ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 серпня 2026 року Справа № 160/24422/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
12.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення починаючи з 01.03.2026 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, , 1,0796 та 1,115) для забезпечення індексації пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, , 1,0796 та 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.
Позовні вимоги обґрунтовано таким.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 2021 року.
Для обчислення розміру пенсії Позивача при її призначенні Відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 рр., в розмірі 9118,81 гривень.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Кабінет Міністрів України на виконання частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановив, що індексація пенсій здійснюється із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: з 01.03.2022 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найб2022 році» (надалі - Постанова КМУ № 118) у розмірі 1,14; з 01.03.2023 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (надалі - Постанова КМУ № 168) у розмірі 1,197; з 01.03.2024 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (надалі - Постанови КМУ № 185) у розмірі 1,0796; з 01.03.2025 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (надалі - Постанови КМУ № 209) у розмірі 1,115. Всупереч зазначеним постановам КМУ, Позивачу пенсія не була проіндексована на їх підставі, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду із позовом про захист його прав.
На виконання судового рішення у справі № 160/11149/25 Відповідачем було здійснено індексацію пенсії Позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
14 липня 2025 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №821 Про затвердження Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Оскільки рішення суду у справі № 160/11149/25 набрало законної сили після 14 липня 2025 року, зазначений порядок був застосований до пенсії Позивача.
Водночас, з 01.03.2026 відбулась індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (надалі - Постанова КМУ №236).
Пунктом 1 Постанови КМУ №236 було установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Проте Позивачу пенсія не була проіндексована на підставі постанови КМУ №209 та постанови КМУ №236. У зв`язку з цим Позивач звернувся до Відповідача з проханням повідомити інформацію про те, чи проведено Позивачу перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановами КМУ №209 та №236, а також з вимогою усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2025 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.
За результатами розгляду звернення Позивача Відповідач надіслав листа від 22.07.2026 №0400-010303-8/140272, зі змісту якого вбачається, що оскільки постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ ) від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2026 році передбачено проведення з 01.03.2026 перерахунків пенсій, призначених у 2021 році, із застосуванням середньої заробітної плати ( доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018-2020 роки, збільшеної на коефіцієнт підвищення 1,061, з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,0575 (відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 №209).
Таким чином, Відповідач, починаючи з 01.03.2026 протиправно відмовився проводити перерахунок пенсії Позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121, установлений Постановою КМУ № 236.
Також представник позивача зазначив, що статтею 47 Закону України № 1058-IV врегульовано єдиний і універсальний порядок виплати пенсії, якою встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, проте Порядком № 821 встановлено інший механізм виплати пенсії в належному розмірі, право на яку було підтверджено рішенням суду.
Порядок № 821 встановлює виплату сум пенсії за минулий час помісячно і в залежності від коштів, виділених в бюджеті ПФУ на цю мету. Що означає, що пенсіонер не отримає належне йому майно, а буде змушений чекати певний строк, який фактично на власний розсуд визначається КМУ та ПФУ, так як критерії формування сум коштів, виділених на мету виплати пенсії за минулий період, чинним законодавством не встановлені. Застосовуючи аналогічний підхід, КМУ може встановити «ліміт» суми до виплати для будь якого виду пенсійної виплати та розбити виплату на певний проміжок часу виключно за наявності власної ініціативи. Так, як такі повноваження КМУ в зазначеному питанні в Законі № 1958 не передбачені. Відтак, будь яке обмеження сум чи строку виплати пенсії не передбачене Законом Законом № 1058-IV та не може застосовуватись.
Порядок № 821 фактично встановлює обмеження у часі виконання судових рішень, що набрали законної сили, шляхом запровадження черговості та граничних сум виплат, що суперечить нормам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та спеціальних законів, а отже Порядок № 821, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, є таким, що не відповідає Закону №1058-IV та Конституції України, а тому не може застосовуватися до Позивача при виплаті пенсії після виконання судового рішення, яким поновлено його право на належний розмір пенсійної виплати.
Вимога позивача про виплату перерахованої пенсії з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій відповідного виду у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а не з окремо виокремлених, лімітованих чи чергових видатків, передбачених для виконання судових рішень, є належним, правомірним та ефективним способом захисту, оскільки: 1. механізм виокремлення таких видатків суперечить Закону № 1058-IV та Конституції України; 2. ця вимога не є передчасною, оскільки стосується вже чинного правового режиму виконання судового рішення; 3. без її вирішення право Позивача на перераховану пенсію не буде поновлено реально, а лише формально; 4. без прямого судового припису відповідач буде зобов`язаний застосовувати обмежувальний механізм виплати, незалежно від назви конкретного підзаконного акта; 5. лише такий спосіб захисту унеможливить повторне порушення права Позивача та забезпечить реальне, а не декларативне виконання рішення суду. 6. В аналогічних ситуаціях суди задовольняють подібні вимоги по суті, прямо констатуючи, що без їх вирішення «право на фактичне отримання пенсійних виплат не відновлюється» (справи №№ 320/3960/26, 320/3990/26, 320/3996/26, 320/7672/26, 320/7932/26 та ін.). 7. Порядок № 821 уже застосовано до виплати пенсії Позивача після виконання судового рішення у справі № 160/11149/25.
Відмова у задоволенні цієї вимоги з мотивів передчасності суперечила б меті адміністративного судочинства, визначеній у частині 1 статті 2 КАС України, та перетворювала б судовий захист на нескінченну процедуру, позбавлену будь-якої практичної ефективності.
З огляду на наведене представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі, у відповідача.
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити провадження в справі за позовом адвоката Хомич Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також:
- матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Усі вищевказані документи необхідно направляти через підсистему «Електронний суд».
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справа розглядатиметься суддею Секірською А.Г. одноособово.
Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя А.Г. Секірська