Номер провадження 2-з/754/98/26
Справа № 754/14623/26
У Х В А Л А
Іменем України
14 серпня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвокатки Чухраєвої Надії Сергіївни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06.08.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Позивачка ОСОБА_1 також подала заяву про забезпечення позову, шляхом встановлення графіку спілкування позивачки із сином. Подану заяву обґрунтовано тим, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.09.2021 по 16.05.2025. У період шлюбу народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка 30.12.2024 прийняла рішення припинити спільне сімейне життя, а відповідач в односторонньому порядку визначив місце проживання дитини разом із ним. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивачка подала позов до суду про визначення місця проживання сина із матір`ю (справа № 754/7674/25). Крім того, в межах розгляду справи № 754/7674/25 постановлена ухвала про забезпечення позову, якою визначено графік спілкування ОСОБА_1 із сином. Однак, позивачка сподівалась на швидкий розгляд справи і не очікувала, що її розгляд може затягнутися, а тому у формуванні вимог заяви про забезпечення позову не ставила вимогу проведення літньої відпустки із дитиною щорічно. Оскільки судом вже було визнано правомірним та необхідним надання тижневого літнього відпочинку, сторона позивачки просить поширити цей захід і на поточний період. Відповідач в свою чергу відмовився надати дитину на літній відпочинок, посилаючись на відсутність в ухвалі суду посилання на 2026 рік. На підставі викладеного, позивачка просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді визначення графіку спілкування ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 03.05.2022 наступним чином:
з 19:00 год. 07 серпня 2026 року по 19:00 год. 16 серпня 2026 року особисте спілкування ОСОБА_1 з сином, без присутності батька ОСОБА_2 та без присутності будь-яких інших осіб зі сторони батька, за місцем проживання/перебування ОСОБА_1 або в будь-якому іншому (за її вибором) безпечному для сина місці (зокрема на ігрових майданчиках, у парках розваг та відпочинку, дитячих розважальних центрах, тощо);
у період з 10:00 10 липня по 19:00 20 липня кожного року (протягом всього періоду розгляду справи до набрання рішенням законної сили) - особисте спілкування ОСОБА_1 з сином, без присутності батька ОСОБА_2 та без присутності будь-яких інших осіб зі сторони батька, за місцем проживання/перебування ОСОБА_1 або в будь-якому іншому (за її вибором) безпечному для сина місці (зокрема на ігрових майданчиках, у парках розваг та відпочинку, дитячих розважальних центрах, тощо);
у період з 10:00 год 20 грудня до 19:30 год. 22 грудня - особисте спілкування ОСОБА_1 з сином, без присутності батька ОСОБА_2 та без присутності будь-яких інших осіб зі сторони батька, за місцем проживання/перебування ОСОБА_1 або в будь-якому іншому (за її вибором) безпечному для сина місці (зокрема на ігрових майданчиках, у парках розваг та відпочинку, дитячих розважальних центрах, тощо);
у період з 10:00 год 25 грудня, що припадає на кожен парний рік по 18:00 год. 03 січня, що припадає на кожен непарний рік (протягом всього періоду розгляду справи до набрання рішення законної сили), - особисте спілкування ОСОБА_1 з сином, без присутності батька ОСОБА_2 та без присутності будь-яких інших осіб зі сторони батька, за місцем проживання/перебування ОСОБА_1 або в будь-якому іншому (за її вибором) безпечному для сина місці (зокрема на ігрових майданчиках, у парках розваг та відпочинку, дитячих розважальних центрах, тощо).
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Відповідно до наведеного обґрунтування заяви про забезпечення позову про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, представник позивачки вказує на те, що відповідач не надавав позивачці можливості спілкуватися із сином до моменту постановлення ухвали від 22.05.2025 у справі № 754/7674/25, якою забезпечено позов про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, шляхом визначення графіку спілкування ОСОБА_1 із сином. Однак, ОСОБА_1 вчиняла спроби розширити графік спілкування із сином в позасудовому порядку, пропонуючи відповідачу додаткові години її спілкування із сином задля встановлення родинного зв`язку, однак відповідач відмовляв.
Так, згідно ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 22.05.2025 № 754/7674/25, суд задовольнив заяву про забезпечення позову, шляхом визначення графіку спілкування ОСОБА_1 із сином: -кожний другий та четвертий тиждень кожного місяця: з 19 год. 00 хв. п`ятниці до 18 год. 00 хв. неділі - особисте спілкування ОСОБА_1 з сином - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька - ОСОБА_2 та без присутності будь-яких інших третіх осіб зі сторони батька, за місцем проживання/перебування матері ОСОБА_1 або в будь-якому іншому (за її вибором) безпечному для сина місці (зокрема, на ігрових майданчиках, у парках розваг та відпочинку, дитячих розважальних центрах тощо);
- кожний четвер кожного третього тижня кожного місяця: з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. - особисте спілкування ОСОБА_1 з сином, без присутності батька - ОСОБА_2 та без присутності будь-яких інших третіх осіб зі сторони батька, за місцем проживання/перебування ОСОБА_1 або в будь-якому іншому (за її вибором) безпечному для сина місці (зокрема, на ігрових майданчиках, у парках розваг та відпочинку, дитячих розважальних центрах тощо);
- другий тиждень липня 2025 року (07.07.2025-13.07.2025): з 10 год. 00 хв. 07.07.2025 (понеділок) до 19 год. 00 хв. 13.07.2025 (неділя) особисте спілкування ОСОБА_1 з сином, без присутності батька - ОСОБА_2 та без присутності будь-яких інших третіх осіб зі сторони батька, за місцем проживання/перебування або в будь-якому іншому (за її вибором) безпечному для сина місці (зокрема, на ігрових майданчиках, у парках розваг та відпочинку, дитячих розважальних центрах тощо).
Сторона позивача, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову в порядку ст. 150 ЦПК України посилається лише на спробу позивачки розширити визначений ухвалою суду від 22.05.2025 у справі № 754/7674/25 графік її спілкування із дитиною, при цьому не посилається на основну мету інституту забезпечення позову, що закріплена у статті 149 ЦПК України. Крім того, питання розширення періоду побачень із сином ініційовано в межах розгляду іншої справи, а не в межах справи № 754/7674/25.
Крім того, аналіз графіків спілкування позивачки із сином, наведений у заяві по справі № 754/7674/25 пересікається із періодом спілкування, що вказаний у заяві по справі № 754/146232/26, а вказаний період з 07.08.2026 по 16.08.2026 не є актуальним, враховуючи дату реєстрації заяви про забезпечення позову та її передачу головуючому по справі.
За таких обставин, з врахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 352-355, ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвокатки Чухраєвої Надії Сергіївни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Текст ухвали суду складено - 14.08.2026.
Суддя: В.О. Сенюта