ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Справа №160/3721/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних із утриманням,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: [рахунок приховано], ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 52403,64 грн (п`ятдесят дві тисячі чотириста три гривні шістдесят чотири копійки) та судові витрати в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за сплату судового збору.
На обґрунтування заявлених позовних вимог Університет зазначає, що після закінчення навчання у даному вищому навчальному закладі відповідач не відпрацював встановленого у контракті на здобуття освіти 3-річного строку в органах Національної поліції, оскільки до закінчення цього строку його було звільнено зі служби за порушення службової дисципліни. Такими діями ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ним та Університетом контракту на здобуття освіти, а тому відповідно до закону зобов`язаний в повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в навчальному закладі, чого, однак, в добровільному порядку не зробив, що зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддею зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
Суддею отримано відповідь №2382342 від 25.02.2026 у якій зазначено, що особу не знайдено.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України зроблено запит до Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Виконавчого комітету Криворізької міської ради надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що за даними Реєстру Криворізької міської територіальної громади, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.09.2008 до теперішнього часу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду без виклику (повідомлення) сторін у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Копію ухвали про відкриття провадження направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , однак на адресу суду АТ «Укрпошта» повернуто конверт за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 серпня 2018 року згідно з наказом Донецького юридичного інституту МВС України № 213 о/с від 23 липня 2018 року ОСОБА_1 (Відповідача) було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» Донецького юридичного інституту МВС України.
Відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту», статей 63, 74 Закону України «Про Національну поліцію» та з метою вдосконалення порядку підготовки здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських за державним замовленням, між Донецьким юридичним інститутом МВС України, Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області та Відповідачем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено Контракт про здобуття освіти у Донецькому юридичному інституті МВС України № 337 від 15 серпня 2018 року (далі - Контракт).
Відповідно до наказу від 04 липня 2021 року № 331 о/с ОСОБА_1 , лейтенанта поліції, було відряджено у розпорядження Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області для подальшого проходження служби.
Наказом від 25 жовтня 2021 року № 624 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 26.10.2021.
Пунктом 3 розділу ІI Контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Довідкою про розрахунок витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2018 по 04.07.2021 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ підтверджено, що вартість фактичних витрат, пов`язаних з утриманням Відповідача у навчальному закладі, становить : За 2018/2019 навчальні роки: грошове забезпечення - 2 610,06 грн; речове забезпечення - 7 530,00 грн; продовольче забезпечення - 15 170,16 грн, медичне забезпечення - 210,80 грн; комунальні витрати - 5 778,26 грн. За 2019/2020 навчальні роки: грошове забезпечення - 2 534,19 грн; речове забезпечення - 2 260,83 грн; продовольче забезпечення - 2 137,86 грн, медичне забезпечення - 80,71 грн; комунальні витрати - 1 480,76 грн. За 2020/2021 навчальні роки: грошове забезпечення - 2 547,52 грн; речове забезпечення - 7 898,38 грн; продовольче забезпечення - 748,99 грн, медичне забезпечення - 133,91 грн; комунальні витрати - 1 281,21 грн.
Таким чином, загальна вартість відшкодування фактичних витрат на грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення та комунальних витрат ОСОБА_1 складає: 52 403,64 грн (п`ятдесят дві тисячі чотириста три гривні шістдесят чотири копійки).
19 грудня 2025 року ОСОБА_2 Донецьким державним університетом внутрішніх справ було надіслано за місцем його реєстрації рекомендований лист з повідомленням № 1364-2025 із зобов`язанням відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього листа витрати, пов`язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ за реквізитами вищого навчального закладу, та про можливість звернутися протягом 10 днів до відділу юридичного забезпечення Донецького державного університету внутрішніх справ для укладання Договору про розстрочення платежу витрат на утримання.
У зв`язку із тим, що в добровільному порядку у встановлений строк ОСОБА_1 не відшкодував витрати на його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ в розмірі 52403,64 грн., чим завдав шкоду державному бюджету, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 5 цієї статті визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (надалі Порядок №261).
Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.
Згідно з пунктом 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Пунктом 4 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Пунктами 6, 8 Порядку №261 встановлено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що Довідкою про розрахунок витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2018 по 04.07.2021 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ підтверджено, що вартість фактичних витрат, пов`язаних з утриманням Відповідача у навчальному закладі, становить : За 2018/2019 навчальні роки: грошове забезпечення - 2 610,06 грн; речове забезпечення - 7 530,00 грн; продовольче забезпечення - 15 170,16 грн, медичне забезпечення - 210,80 грн; комунальні витрати - 5 778,26 грн. За 2019/2020 навчальні роки: грошове забезпечення - 2 534,19 грн; речове забезпечення - 2 260,83 грн; продовольче забезпечення - 2 137,86 грн, медичне забезпечення - 80,71 грн; комунальні витрати - 1 480,76 грн. За 2020/2021 навчальні роки: грошове забезпечення - 2 547,52 грн; речове забезпечення - 7 898,38 грн; продовольче забезпечення - 748,99 грн, медичне забезпечення - 133,91 грн; комунальні витрати - 1 281,21 грн.
Таким чином, загальна вартість відшкодування фактичних витрат на грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення та комунальних витрат ОСОБА_1 складає: 52 403,64 грн (п`ятдесят дві тисячі чотириста три гривні шістдесят чотири копійки).
19 грудня 2025 року ОСОБА_2 Донецьким державним університетом внутрішніх справ було надіслано за місцем його реєстрації рекомендований лист з повідомленням № 1364-2025 із зобов`язанням відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього листа витрати, пов`язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ за реквізитами вищого навчального закладу, та про можливість звернутися протягом 10 днів до відділу юридичного забезпечення Донецького державного університету внутрішніх справ для укладання Договору про розстрочення платежу витрат на утримання.
Станом на момент прийняття судом рішення у даній справі витрати в сумі 52403,64 грн. відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.
Матеріали адміністративної справи не містять доказів визнання укладеного між ОСОБА_1 та Донецьким державним університетом внутрішніх справи контракту нечинним та також матеріали адміністративної справи не містять доказів оскарження понесеної суми витрат на утримання відповідача.
Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи не відшкодував, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати позивача йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних із утриманням - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: [рахунок приховано], ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 52403,64 грн (п`ятдесят дві тисячі чотириста три гривні шістдесят чотири копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна