ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Справа №160/32158/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Суть спору: 07.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою, визначеною Додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 №413 (із змінами);
-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 06.09.2022 по 06.10.2022 за формою, визначеною Додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 №413, в редакції постанови Кабінету Міністрів України 22.08.2023 №887.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проходження служби брав безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв`язку з чим набув право на отримання статусу учасника бойових дій. У травні 2025 року позивач звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_1 про отримання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 06.09.2022 до 06.10.2022 за формою, визначеною Додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 №413, в редакції постанови Кабінету Міністрів України 22.08.2023 №887. Однак, Військовою частиною НОМЕР_1 відмовлено у видачі вищевказаної довідки, оскільки доказів того, що позивач брав участь у бойових діях немає.
10.11.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
02 грудня 2025 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що позивач безпосередньої участі в бойових діях не брав, жодних поранень не отримував. Також зазначив, що накази по стройовій частині про прибуття в район виконання завдань та про самовільне залишення підрозділу, які в самому Порядку №413 не віднесені до документів, що підтверджують безпосередню участь особи у заходах із забезпечення оборони України. Ці накази лише фіксують факт переміщення (прибуття в район виконання завдання та вибуття з району виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), але не факт виконання позивачем бойових завдань. Також вказали, що в оскаржуваний період позивач самовільно залишив військову частину.
09 грудня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з викладеними обставинами у відзиві на позовну заяву, зазначає, що факт самовільного залишення військової частини ним було оскаржено у судовому порядку. Зазначає, що він брав особисту участь у бойових діях.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 01.09.2022 призваний у Збройні Сили України під час мобілізації, з 01.09.2022 по 07.07.2023 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №496 від 06.07.2023 року старшого сержанта військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_1 звільнено у відставку відповідно до п.п. "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку), вважати таким, що здав справи та посаду 06 липня 2023 року. З 06 липня 2023 року виключити із списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 07 липня 2023 року. Не виплачувати щомісячну премію в максимальному розмірі 523% від встановленого посадового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України, викладеного в телеграмі Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/3, з 01 по 06 липня 2023 року. Виплачено надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65% від встановленого посадового окладу, за військове звання та надбавку за вислугу років передбачених наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України, викладеного в телеграмі Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 27 січня 2021 року № 248/612, з 03 по 06 липня 2023 року. Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана. Щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана. Виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік кількості 18 діб пропорційно прослуженому часу. Щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана. Відпустка за сімейними обставинами за 2023 рік зі збереженням грошового забезпечення не надавалась. Грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік не виплачена. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2023 рік не виплачувалась. Вислуга років станом на 06 липня 2023 року становить: календарна 02 роки 03 місяці 27 днів. Самовільно залишав військову частину з 06 жовтня 2022 року по 03 липня 2023 року. Термін самовільного залишення частини не враховувати до вислуги років.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №160/19711/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в частині визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2023 №496 в частині визначення періоду самовільного залишення частини старшим сержантом ОСОБА_1 з 06.10.2022 до 03.07.2023 та вислуги років.
Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі № 160/19711/23 встановлено те, що відповідно до Довідки №2907 від 14.02.2023, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 в період з 06.09.2022 до 06.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно наказів командира Військової частини НОМЕР_1 №236 від 06.09.2022 та №266 від 06.10.2022.
04 червня 2025 року позивач звернувся із запитом до Військової частини НОМЕР_1 про отримання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 06.09.2022 до 06.10.2022 за формою, визначеною Додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 №413, в редакції постанови Кабінету Міністрів України 22.08.2023 №887.
Однак, Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 16.07.2025 № 861/6268, якою відмовлено у видачі вищевказаної довідки, оскільки доказів того, що позивач брав участь у бойових діях немає.
У вказаній відповіді зазначено, що згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.09.2022 №236, сержант ОСОБА_1 , стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, прибув 06 вересня 2022 року в район виконання завдань.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.10.2022 №266, сержант ОСОБА_1 , стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону самовільно залишив 06 жовтня 2022 року розташування підрозділу під час виконання завдань у районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Позивач будучи незгодним з відмовою у оформленні та наданні довідки про безпосередню участь у бойових діях, та вважаючи бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки протиправною, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із статтею 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.
У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.
Особливості набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану визначені статтею 6-1 Закону №3551-XII.
Так, згідно із цією статтею, у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 цього Закону (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), які брали участь у виконанні бойових (службових, спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, статус учасника бойових дій надається незалежно від тривалості виконання таких завдань на підставі відомостей, що підтверджують виконання особою таких завдань (далі - Відомості), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням положень цієї статті.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 № 413 (далі - Порядок №413).
Пункт 4 Порядку №413 визначає перелік документів, що є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, залежно від категорії заявника та виду заходів, у яких вона брала безпосередню участь. Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 4 цього Порядку, для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII (до якої належить і позивач), такою підставою є довідка за формою згідно з додатком 6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, форма якої викладена в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року №887.
Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
За змістом форми довідки (додаток 6 до Порядку №413) вона видається із зазначенням документів, на підставі яких встановлено безпосередню участь особи у відповідних заходах, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Отже, довідка видається на підставі наявного переліку документів, який підтверджує безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Так, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2025 року у справі №400/4559/24 виснував, що обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. Наявність таких обставин є правовою підставою для подачі командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6. У взаємозв`язку із наведеним Верховний Суд зазначає, що за приписами статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Отже, зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій.
Повертаючись до обставин справи.
Судом у ході розгляду справи установлено, що відповідно до Довідки №2907 від 14.02.2023, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 в період з 06.09.2022 до 06.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно наказів командира Військової частини НОМЕР_1 №236 від 06.09.2022 та №266 від 06.10.2022.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.09.2022 №236, сержант ОСОБА_1 , стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, прибув 06 вересня 2022 року в район виконання завдань.
Згідно з наданими позивачем фототаблицями, він брав участь у бойових діях у м.Соледар Бахмутського району Донецької області з 06.09.2022 до 06.10.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Так, «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 (далі Перелік №309), прийнятий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», визначено, зокрема, м. Соледар Соледарської міської територіальної громади Донецької області.
Слід зазначити, що безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій.
Отже, вищевикладене обумовлює висновок про те, що у період з 06.09.2022 до 06.10.2022 м. Соледар Соледарської міської територіальної громади Донецької області входило до районів ведення воєнних (бойових) дій, а відтак у відповідача були правові підстави для видачі позивачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.
Також суд зазначає, що відповідач у своїй відповіді від 16.07.2025 №861/6268 визнав той факт, що позивач згідно з наказом військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.09.2022 №236, сержант ОСОБА_1 , стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, прибув 06 вересня 2022 року в район виконання завдань.
Крім того, суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №160/19711/23, яке набрало законної сили та ухвалено за участю тих самих сторін, вже було встановлено, що сержант ОСОБА_1 у період з 06.09.2022 до 06.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, саме на підставі Довідки №2907 від 14.02.2023 та наказів командира Військової частини НОМЕР_1 №236 від 06.09.2022 та №266 від 06.10.2022, тобто на підставі тих самих документів, якими оперує відповідач і у цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи. Отже, факт участі позивача у зазначених заходах протягом спірного періоду має преюдиційне значення для цієї справи і не підлягає повторному доказуванню чи спростуванню відповідачем.
Суд звертає увагу, що аргумент відповідача про те, що накази по стройовій частині про прибуття в район виконання завдань та про самовільне залишення підрозділу нібито фіксують лише факт переміщення особи, а не факт виконання нею бойових завдань, уже оцінювався та був відхилений судом при розгляді справи №160/19711/23 за тими самими документами і тим самим періодом. Відповідач, будучи учасником того провадження, не навів жодних нових доказів чи обставин, які б спростовували преюдиційно встановлений факт участі позивача у відповідних заходах, а обмежився повторенням доводів, що вже отримали оцінку суду.
Суд також враховує, що у відповіді від 16.07.2025 №861/6268 відповідач фактично підтвердив достовірність наказів від 06.09.2022 №236 та від 06.10.2022 №266, не заперечуючи ні факт перебування позивача в районі виконання завдань у спірний період, ні достовірність наданих позивачем фототаблиць, обмежившись лише твердженням про відсутність доказів безпосередньої участі у бойових діях.
Таке твердження не є доказом у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України та не спростовує сукупності наданих позивачем і наявних у матеріалах справи доказів.
Суд звертає увагу, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав до суду бойові донесення, журнал бойових дій (журнал обліку бойових (спеціальних) завдань підрозділу), накази про залучення особового складу до виконання конкретних бойових/службових завдань, з яких би вбачалося, що позивач відсутній серед списку особового складу, який був безпосередньо задіяний в спірний період у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та виконанні у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій.
За таких обставин, оскільки м. Соледар Соледарської міської територіальної громади Донецької області протягом усього спірного періоду (з 06.09.2022 до 06.10.2022) було включено до Переліку №309 як територія, на якій велися бойові дії, а перебування позивача в цьому районі саме у зазначений період документально підтверджено наказами командира Військової частини НОМЕР_1 , Довідкою №2907 від 14.02.2023, наданими позивачем фототаблицями та преюдиційно встановлено рішенням у справі №160/19711/23, суд доходить висновку про доведеність як територіальної, так і часової ознак безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а відтак - про наявність у відповідача правового обов`язку видати позивачу відповідну довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.
Суд також враховує, що, за викладеними в позовній заяві поясненнями позивача, під час перебування на бойовій позиції поблизу м. Соледар Бахмутського району Донецької області, виконуючи бойове завдання у складі підрозділу, позивач потрапив під мінометний обстріл, унаслідок чого отримав поранення (закриту черепно-мозкову травму: мінно-вибухову травму, акубаротравму), продовжував перебувати на позиції до 29.09.2022, а у зв`язку з погіршенням стану здоров`я з 30.09.2022 звернувся за медичною допомогою та 05.10.2022 був госпіталізований до лікувального закладу, де проходив стаціонарне лікування з подальшим направленням на лікування.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №154 від 12.01.2023, травма позивача визнана такою, що пов`язана з проходженням військової служби, що згодом стало підставою для видання наказу командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади №187-рс від 06.07.2023 про звільнення позивача з військової служби за станом здоров`я.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо недостатності первинної фіксації обставин травми (відсутність форми 100, фіксація обставин травми зі слів позивача), оскільки, незважаючи на відсутність такої первинної фіксації безпосередньо в момент події, зв`язок травми з проходженням військової служби був згодом офіційно встановлений належним компетентним органом - військово-лікарською комісією - та покладений в основу наказу про звільнення позивача зі служби, тобто, визнаний самим відповідачем у межах іншої процедури.
За таких обставин суд враховує, що відповідно до пункту 4 Порядку №413 довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є самостійною, альтернативною до наказів про прибуття/вибуття підставою для підтвердження безпосередньої участі особи у відповідних заходах, а обставини отримання позивачем поранення під час виконання бойового завдання додатково підтверджують факт його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у спірний період, та спростовують доводи відповідача про самовільний характер залишення позивачем розташування підрозділу.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою, визначеною Додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 №413 (зі змінами).
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 , Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 06.09.2022 до 06.10.2022 за формою, визначеною Додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 №413, в редакції постанови Кабінету Міністрів України 22.08.2023 №887.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон