ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1272/26 Головуючий по 1 інстанції
Справа №694/2961/25 Категорія: 304090000 Смовж О. Ю.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Черкаси апеляційну скаргу на заочне рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 25.12.2023 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №8373250, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн.
29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 29.08.2024, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан» включно і до ОСОБА_1 за вище вказаним кредитним договором.
Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши кредит відповідно до умов укладеного договору, а відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 29 415,00 грн., яка складається з:
- 6 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 22 415,00 грн. - заборгованість за відсотками;
- 1 000,00 грн. заборгованість за комісією, яку просить стягнути на користь позивача, а також понесені судові витрати.
Заочним рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апелянт вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Присутня невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.12.2023 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір №8373250, відповідно до якого, сума кредиту становить 10 000,00 грн., кредит надається загальним строком на 105 дні з 25.12.2023.
Згідно з кредитним договором (п.2.1) кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 *95.
Комісія за надання кредиту нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово.
Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію ОСОБА_1 25.12.2023 ідентифіковано товариством, одноразовий ідентифікатор 745607.
Згідно із Платіжним дорученням № 118612607 від 25.12.2023 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача № 414949*95 грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 8373250.
29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 29.08.2024, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан» включно і до ОСОБА_1 за вище вказаним кредитним договором.
Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 29.08.2024 заборгованості відповідача перед позивачем становить 29 415,00 грн., яка складається з:
- 6 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 22 415,00 грн. - заборгованість за відсотками;
- 1 000,00 грн. заборгованість за комісією.
Відмовляючи в позові, суд вказав, що відомості про те, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, здійснив акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та підписав договір одноразовим ідентифікатором, відповідно до «, Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про платіжні послуги», належними, допустимими та достатніми доказами не доведено.
Однак, з таким висновком судді не можна погодитися.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори факторингу, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо укладення Кредитного договору та наявності підписів сторін.
25.12.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №8373250 на суму 10 000 грн., зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 105 календарних днів, тобто до 08.04.2024 року, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку Відповідача.
ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору №8373250 від 25.12.2023 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір №8373250 від 25.12.2023 року є укладеним в електронній формі. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.
Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору Позичальник не повинен сплачувати на користь Кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород Кредитодавця не можуть бути збільшені Кредитодавцем без згоди Позичальника.
Згідно з п. 6.5 кредитного договору №8373250 від 25.12.2023 року, сторони погодили, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Кредитний договір укладений з додержанням вимог закону в тому числі в частині письмової форми.
Відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір №8373250 від 25.12.2023 року.
У підтвердження правомірності тверджень, викладених у позовній заяві, позивачем до суду було надано довідку про надсилання одноразового ідентифікатора відповідачу.
Зазначений документ є офіційним підтвердженням від первинного кредитора - ТОВ «Мілоан» - того, що фізична особа, ОСОБА_1 , був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) Товариства шляхом введення одноразового ідентифікатора, який було направлено на номер телефону, вказаний відповідачем у власноруч заповненій Анкеті-заяві на отримання кредиту.
Таким чином, надана довідка свідчить не лише про технічний факт надсилання коду, але й про завершення процедури ідентифікації відповідача в електронній системі кредитора відповідно до умов укладення договору споживчого кредитування. Це, у свою чергу, підтверджує належне волевиявлення сторін та вказує на укладення кредитного договору в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.
Згідно зі змістом Правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан», приймаючи пропозицію про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується із усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та цих правил, як невід`ємної його частини тощо.
Тобто, підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору.
Колегія суддів зауважує, що без отримання листа на електронну адресу чи SMS-
повідомлення на номер телефону відповідача, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт Мілоана за допомогою логіна та пароля, договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» не був би укладений.
Щодо доказів видачі грошових коштів та отримання їх відповідачем відповідно до Кредитного договору.
На підтвердження надання відповідачу кредиту позивач подав копію платіжного доручення №118612607 від 25.12.2023 року, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 на Кредит рах. №414949*95, кредитні кошти в сумі 10 000 грн. 00 коп., у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 Договору.
Згідно зі ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.
Тому, платіжне доручення №118612607 від 25.12.2023 року є належним доказом видачі позичальнику кредитних коштів.
Окрім цього суд зазначив, що до справи не надано виписок з особових рахунків, копій квитанцій, меморіальних ордерів, платіжних доручень тощо, в яких би зазначалося про перерахування саме зазначеними товариствами на виконання відповідного кредитного договору на картковий рахунок, що належить відповідачу, грошових коштів.
Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10 000,00 грн підтверджується копією платіжного доручення № 49158563 від 10 серпня 2022 року, які перераховані
на картковий рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 28).
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження отримання грошових коштів спростовуються матеріалами справи.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 29 415,00 грн., відповідно до Виписки з особового рахунку.
З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 22 415,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 1 000,00 грн.
Так, нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до нижчезазначених пунктів Кредитного договору №8373250 від 25.12.2023 року, а саме:
1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000.00 гривень.
1.3. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 25.12.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.
1.3.1. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 09.01.2024 (рекомендована дата платежу).
1.3.2. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08.04.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
1.4. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 09.01.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08.04.2024 (останнього дня строку кредитування).
1.5. Загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 3550.00 грн. в грошовому виразі та 162276.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 24 250.00 грн. в грошовому виразі та 7121.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 13550.00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 34 250.00 гривень.
Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини, як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.
1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1 000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. 1.5.2. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2 550,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 20 70,.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
2.3.1 Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/ поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено).
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах справи доказів отримання ОСОБА_2 коштів згідно Договору кредиту 8373250.
З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права у зв`язку з чим підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Із відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню сума заборгованості 29 415,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 6 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 22 415,00 грн, комісією - 1 000,00 грн.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції. не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які також включають витрати на правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (як у даній справі).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.
При цьому, вирішувати питання про співмірність витрат зі складністю справи суд може за клопотанням сторін (ч. 5 ст. 137 ЦПК України) та із власної ініціативи (ч. 3 ст. 141 ЦПК України) при вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами справи, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Позивач просив стягнути з відповідача 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Але, з урахуванням складності справи чи обсягом наданих послуг, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.
Оскільки позовну заяву та апеляційну скаргу позивача задоволено, судовий збір сплачений ним за подання позовної заяви 2422,40 грн. та апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 35, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Заочне рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборговаість за кредитним договором №8373250 від 25.12.2023 в розмірі 29 415,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 6 056,00 грн. судового збору та 4000 грн витрат на правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: