УХВАЛА
17 серпня 2026 року Справа №160/23424/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2025р., -
УСТАНОВИВ:
03.08.2026р. ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2025 р. №[номер приховано] за формою «Р», за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 21 014,90 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2025 р. №[номер приховано] за формою «Р», за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб в розмірі 252 178,78 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2025 р. №[номер приховано] за формою «ПС», за яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 8 000,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2025 р. № [номер приховано] за формою «ПС», за яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 680,00 грн.;
- стягнути на користь позивача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати на отримання професійної правничої допомоги.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною собою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Разом з тим, до позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому ст.4 Закону України "Про судовий збір", в порушення вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і відповідно до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування ППР зроблено у постанові Верховного Суду від 27.01.2022р. у справі №160/11673/20.
Так, як свідчить зміст позову, позивачка просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2025 року.
Тобто, станом на 03.08.2026р. (дата подання позову) позивачем шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним.
Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, пропущений строк суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними й допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочиснтва України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними й допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об`єктивну неможливість позивачем у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову. Такі обставини наводяться позивачем у відповідній заяві, підтверджуються доказами та оцінюються судом на предмет об`єктивної неможливості подати позов за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, у позові позивачка заявляє клопотання про поновлення їй строку звернення до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона не отримувала оскаржувані податкові повідомлення-рішення, тому, представником позивача було подано адвокатський запит з проханням надати рішення за результати розгляду скарги, у відповідь на який відповідачем надано лист від 19.06.2026 р. №48731/6/04-36 24-08-12, до якого були долучені, в т.ч. оскаржувані податкові повідомлення-рішення та наведений лист позивачем отримано 22 червня 2026 року. Таким чином, позивачем не пропущено встановлений ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, такі наведені у позові обставини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки доказів на підтвердження того, що оспорювані ППР були отримані лише на адвокатський запит 22.06.2026р. до позову не додано та зазначене спростовується копією конверта, доданого самою позивачкою до позову, який свідчить про направлення ПРР на адресу позивачки (R067011686793) та повернення його поштою 21.10.2025р. з причин: "за закінченням терміну зберігання", що є підтвердженням належного вручення вказаних ППР згідно до вимог п.42.5 ст.42 ПК України, приписами якого передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно відомостей з конверту Укрпошти за відправленням R067011686793, днем вручення поштового відправлення позивачу зазначено - 21.10.2025р.
Відтак, враховуючи приписи п.42.5 ст.42 ПК України, оспорювані ППР вважаються врученими позивачці 21.10.2025р.
За викладених обставин, позивачка мала звернутися до суду з даним позовом у встановленим ст.122 КАС України строк звернення до суду, починаючи з 22.10.2025р. по 22.04.2026р. включно.
Причини, які б перешкоджали позивачці подати позов до суду у наведений період (окрім тих, які судом не визнаються поважними, оскільки суперечать п.42.5 ст.42 ПК України) у позові не наведено та доказів поважності причин пропуску до позову не додано.
За викладеного, наведені у позові обставини, як підстави поважності пропуску строку звернення до суду, визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, тому обґрунтовані підстави для поновлення позивачці строку звернення до суду з цим позовом, у суду відсутні, у зв`язку з цим клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду з цим позовом задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому ст.4 Закону України "Про судовий збір", у відповідності до вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.3, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі №160/23424/26 - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2025р. - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки адміністративного позову шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому ст.4 Закону України "Про судовий збір", у відповідності до вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №[рахунок приховано] ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва