Справа № 132/3967/24
Провадження № 2-о/132/2/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"10" серпня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
представника заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області Жигарова Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка, в режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Іванівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області) про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Мотивуючи заяву тим, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без зареєстрованого місця проживання за адресою : АДРЕСА_1 .
В період з 01 січня 1991 року його батько ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 , які є громадянами Республіки Молдова переїхали на постійне місце проживання на території України, а саме до Вінницької області у с. Нове місто Тиврівського (Вінницького) району.
У період з 01.01.1991 року і по дату подачі заяви він перебуває та проживає на території України.
З 20 листопада 1991 року ОСОБА_1 навчався у Тиврівській школі-інтернат (реорганізована в Тиврівський ліцей - інтернат поглибленої підготовки в галузі науки) по 15 серпня 1993 року. З 1993 року по 1995 рік ОСОБА_1 навчався в Сутисківській школі -інтернат.
Метою встановлення даного факту є встановлення належності до громадянства України та подальшого отримання паспорту громадянина України. Вказане й стало підставою для звернення до суду із заявою у якій заявник просив встановити факт його постійного проживання станом на 24 серпня 1991 року на території України, за адресою : АДРЕСА_1 .
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 19.12.2024 р. прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 05.03.2025 р. залучено до участі у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа- Іванівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області) про встановлення факту, що має юридичне значення, в якості заінтересованої особи - Управління державної міграційної служби у Вінницькій області.
26.03.2025 до суду надійшов відзив на заяву (вх. №891) згідно якого представник заінтересованої особи - Управління державної міграційної служби у Вінницькій області Наливайко Б. просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 вказує, що надані заявником докази не є безспірними доказами підтвердження факту його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Зазначає, що заявником не надано документів, що дають змогу встановити факт його постійного проживання станом на 24.08.1991 на території України.
Заявник відповідь на відзив не надав.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити заяву та встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Представник заінтересованої особи - Управління державної міграційної служби у Вінницькій області Жигарова Д.О.у судовому засіданні просила у задоволенні заяви відмовити, з підстав викладених у відзиві на заяву.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , пояснив, що в 1990 та 1991 роках він ходив на полювання, після полювання він зі своїми знайомими збирались на відпочинок біля цеху Іванівського лісництва, де на той час працював батько заявника ОСОБА_2 , якого він знав. Батько заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 часто брав з собою ОСОБА_1 . Одного разу святкували День Незалежності України і на цьому святі був присутній ОСОБА_2 і його син. Підтвердив, що станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 проживав на території України.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 пояснив, що в 90-х роках він працював лісничим Іванівського лісництва Вінницького лісгоспу, батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 працював в цеху Іванівського лісництва. На роботі поруч із ОСОБА_6 він неодноразово бачив заявника ОСОБА_1 , який на той час був дитиною. Підтвердив, що станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 проживав на території України.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В узагальненні судової практики Верховного суду України "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року (проголошення незалежності України) або станом на 13 листопада 1991 року (набрання чинності Законом № 2235-ІІІ).
Реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року, який має юридичне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без зареєстрованого місця проживання за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 1706 виданою виконавчим комітетом Іванівської сільської ради 16.12.2024 року.
В період з 01 січня 1991 року мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка є громадянкою Республіки Молдова переїхала на постійне місце проживання на території України, а саме до Вінницької області у с. Нове місто Тиврівського (Вінницького) району та була там зареєстрована, що підтверджується довідкою № 216 виданою виконавчим комітетом Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області 03.05.2018 року .
У період з 01.01. 1991 року і по дату подачі заяви ОСОБА_1 перебуває та проживає на території України.
З 20 листопада 1991 року по 15 серпня 1993 року ОСОБА_1 навчався у Тиврівській школі-інтернат (реорганізована в Тиврівський ліцей - інтернат поглибленої підготовки в галузі науки), що підтверджується довідкою № 19 виданою КЗ «Тиврівський науковий ліцей» Вінницької обласної ради 19.04.2021 року.
З 1993 року по 1995 рік ОСОБА_1 навчався в Сутисківській школі -інтернат, що підтверджується довідкою № 01-21/120 виданою Спеціалізованим закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Сутиски 19.04.2021 року.
Згідно довідки № 251 виданої Новоміським старостинським округом Тиврівської селищної ради Тиврівської району Вінницької області ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_2 . 05 вересня 1994 року ОСОБА_1 вибув на постійне місце проживання у с. Черемошне Тиврівського району Вінницької області.
Крім того, згідно довідки № 2/3879 виданої ДУ «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» гр. ОСОБА_1 відбував покарання у державній установі «Стрижавська виправна колонія № 81» за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 02.04.2009 року ст. 121 ч.2 КК України 7 років 6 місяців позбавлення волі. 03.03.2016 року звільнений по закінченні строку покарання, вибув за адресою с. Черемошне Тиврівського району Вінницької області.
Згідно дублікату свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 22.07.2004 року Управлінням реєстрів Цивільного стану Республіки Молдова ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Плоп, Дондушеньського району, Республіки Молдова та його батьками є ОСОБА_2 , національність молдованин та ОСОБА_3 , національність молдованка.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Встановлення факту постійного проживання на території України потрібно заявнику для оформлення належності до громадянства України.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
В силу ст. 17 ЦК України (в редакції 1963 року) місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.
Стаття 1 Закону України «Про громадянство» визначає поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» - громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Згідно пп. а, б п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001- встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
Згідно з пункту 8 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: заяву про встановлення належності до громадянства України; копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Таким чином, встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) є підставою для оформлення належності до громадянства України.
Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності зазначеним вище Законом України, який дасть право відповідним органам вирішувати питання про надання громадянства України і встановлення такого факту породжує для заявника право на набуття громадянства України.
Пунктом 44 Порядку передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
ОСОБА_1 звернувся до суду з метою встановлення факту його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, що має юридичне значення для оформлення громадянства України та отримання паспорта громадянина України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Суд бере до уваги показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які стверджували про постійне проживання ОСОБА_1 на території України, зокрема протягом 1991 року.
Відомостей про те, що заявник протягом 1991 року залишав територію України матеріали справи не містять. Разом з тим, зазначені заявником докази жодним чином не спростовані представником заінтересованої особи - Управління державної міграційної служби у Вінницькій області.
З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається заявник, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав станом на 24 серпня 1991 року на території України за адресою : АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», ст.ст. 11, 12, 76, 81, 315, 352, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Іванівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області) про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 24 серпня 1991року на території України, за адресою : АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 14.08.2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Суддя: Ю.О. Аліменко