Справа № 132/1752/24
Провадження № 22-ц/801/1781/2026
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник І. В.
Доповідач: Шемета Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Справа № 132/1752/24 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
суддів Панасюка О. С., Сала Т. Б.,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Вінницяобленерго»,
відповідачка (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Олійника І. В. в м. Хмільник, дата складення повного рішення 14 травня 2026 року, -
встановив:
В червні 2024 року Акціонерне товариство «Вінницяобленерго» (АТ «Вінницяобленерго») звернулося до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Позов мотивований тим, що 23 березня 2024 року представниками СО «Хмільницькі ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 , у громадянки ОСОБА_1 за участю чоловіка ОСОБА_2 було виявлено порушення п.п.10 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме виконано самовільне підключення струмоприймача до електричної мережі оператора системи розподілу (далі - ОСР) з порушенням схеми обліку, що є порушенням Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ). Про виявлене порушення було складено акт про порушення № 04441 від 23.03.2024 (Акт порушення ПРРЕЕ).
ОСОБА_2 з Актом про порушення ПРРЕЕ ознайомлений та виклав у ньому свої пояснення, а саме «дане порушення було вчинено не свідомо після ремонтних робіт внаслідок короткого замикання. Про те, що використовувалася електроенергія поза лічильником не знав. Ремонтні роботи виконувала стороння особа».
Згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ акт порушення було розглянуто 18.04.2024 на засіданні комісії СО «Хмільницькі ЕМ» по розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що складено протокол № 65.
Обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, визначається відповідно до приписів глави 8.4 ПРРЕЕ «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих правил».
Згідно протоколу № 65 засідання комісії СО «Хмільницькі ЕМ» від 18.04.2024 року та розрахунку, обсяг та вартість необлікованої електроенергії по Акту про порушення ПРРЕЕ № 044441 від 23.03.2024 року за період з 24.02.2023 року по 23.03.2024 року склали - 8 699 кВт*год в розмірі 63 783,70 грн.
Протокол комісії, розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії та рахунок ОСОБА_1 отримано 25.04.2024 року, про що свідчить підпис споживача на повідомленні про вручення поштового відправлення, однак добровільно кошти сплачені не були.
Відтак позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Вінницяобленерго» в особі СО «Хмільницькі ЕМ» 63 783,70 грн вартості необлікованої електричної енергії та понесені витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2026 року позов задоволено частково:
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Вінницяобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 63 783,70 грн;
- відмовлено у задоволенні вимог до ОСОБА_2 ;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Вінницяобленерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.
Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що матеріали справи містять належні та допустимі докази вчинення порушення і факт самовільного підключення споживачем струмоприймача до електричної мережі, яке зафіксовано працівниками позивача у визначений Правилами порядку та спосіб, про що складено акт про порушення, з дотримання вимог цих же Правил його розглянуто, з урахуванням позиції представника споживача. Вірно здійснено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 63 783,70 грн.
Суд врахував, що правомірність рішення комісії СО «Хмільницькі ЕМ» з розгляду акту про порушення № 04441 від 23.03.2024, оформлене протоколом № 65 від 18.04.2024 була предметом судового розгляду у цивільній справі № 149/1710/24, та за результатами розгляду справи рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 06.03.2025 року (набрало законної сили 08.07.2025 року) було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Вінницяобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення. У цій справі суд відхилив доводи позивача про те, що акт перевірки підроблений, оцінив ненадання відеозапису.
Суд першої інстанції виснував, що позивач правильно застосував при визначенні періоду для здійснення нарахування за без облікове споживання електроенергії п. 3 п.п. 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII, а саме з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Підстав для солідарної відповідальності відповідачів немає, а тому суд відмовив у задоволенні позову до ОСОБА_2 .
Не погодившись з прийнятим рішенням, 04 червня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати частково рішення суду, та ухвалити нове, яким стягнути з неї вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 33 482,25 грн на підставі підпункту 2 пункту 8.4.8. глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що відповідачка не погоджується із оскаржуваним рішенням про нарахування їй заборгованості в розмірі 63 783,70 грн згідно п.п.6. п. 8.4.2. глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ , оскільки позивач неправомірно застосував норми, передбачені Правилами, а саме здійснив нарахування обсягу та вартості необлікової електричної енергії за період з 24.03.2023 по 23.03.2024 року, тобто за 12 календарних місяців, в той час як Правилами визначено нарахування за таке порушення не більше як за 6 місяців.
Виходячи зі змісту Акта, порушення у споживача виявлено під час контрольного огляду засобу обліку, а саме візуально, тобто самовільне підключення виявлено без використання спеціальних технічних засобів, виконано не приховано, тобто відкрито. Акт не місить будь-якої інформації щодо вчинення представниками енергопостачальника дій, необхідних для виявлення прихованої електропроводки.
Відповідачки посилається на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2025 року (справа № 149/1710/24) за позовом ОСОБА_1 до АТ «Вінницяобленерго» про визнання протиправними та скасування рішення, де було детально досліджено обставини вчиненого порушення та встановлено, «що самовільне підключення було виконано не приховано, тобто, відкрито. Відтак представниками оператора системи не вчинялися будь-які інші дії, необхідні для виявлення прихованої електропроводки (у томі числі місця її підключення).
Отже представники оператора системи мали можливість виявити це порушення і виявили під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, як це вказано в Акті про порушення.
Відповідачка звертає увагу на п.п.2 п. 8.4.8. глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ де визначено, що «якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - то з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення».
Суд першої інстанції залишив поза увагою твердження відповідачів, що в п. 6 Акта відсутня будь-яка інформація щодо наявності в стіні будинку прихованого самовільного поза облікового підключення кабеля до електромережі; в цьому пункті не міститься будь-якої інформації щодо вчинення представниками енергопостачальника дій, необхідних для виявлення прихованої електропроводки (у тому числі місця її підключення), а саме щодо використання спеціальних технічних засобів та/або здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, або, що споживач відмовився від часткового демонтажу конструкцій для місця виявлення самовільного підключення; в цьому пункті не вказано які саме типи чи види вимірювальної техніки для цього застосовувалися, не зазначено їх інвентарний номер, дата їх повірки та інше, що передбачено самим пунктом 6 Акта про порушення та вимогами пункту 8.4.6. глави 8.4 розділу VIII «Правил роздрібного ринку електричної енергії».
22 червня 2026 року через систему «Електронний суд» АТ «Вінницяобленерго» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення, - без змін.
Основними доводами відзиву є те, що в день складення акту про порушення в домогосподарстві відповідачки було здійснено і контрольний огляд засобу обліку і технічну перевірку, що підтверджується Актом про технічну перевірку
Свідок ОСОБА_3 , який був допитаний Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області у справі № 149/1710/24 у рішення від 06.03.2025 року «на питання представника позивача свідок ОСОБА_3 повідомив, що особисто бачив увімкнений обігрівач в переноску, коли вимкнули автоматичні вимикачі та знеструмили будинок, обігрівач продовжував працювати. Оскільки споживач не дав можливості обстежити шлях від ізоляторів від будинку до лічильника, тому не можливо було виявити, де саме і яким чином здійснене підключення. Також зазначив, що порушення було вчинене прихованим способом, заміри проводились штангенциркулем».
Відповідач ОСОБА_2 визнав факт вчинення порушення, про що зазначено в Акті про порушення та підтверджено показами свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні, не дозволив представникам ОСР демонтаж оздоблювальних матеріалів будинку для встановлення місця підключення без облікової проводки, про що зазначено в акті технічної перевірки засобів комерційного обліку електричної енергії № 0483390 від 23.03.2024 року та підтвердженого показами вказаного вище свідка.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.
По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
-будинок АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 20.02.1995 року належить ОСОБА_1 (а. с. 161-162);
-згідно Акту про порушення № 04441 від 23.03.2024, складеним за участі представника споживача ОСОБА_2 , підтверджено, що під час перевірки житлового будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , встановлено порушення ПРРЕЕ п. 5.5.5 п.п. 10, а саме виконане самовільне підключення струмоприймача до електричної мережі ОСР з порушенням схеми обліку. Під час проведення контрольного огляду засобу обліку виявлено самовільне підключення виконане кабелем від електричних мереж ОСР до електрообігрівача. У вказаному акті в графі «зауваження до складеного акта» наявні письмові пояснення ОСОБА_2 : «дане порушення було вчинено несвідомо після ремонтних робіт внаслідок короткого замикання. Про те, що використовується електроенергія поза лічильником не знав. Ремонтні роботи виконувала стороння особа». В акті відображено схему підключення, зазначені інші відомості (а. с. 6-7);
-згідно розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії по Акту про порушення ПРРЕЕ № 04441 від 23.03.2024, вартість необлікованої електроенергії становить 63 783,70 грн (а. с. 5, 8);
-згідно протоколу № 65 від 18.04.2024 вказане нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснено згідно з пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Споживачу направлено: копію протоколу засідання комісії СО «Хмільницькі ЕМ»; розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії по Акту про порушення № 04441 від23.04.2024 року та направлено рахунок на оплату необлікованої електричної енергії (на а. с. 9);
-представниками позивача складено акт технічної перевірки № 0483390 від 23.03.2024, де описано виявлений факт самовільного позаоблікового підключення (а. с. 10-11);
-в матеріалах справи міститься фотокопія із зображення електрокаміну та електроподовжувача (а.с. 14 - 15);
-у посадовій інструкції визначено службові обов`язки інженера з технічного аудиту (а.с. 119-127). Відомістю підтверджено проходження працівниками Калинівської дільниці СО «Хмільницькі ЕМ» навчання та інструктажу (а. с. 135 );
-листом НКРЕКП від 26.06.2024 ОСОБА_1 повідомлено про нарахування 63 783,70 грн (а. с. 144-145);
-рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06.03.2025 у цивільній справі № 149/1710/24, яке постановою Вінницького апеляційного суду від 08.07.2025 залишено без змін, і яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Вінницяобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено (а. с. 128-134, 136-143).
Між сторонами виник спір про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до п. 1.1.1 Правил регулювання ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (ПРРЕЕ), такі правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Відповідно до статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії несуть відповідальність за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування цього ринку. Одним із видів таких порушень є самовільне підключення до об`єктів електроенергетики та споживання електричної енергії без приладів комерційного обліку або з порушенням встановленого порядку її обліку.
Згідно з підпунктом 10 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією, у тому числі шляхом самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, а також відшкодовувати оператору системи збитки, завдані внаслідок таких порушень.
Відповідно до пункту 8.4.2 ПРРЕЕ у разі виявлення факту самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку оператор системи здійснює визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у порядку, передбаченому главою 8.4 ПРРЕЕ.
Пунктом 8.4.8 ПРРЕЕ встановлено диференційований порядок визначення періоду, за який здійснюється нарахування вартості необлікованої електричної енергії, залежно від характеру порушення та можливості його виявлення під час проведення відповідних заходів контролю.
Підпунктом 2 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ (на який посилається в апеляційній скарзі відповідачка) передбачено проведення розрахунку за період не більше шести календарних місяців у випадку, коли самовільне підключення було таким, що його можливо було виявити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, тобто без проведення додаткових технічних заходів.
Натомість підпункт 3 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ (який був застосований позивачем у справі при нарахуванні вартості без обліково спожитої електроенергії) передбачає, що у випадках, коли встановлення факту порушення потребувало проведення технічної перевірки, здійснення вимірювань, встановлення способу підключення, визначення місця приєднання до електричної мережі або інших спеціальних технічних заходів, - розрахунок здійснюється з дня останньої технічної перевірки (або набуття права власності на об`єкт, якщо технічна перевірка раніше не проводилася), але не більше ніж за дванадцять календарних місяців.
Отже, визначальним для вибору відповідного підпункту пункту 8.4.8 ПРРЕЕ є не те, під час якого заходу працівниками оператора системи вперше виникла підозра про можливе порушення, а те, чи існувала об`єктивна можливість встановити саме факт самовільного підключення, його спосіб та місце виконання виключно шляхом проведення контрольного огляду.
Сам по собі факт виявлення під час контрольного огляду певних ознак можливого порушення не означає, що таке порушення могло бути встановлене без проведення технічної перевірки. Контрольний огляд та технічна перевірка мають різне призначення: під час контрольного огляду перевіряється стан засобу комерційного обліку та дотримання загальних вимог користування електричною енергією, тоді як технічна перевірка передбачає здійснення спеціальних технічних дій для встановлення причин, способу та місця порушення.
У випадку прихованого самовільного підключення сама наявність такого порушення не може бути встановлена лише шляхом візуального огляду приладу обліку, оскільки без проведення додаткових технічних заходів неможливо визначити факт споживання електричної енергії поза приладом обліку, місце такого підключення та його технічні характеристики.
Саме такий підхід відповідає правовій природі норм глави 8.4 ПРРЕЕ, оскільки обмеження періоду нарахування шістьма місяцями передбачене для випадків, коли оператор системи мав реальну можливість своєчасно виявити порушення шляхом звичайного контрольного огляду, але не зробив цього. Натомість у випадку прихованого порушення, виявлення якого потребує проведення технічних заходів, застосовується спеціальний порядок, передбачений підпунктом 3 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ.
Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, яке набрало законної сили, не доказуються повторно під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено судами у справі №149/1710/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії, рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2025 року, встановлено наступне:
?факт проведення працівниками оператора системи 23 березня 2024 року не лише контрольного огляду, а й технічної перевірки;
?факт виявлення самовільного підключення струмоприймача до електричної мережі з порушенням схеми обліку;
?необхідність проведення технічних заходів для встановлення способу та місця підключення;
?відсутність згоди споживача на демонтаж оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення;
Зазначені обставини мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки стосуються того самого факту порушення, того самого об`єкта електроспоживання та тієї самої особи споживача.
Отже, за результатами перевірки був складений акт технічної перевірки № 0483390 від 23 березня 2024 року, у якому зазначено про наявність прихованого самовільного підключення та неможливість встановлення його місця без проведення відповідних технічних дій.
У пункті 6 акта про порушення прямо зазначено, що самовільне підключення виконано приховано, а для його виявлення та встановлення місця підключення здійснювалися вимірювання навантаження із застосуванням засобів вимірювальної техніки. У пункті 4 цього акта наведені відомості щодо застосованого засобу вимірювання, його інвентарного номера та дати повірки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що порушення могло бути виявлене під час звичайного контрольного огляду засобу комерційного обліку, а тому розрахунок мав здійснюватися відповідно до підпункту 2 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ, не знайшли свого підтвердження.
Факт того, що саме під час контрольного огляду у працівників оператора системи виникла необхідність перевірки можливого безоблікового споживання, не змінює характеру виявленого порушення та не свідчить про можливість його встановлення без проведення технічної перевірки.
Посилання в апеляційній скарзі на окремі речення, наведені в постанові Вінницького апеляційного суду у справі №149/1710/24, не можуть бути підставою для іншого висновку, оскільки зміст судового рішення має оцінюватися в цілому, а не шляхом вибіркового цитування окремих висловлювань. З мотивувальної частини судових рішень у справі № 149/1710/24 вбачається, що судами встановлено прихований характер порушення, проведення технічної перевірки та правомірність Протоколу за результатами розгляду Акту про порушення.
За таких обставин суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач правомірно застосував підпункт 3 пункту 8.4.8 глави 8.4 ПРРЕЕ та здійснив розрахунок вартості необлікованої електричної енергії за період, що не перевищує дванадцяти календарних місяців.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, фактично зводяться до власної оцінки доказів та повторного оспорювання обставин, які вже були встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_1 не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2026 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді О. С. Панасюк
Т. Б. Сало