ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Справа №160/16471/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджет у сумі 157 624,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність не сплаченого в добровільному порядку податкового боргу, що виник внаслідок несплати за податковими повідомленнями рішеннями грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
30.06.2026 до суду надійшов відзив відповідача, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду за стягненням податкового боргу.
06.07.2026 до суду надійшов відповідь на відзив в якому представник позивача вказує, що відповідач не правильно рахує дату виникнення податкового боргу, та крім того, не враховує переривання строку давності у зв`язку з карантинними обмеженнями та воєнним станом.
13.07.2026 відповідачем до суду направлено заперечення на відповідь на відзив, в якому ОСОБА_1 наполягає на пропуску строку позовної давності та крім того, вказує, що податковий борг не може вважатись податковим боргом, оскільки грошові зобов`язання визначенні податковими повідомленнями нараховані протиправно та безпідставно.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Згідно до інтегрованої картки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 157 624,43 грн, а саме:
1. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ККДБ 11010500), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 145 512,56 грн, згідно:
- Податкового повідомлення-рішення №[номер приховано] від 17.02.2020 по Рішення суду про підтвердження донарахованої суми № 5094 від 03.03.2021 на суму 88 756,96 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №[номер приховано] від 17.02.2020 по Рішення суду про підтвердження донарахованої суми № 5094 від 03.03.2021 на суму 22 189,24 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №[номер приховано] від 17.02.2020 по Рішення суду про підтвердження донарахованої суми № 5094 від 03.03.2021 на суму 170,00 грн;
- Пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 34 396,36 грн
2. Заборгованість з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ККДБ 11011001), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 12 111,87 грн, згідно:
-Податкового повідомлення-рішення №[номер приховано] від 17.02.2020 по Рішення суду про підтвердження донарахованої суми № 5094 від 03.03.2021 на суму 7 396,41 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №[номер приховано] від 17.02.2020 по Рішення суду про підтвердження донарахованої суми № 5094 від 03.03.2021 на суму 1 849,10 грн;
- Пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 2 866,36 грн.
ОСОБА_1 направлено скаргу до ДПС України на податкову вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.03.2021 № 72580-13/487 та рішення про опис майна у податкову заставу від 23.03.2021 №72580-13/487.
Рішенням ДПС України від 14.06.2023 №15247/6/99-00-06-02-03-06 скаргу залишено без розгляду.
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкової вимоги від 23.03.2021 р. № 72580-13/487 та рішення про опис майна у податкову заставу №72580-13/487 від 23.0J.2021 р. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа №160/17854/23) від 25 липня 2023 позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, було подано апеляційну скаргу, щодо скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року в адміністративній справі №160/17854/23 скасовано.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування рішень судів.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2024 справа № 160/17854/23 (адміністративне провадження № К /990/26924/24) касаційна скарга повернута скаржнику.
З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою фізичною особою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до ст.59 ПКУ, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по фізичній особі ОСОБА_1 була сформована податкова вимога від 23.03.2021 №72580-13/487, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку, отримано особисто 26.04.2023.
Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам, суд зазначає наступне.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Приписами ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно зі статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як передбачено пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Таким чином, суд встановив, що відповідач станом на дату звернення до суду має заборгованість на загальну суму 157 624,43 грн, яка виникла в результаті несплати у встановлені терміни узгоджених податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями.
Доказів сплати податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.
Щодо строків звернення позивача із позовною заявою.
Відповідно до ст. 102.4 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до пп.52-2 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України на період з 18.03.2020р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин. В подальшому дія карантину рішеннями Уряду України періодично продовжувалася.
Дія пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України зупинялася на період дії воєнного, надзвичайного стану відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-IX(далі Закон №2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022 року.
Законом №2120-IXзапроваджувалася альтернативна норма щодо зупинення перебігу строківп.102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, згідно якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В подальшому прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX(далі Закон №2260-IX), що набрав законної сили 27.05.2022 року та яким п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, виклавши його наступним чином: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.
Відповідно, з набранням 27.05.2022 року чинності Законом №2260-IXдіяло загальне правило п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу України про зупинення перебігу строків згідно Податкового кодексу України, з якого могли передбачатися виключення, та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися перебігу строку звернення до суду контролюючим органом з позовом про стягнення податкового боргу.
Проте, 01.08.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року №3219-IX(далі Закон №3219-IX), яким п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу України виключено, а редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено наступним чином:
Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.
Отже, з 02.08.2023 року остаточно скасовано зупинення строків звернення до суду з цим позовом, яке було запроваджено в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану.
При цьому згідно з пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно, в період з 18.03.2020 року (згідно Закону №533-IX від 17.03.2020 року та наступними змінами Закону №591-IX) по 16.03.2022 року строк звернення до суду з цим позовом було зупинено в зв`язку з дією карантину, згідно пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу України
Закон №2120-IXз 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 року втратили юридичну силу в зв`язку з закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з цим позовом передбачалося п. 102.9. ст. 102 та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Отже, з 17.03.2022 року до 01.08.2023 року зупинення перебігу строку для звернення з цим позовом передбачалося в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 року набрав чинність Закон №3219-IX, який скасував п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, а пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України змінив, фактично визначивши 01.08.2023 року останнім днем зупинення строку, в зв`язку з чим з 02.08.2023 року перебіг строку відновився.
Вищевикладене свідчить, що зупинення строку діяло з 18.03.2020 року по 01.08.2023 року.
Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.
За правовою позицією Великої палати Верховного суду у постанові від 29.06.2021р. у справі № 904/3405/19 зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.
Щодо моменту виникнення податкового боргу. Відповідно до підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України (ПКУ), податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, яку платник не сплатив у встановлений строк, а також нарахована на неї пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України (ПКУ), податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, яку платник не сплатив у встановлений строк, а також нарахована на неї пеня.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1- 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Отже, податковий борг, внаслідок несплаченого своєчасно грошового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом виникає на 11 день після прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення. В свою чергу позивач помилково посилається на те, що вказані податкові повідомлення-рішення було нараховано за результатами перевірки правильності та повноти декларування за 2016 рік, оскільки дата виникнення грошового зобов`язання не є тотожнім поняттю даті виникнення податкового боргу. Податковий борг відповідача виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов`язання.
Доводи щодо протиправності нарахування вказаних грошових зобов`язань суд відхиляє, оскільки правомірність прийняття податкових повідомлень рішень, вже було предметом судового оскарження в межах справи №160/17854/23, з наслідками якої в задоволенні позову та скасуванню ППР було відмовлено.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову чи доказів самостійного погашення податкового боргу не надав, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог про стягнення податкового боргу з відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом належними та допустими доказами підтверджено наявність у позивача податкового боргу у розмірі 157 624,43 грн, який підлягає стягненню до бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що позивач у відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та за подання позовної заяви судовий збір не сплачував, підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджет у сумі 157 624,43 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна