ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 552/5936/25 Номер провадження 22-ц/814/2809/26 Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Дряниця Ю.В.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м. Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представниці ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», на рішення Київського районного суду м.Полтави від 05 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення з 14:07:18 до 14:46:29; дата виготовлення повного текста судового рішення - 10.03.2026) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
третя особа - АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
у с т а н о в и в:
У липні 2025 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача на його користь 18 941 грн заборгованості за спожитий природний газ у період з грудня 2022 року по квітень 2025 року.
В обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що відповідач, який є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , у спірний період не виконував обов?язку з оплати спожитого газу.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 05 березня 2026 року позов задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 16 688 грн 05 коп., судовий збір у розмірі 2 664 грн 64 коп., а всього 19 352 грн 69 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , представниця ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що висновок суду про те, що відповідач у спірний період сплатив 2 253 грн за спожитий газ суперечить наданим у справу доказам і положенням п.4.10 договору про постачання природного газу.
Суд проігнорував долучений у справу розрахунок заборгованості, у якому містяться відомості про зарахування сплачених відповідачем сум у рахунок погашення існуючої заборгованості відповідно до черговості її виникнення, що узгоджується із п.4.10 договору про постачання природного газу.
Суд не врахував, що між сторонами у спірний період не було укладено договір про реструктуризацію у зв?язку відсутністю відповідного звернення відповідача, тому позивач мав право розподіляти отримані кошти на погашення попередньої заборгованості згідно черговості її виникнення.
Відзив на апеляційну скаргу судом не отримано.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 ,
25 січня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в період з грудня 2022 року по травень 2025 року (включно) надавав відповідачу послуги з постачання природного газу.
ОСОБА_2 повідомив, що з липня 2022 року по серпень 2023 року, він не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та не передавав покази лічильника оператору ГРМ; із заявою про укладення договору не звертався; у період відсутності сплачував за фактично отримані послуги, про що надав копії квитанцій.
Типовий договір з постачання природного газу укладений з попереднім власником ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 не надав доказів про звернення до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу у спірний період.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції визнав доведеним, що відповідач у період з серпня 2023 року по січень 2025 року (включно, внесення оплати за грудень 2024 року) здійснював платежі, які позивачем не враховані, на загальну суму 2 253 грн.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції наведеним вимогам закону не відповідає.
Згідно з пунктом 5.5. Типового договору розподілу природного газу споживач, що є побутовим, який за умовами цього Договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно).
У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця Споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.
Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов`язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року та ст. ст. 6,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов`язаний постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Відповідно до п.4.10 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015, у разі виникнення у споживача заборгованості за послуги з газопостачання за цим договором споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за договором.
У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу у порядку, визначеному Правилами постачання.
Ключовим доводом апеляційної скарги є твердження про те, що суд необгрунтовано врахував кошти, сплачені відповідачем у сумі 2 253 грн, за період з серпня 2023 року по січень 2025 року (включно, внесення оплати за грудень 2024 року).
Як убачається з наданих квитанцій (а.с.46-55), ОСОБА_2 за вказаний період - серпень 2023 року - грудень 2024 (оплата у січні 2025), здійснив такі платежі:
у серпні 2023 року - 24 грн (за липень 2023);
у вересні 2023 року - 32 грн (за серпень 2023);
у жовтні 2023 року - 32 грн (за вересень 2023);
у листопаді 2023 року - 56 грн (за жовтень 2023);
у грудні 2023 року - 192 грн (за листопад 2023);
у березні 2024 року - 288 грн (за березень 2024);
у квітні 2024 року - 312 грн (за березень 2024);
у червні 2024 року - 64 грн (за травень 2024);
у липні 2024 року - 48 грн (за червень 2024);
у жовтні 2024 року - 40 грн (за вересень 2024);
у листопаді 2024 року - 50 грн (за жовтень 2024);
у грудні 2024 року - 200 грн (за листопад 2024);
у січні 2025 року - 344 грн (за грудень 2024).
Всього сплачено за період з серпня 2023 року по грудень 2024 (включно) 1 706 грн, тобто не 2 253 грн, як визнав встановленим суд першої інстанції.
Окрім того, суд першої інстанції не дослідив відомості, що наведені у долученій до позову довідці «Фінансовий стан» (а.с.14-15), у сукупності із відомостями, що містяться у наданих відповідачем квитанціях (а.с.46-55).
Зі змісту вказаних документів слідує, що позивач, обраховуючи суму заборгованості за період з грудня 2022 року по квітень 2025 року (включно), у відповідності до положень п.4.10 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, врахував отримані від ОСОБА_2 платежі, скеровуючи їх на погашення заборгованості за попередні періоди, зокрема:
П?ять платежів у 2023 році, десять платежів у 2024 році і шість платежів у 2025 році (по квітень включно), що узгоджується із квитанціями, наданими відповідачем.
З наведених міркувань рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, а саме про стягнення із відповідача на користь позивача 18 941,05 грн заборгованості за спожитий природний газ.
Оскільки позов задоволений у повному обсязі, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати на сплату судового збору за падання позовної заяви - 2 725,20 грн (а.с.4) і за подання апеляційної скарги - 4 542 грн (а.с.120).
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Петрової Анастасії Ігорівни, представниці ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», задовольнити .
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 05 березня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
Стягнути з з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 18 941 грн 05 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 267,20 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду безпосередньо протягом тридцяти з дати виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2026 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді А.І. Дорош
Ю.В. Дряниця