ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"17" серпня 2026 р. м Харків Справа № 922/2858/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2 , 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО- ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ІНТЕРПРОМ»
про визнання правовідносин припиненими
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО- ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ІНТЕРПРОМ», в якому просить:
- Припинити трудові правовідносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ІНТЕРПРОМ» y зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ІНТЕРПРОМ» за власним бажанням.
-Виключити ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ІНТЕРПРОМ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником (із часткою 50 %) та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ІНТЕРПРОМ», створеного та зареєстрованого на території російської федерації, однак після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України він фактично втратив можливість здійснювати свої корпоративні права та виконувати повноваження керівника товариства. Позивач зазначає, що з 24.02.2022 він позбавлений можливості впливати на діяльність товариства, йому не відоме місцезнаходження майна товариства, а також він не має доступу до його рахунків. За результатами загальних зборів, проведених 09.07.2026, учасники товариства, які володіють 100 % статутного капіталу, одностайно ухвалили рішення про припинення повноважень позивача як директора товариства та про його виключення зі складу учасників товариства. Водночас,як зазначає позивач, реалізувати прийняті у позасудовому порядку рішення він не може через неможливість проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства російської федерації у зв`язку із чим і звернувся з вказаним позовом до суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 2 статті 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Суд зазначає, що не перекладені на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат» документи не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем додано документи, зміст яких викладений російською мовою, а саме:«ПРОТОКОЛ № 1/03-2015 Общего собрания Учредителей Общества с ограниченной ответственностю «НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЙ ЦЕНТР «ИНТЕРПРОМ»», «УСТАВ», «ПРИКАЗ №2 от 03.05.2017 г.», «СВИДЕТЕЛЬСТВО о постановке не учет», «СВИДЕТЕЛЬСТВО о государственной регистрации юридического лица», що має бути усунуто позивачем шляхом надання до суду здійсненого в установленому законом порядку перекладу українською мовою вказаних документів.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як встановлено судом, у позовній заяві позивач визначив відповідачем-1 ОСОБА_2 та відповідачем-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ІНТЕРПРОМ». Водночас із змісту позовної заяви не вбачається, які саме позовні вимоги заявлено до відповідача-1 - ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги про припинення трудових правовідносин та виключення позивача зі складу учасників товариства фактично стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ІНТЕРПРОМ». При цьому зміст позовних вимог окремо щодо відповідача-1 у позовній заяві не визначено.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати уточнення щодо змісту позовних вимог, заявлених до відповідача-1.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.162, 164, 174, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- здійсненого в установленому законом порядку перекладу українською мовою наступних документів: «ПРОТОКОЛ № 1/03-2015 Общего собрания Учредителей Общества с ограниченной ответственностю «НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЙ ЦЕНТР «ИНТЕРПРОМ»», «УСТАВ», «ПРИКАЗ №2 от 03.05.2017 г.», «СВИДЕТЕЛЬСТВО о постановке не учет», «СВИДЕТЕЛЬСТВО о государственной регистрации юридического лица»;
- уточнень позовної заяви із зазначенням змісту позовних вимог щодо відповідача 1 - ОСОБА_2 .
4. Попередити позивача про те, що неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України має наслідком визнання заяви неподаною і повернення її позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Мужичук