ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 серпня 2026 року Справа № 160/24245/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Чернікова Дениса Юрійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з 01.01.2020 по 24.07.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 24.07.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що позивач з 23.05.2017 по 24.07.2023 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
24.07.2023 позивача було переведено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції.
Як наслідок, в період проходження служби, а саме з 01.01.2020 по 24.07.2023 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням позивача визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, до Постанови № 704.
В свою чергу, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 попередні зміни п. 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103) скасовано та визнано протиправними. Зокрема, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, згідно з яким було внесено зміни до п. 4 Постанови № 704. Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція п.4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Представник позивача зазначає, що грошове забезпечення позивача мало бути розраховано виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі на 01 січня 2022 р. - 2481 грн, на 01 січня 2023 р. - 2684 грн, на 01 січня 2024 р. - 3028 грн, на 01 січня 2025 р. - 3028 грн. Натомість, при розрахунку посадового окладу позивачу було застосовано величину 1762 гривні замість 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, 3028 грн у 2024 році, 3028 грн у 2025 році відповідно.
Тобто, розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі посадового окладу позивача, окладу за військовим званням, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошова допомога на оздоровлення за 2022 - 2025 роки, розраховувалася і виплачувалися позивачу з розрахунку 1762,00 грн, як прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік.
Різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та на 2020 - 2025 роки очевидно впливає на визначення розміру посадового окладу, тому наявні правові підстави для визначення розміру грошового забезпечення з 01.01.2020 по 24.07.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України станом на відповідний календарний рік, з врахуванням проведених раніше виплат.
Таким чином, відповідач протиправно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення в значно меншому розмірі, ніж було передбачено діючим законодавством, що позивач вважає протиправним.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв`язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.
Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Оглядом матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.
Щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи, обставини, зазначені представником позивача в позовній заяві, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.
Щодо дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що статтею 121 КАС України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Таким чином суд вважає, що в даному випадку вирішення питання щодо дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду з цим позовом також залежить від наданих відповідачем доказів.
Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено, які справи підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
Частина 2 статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки дана справа не відноситься до категорій справ, зазначених у частині 4 статті 257 КАС України, враховуючи незначну складність справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись положеннями статті 9, 77, 80 КАС України, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 80, 160, 161, 171, 241, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження в справі за позовом адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Питання щодо дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду з позовом залишити відкритим.
У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду:
- відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів;
- інформацію про проходження позивачем служби у відповідача (витяг з наказу про зарахування позивача до Військової частини НОМЕР_1 та витяг з наказу про виключення (звільнення) позивача з Військової частини НОМЕР_1 );
- грошовий атестат (у раз звільнення позивача з Військової частини НОМЕР_1 );
- довідки про грошове забезпечення позивача за період з 01.01.2020 по 24.07.2023 із зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення;
- картки особового рахунку позивача за період з 01.01.2020 по 24.07.2023, з усіма складовими грошового забезпечення, що виплачувались у вказаний період;
- відомості про те, яка розрахункова величина використовувалася при нарахуванні позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 24.07.2023 включно;
- належним чином засвідчену копію письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні та документ на підтвердження дати отримання зазначеного повідомлення;
- розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалось позивачу, за кожен календарний місяць служби за період з 01.01.2020 по 24.07.2023, в розрізі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з визначенням суми підвищення посадового окладу; суми надбавки за особливості проходження служби; надбавки за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України; надбавки за кваліфікацію; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавки за почесні звання, надбавки за спортивні звання; суми доплати, в тому числі, доплати за науковий ступінь та за вчене звання; суми премії; одноразових додаткових видів грошового забезпечення з визначенням суми винагороди, в тому числі суми, винагороди за бойове чергування, а також суми додаткової винагороди на період дії воєнного стану; грошової компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткових).
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справа розглядатиметься суддею Свергун І.О. одноособово.
Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя І.О. Свергун