремого комерційного обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби, згідно п.2.3.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії до 20.09.2024 року.
Обсяги електричної енергії, що використовуються на не побутові потреби для об`єкта житловий будинок (фактично готельно-відпочинковий комплекс « Гердан Верховина ») за адресою АДРЕСА_1 підлягають перерахунку, становлять: червень 2024 -841 квт.год; липень 2024 - 1167 квт.год; серпень 2024-1300 квт.год.
Протокол направлено на адресу позивача 03.09.2024 року.
18.12.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про роз`яснення причин збільшення вартості нарахованої ним оплати за електроенергію.
Листом від 16.01.2025року №15955/81 ПАТ «Прикарпаттяобленерго» повідомило ОСОБА_1 про те, що 21.08.2024 року проведено огляд будинку позивача і за результатами обстеження складено Акт про порушення №090897, в якому зафіксовано використання електричної енергії на непобутові потреби. 03.09.2024 року відбулось засідання комісії по розгляду згаданого акту, за результатами засідання складено протокол №39.
За фактом звернення позивача, 08.01.2025 року працівниками служби технічного аудиту було проведено обстеження об`єктів відпочинкового комплексу, складено акт обстеження та встановлено, що використання електричної енергії здійснюється тільки для комерційних потреб відпочинкового комплексу « Гердан », та повідомлено про відсутність підстав для перегляду рішення комісії.
Згідно акту обстеження схеми електропостачання об`єкта споживача електричної енергії від 08.01.2025року підтверджено, що на об`єкті споживача за адресою АДРЕСА_1 електрична енергія використовується для комерційних потреб, відпочинковий комплекс « Гердан ». Обстеження проводилося у присутності представника позивача -ОСОБА_3 який від підпису відмовився.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що складені представниками відповідача акти та протокол засідання комісії складено з порушенням чинного законодавства за його відсутності, зафіксована інформація в них не відповідає дійсності.
Разом з тим, судом встановлено, що акт про порушення №090897 від 21.08.2024 року складено відповідно до вимог п.8.2.5.Правил.
Так,згідно п.8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:
Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Акт про порушення складено за відсутності споживача, про те в акті зазначено особу, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача для проведення перевірки, та ця особа надала документ, що посвідчує її особу. Другий примірник акту було рекомендованим листом направлено позивачу. В акті зазначено зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, а саме п.2.3.12. ПРРЕЕ та п.5.1.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Акт про порушення розглянуто комісією відповідно до вимог п.8.2.6 правил. Про дату, місце та час засідання комісії позивача було повідомлено, що підтверджується листом від 21.08.2024 року №16936/5, та копією квитанції про відправлення рекомендованого листа.
Відсутність споживача, який належним чином повідомлений про засідання комісії не позбавляє права комісію розглянути акт про порушення за його відсутності. Позивач у позовній заяві не посилався на те, що його не було повідомлено про дату та час засідання комісії.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 червня 2022 року у cправі № 912/1133/21 зазначено, що сам по собі дефект акта про порушення не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів.
Зазначення в акті про порушення тільки ім`я уповноваженої особи, яка допустила представників відповідача до будинку із зазначенням паспорта цієї особи, не визначає, вказаний дефект змісту акта про порушення як таке, що має наслідком його недійсність.
Під час розгляду справи судом встановлено, що об`єкт, належний позивачу, використовувався не як житловий будинок, а використовується як відпочинковий комплекс « Гердан », що підтверджується фотодоказами, відеодоказами, актом обстеження від 08.01.2025 року, інформацією на сайтах мережі інтернет: http://gerdan.if.ua; https://hotels24.ua/uk/Verkhovyna/Private-estate-Gerdan-1828.html,які .
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).
Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано доказів на спростування обставин, які зазначені в акті про порушення та у протоколі засіданнякомісії №39.
При цьому, як слушно зазначено в апеляційній скарзі, суд не звернув уваги та не дав оцінки письмовим доказам, електронним доказам, які наявні в матеріалах справи.
За змістом п.2.3.12. ПРРЕ доказами факту споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, можуть слугувати, зокрема, рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах, зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою, рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet, тощо.
Відповідач у справі у підтвердження правомірності своїх дій та рішень надав суду докази фото і відеоматеріали, які свідчать про те, що належний позивачу об`єкт нерухомості пропонується для користування як відпочинковий комплекс « Гердан ».
Наявними у справі доказами підтверджено, що належний позивачу об`єкт нерухомого майна (будинок) розташований на території відпочинкового комплексу « Гердан » з урахуванням загальнодоступних відомостей в інтернеті: http://gerdan.if.ua; https://hotels24.ua/uk/Verkhovyna/Private-estate-Gerdan-1828.html, які у сукупності свідчать про те, що належний позивачу будинок поза розумним сумнівом призначений і пропонується третім особам для тимчасового проживання (відпочинку).
Як встановлено судом з інформації, яка розміщена на сайті http://gerdan.if.ua на головній сторінці відпочинкового комплесу « Гердан » рекламуються для відпочинку три котеджі, зазначені контакти для бронювання номерів, зокрема номер телефону НОМЕР_1 . Вказаний номер телефону зазначено у заяві ОСОБА_1 на адресу відповідача від 18.12.2024 року. З урахуванням, зазначеного посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що доводи рекламної діяльності готельного відпочинкового комплексу « Гердан » щодо причетності позивача і його власності до здійснення підприємницької діяльності у даному комплексі не відповідають дійсності, спростовуються матеріалами справи.
Зазначені вище докази у розумінні приписів п.2.3.12. ПРРЕ є достатніми для висновку про підтвердження факту споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими і достатніми доказами обставини, на які він посилалася у підтвердження заявлених вимог, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог, а саме про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те,що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач оскаржує рішення комісії ПАТ «Прикарпаттяобленерго», оформленого протоколом засідання комісії №39 від 03.09.2024 року, прийнятого за результатами розгляду акту пропорушення №090897 від 21.08.2024 року. Рішенням комісії, яке оформлено протоколом, зобов`язано позивача вжити заходи для облаштування окремого комерційного обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби та визначено обсяги електричної енергії, що підлягають перерахунку. Тобто, даним рішенням встановлені обов`язки для споживача та визначено обсяг електричної енергії для перерахунку,що спричиняє правові наслідки для споживача.
Пунктом 8.2.7 Правил передбачено, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/17955/17, зазначено, що належним способом захисту є позов про визнання недійсним рішення комісії, а не оскарження акта як такого. В даному випадку позивач оскаржував саме рішення комісії.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі п.п.1, 3, 4 частини 1 ст.376 ЦПК України рішення Івано-Франківського міського суду від 26 травня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання незаконним і скасування рішення комісії, оформленого протоколом засідання комісії №39 від03.09.2024 року.
Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що є підстави для перерозподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено, то з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1453, 44 грн
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, щорегулює надання безоплатної правничої допомоги.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Наявність договірних відносин міжПАТ «Прикарпаттяобленерго» та адвокатом Оліградським М.В. підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги №2025/22 від 02 січня 2025 року.
Згідно пункту 4.2. даного договору, сторони погодили, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та визначається в актах приймання-передачі послуг.
Згідно акту приймання-передачі послуг від 26 грудня 2025 року за договором про надання про надання професійної правничої допомоги №2025/22 від 02 січня 2025 року, адвокат надав, а клієнт отримав професійну правничу допомогу по здійсненню захисту, представництва, інших видів правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 2025/22 від 02.01.2025 року в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області у цивільній справі №344/4611/25 за позовом ОСОБА_1 доПАТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання незаконним і скасування рішення комісії. Вартість наданих послуг у суді першої інстанції складає - 15 000 грн.
Згідно платіжної інструкції №V61193/1 від 29 грудня 2025 року за надані послуги сплачено 15 000 грн.
Колегія суддів вважає, що позивач надав належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін(додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року заява №19336/04, § 268)).
На переконання колегії суддів заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 15 000 грн є завищеним та необґрунтованим з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, предмет та підстави спору, характер спірних правовідносин, ступінь складності справи.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, враховуючи критерії, окреслені в ч. 3 ст. ст. 141 ЦПК України, а саме обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру понесених заявником витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача за розгляд справи в суді першої інстанції до 8000 грн, що відповідає засадам розумності та справедливості.
В апеляційній скарзі ПАТ «Прикарпаттяобленерго» просить стягнути витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00грн в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження понесених витрат скаржником надано договір про надання професійної правничої допомоги №2025/22 від 02 січня 2025 року, акт приймання-передачі послуг від 25 червня 2025 року за договором про надання про надання професійної правничої допомоги №2025/22 від 02 січня 2025 року, платіжну інструкцію № V69838/1від 25 червня 2026 року.
Згідно приймання-передачі послуг від 25 червня 2025 року за договором про надання про надання професійної правничої допомоги №2025/22 від 02 січня 2025 року адвокат надав, а клієнт отримав професійну правничу допомогу по здійсненню захисту, представництва, інших видів правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 2025/22 від 02.01.2025 року в Івано-Франківському апеляційному у цивільній справі №344/4611/25, а саме: пошук судової практики, формування правової позиції, складання та подання апеляційної скарги та процесуальних заяв 6 годин вартістю 12 грн; участь адвоката у судових засіданнях у суді другої інстанції 2 годин вартістю 3 000 грн.
Надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, враховуючи критерії, окреслені в ч. 3 ст. ст. 141 ЦПК України, а саме обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, складність справи, суть спору, характер послуг, а також те, що адвокат Оліградський М.В. представляв інтереси ПАТ «Прикарпаттяобленерго», мав сформовану правову позицію щодо спірних правовідносин, тому пошук судової практики та підготовка апеляційної скарги не потребувало значного часу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру понесених скаржником витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в суді апеляційної інстанції до 8000 грн, що відповідає засадам розумності та справедливості.
Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки за результатом апеляційного перегляду у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Прикарпаттяобленерго», оформленого протоколом засідання комісії №39 від 03.09.2024 року відмовлено, тому відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»
задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Прикарпаттяобленерго», оформленого протоколом засідання комісі №39 від 03.09.2024 року відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», ЄДРПОУ 00131564, місце знаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн, та витрати на правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 16 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 14 серпня 2026 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева