ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 серпня 2026 року м. Ужгород № 260/2314/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення - компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року по справі № 260/8247/24;
2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року по справі № 260/8247/24;
3) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року по справі № 260/8247/24;
4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5 % від суми, нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року по справі № 260/8247/24.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні та наказом від 16.07.2020 № 418-ос його було виключено зі списків особового складу військової частини. Повний остаточний розрахунок при звільненні було проведено тільки 24 вересня 2024 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/9851/23 від 19.02.2024. В подальшому на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/8247/24 від 27.12.2024 відповідач виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Однак при цьому відповідач утримав з нарахованої суми компенсації військовий збір за ставкою 5 % та відрахував податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %, що є протиправним.
28 квітня 2026 року відповідач подав до суду через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Так, зокрема, підтвердив, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 260/8247/24 позивачу було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, з якої військовою частиною НОМЕР_1 утримано військовий збір в розмірі 5% від нарахованих сум. При цьому зазначив, що нормами Податкового кодекс України передбачена понижена ставка військового збору у розмірі 1,5 % виключно для військовослужбовців, яким позивач наразі не є. Правомірність утримання податку на доходи фізичних осіб обґрунтовує тим, що компенсація втрати частини доходів, яка була виплачена позивачу, не входить до структури грошового забезпечення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що підполковник ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України, в тому числі до 16 липня 2020 року в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін).
Так, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 16 липня 2020 року №418-ОС підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 16 липня 2020 року як такого, що вибув для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_1 .
Вважаючи протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону щодо не здійснення повного розрахунку при звільненні, а саме в частині невиплати в повному розмірі грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся з позов до суду.
Так, 19 лютого 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/9851/23, яке набрало законної сили 09.09.2024 року НОМЕР_2 прикордонний загін зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) підйомної допомоги у 2016 та у 2018 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2018 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди.
24 вересня 2024 року відповідачем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року у справі № 260/9851/23 виплачено заборгованість грошового забезпечення у сумі 47 223,17 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року № 260/8247/24, що набрало законної сили 05 грудня 2025 року, визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 24.09.2024. Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 24.09.2024.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року № 260/8247/24 НОМЕР_2 прикордонний загін нарахував ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 35 490,51 грн. Однак з такої суми утримав податок на доходи фізичних осіб у розмірі 6388,29 грн та військовий збір 5 % у розмірі 1774,53 грн.
16 січня 2025 року сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 27 327,69 грн була перерахована НОМЕР_2 прикордонним загоном на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Вважаючи дії щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі 5 % з нарахованого грошового забезпечення протиправними, ОСОБА_1 звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» №661-IV від 03.04.2003 передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення згідно з положеннями ч. 2 зазначеної статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами ч. 4 ст. 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
На належності сум компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
Так, в указаному Рішенні Конституційний Суд України виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
У пункті 2.2 цього Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.
До такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.04.2025 у справі №260/131/24.
Вказане спростовує твердження відповідача, що виплачена ОСОБА_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року №260/8247/24 компенсація не є частиною його грошового забезпечення.
Нормами п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (далі - Порядок №44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
П. 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Згідно п. 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Відповідно до п. 5 Порядку №44, грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Окрім того, згідно з п. 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є, зокрема особи, визначені п. 162.1 статті 162 цього Кодексу, в тому числі, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до пп. 1 пп. 1.2 пунп.кту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, в тому числі загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
За змістом пп. 164.2.1 п. 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Підпунктом 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.
В свою чергу, пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що ставка збору для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань становить 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).
Суд встановив, що виплачена ОСОБА_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року № 260/8247/24 компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження військової служби. Тому норми Порядку №44 та пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України поширюється також і на такі виплати.
Несвоєчасна виплата грошового забезпечення сталася з вини відповідача, а тому суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб та зменшення ставки військового збору.
Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, де також зазначено, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
При цьому суд зазначає, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому заборгованості не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої компенсації вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Тому, дії відповідача по утриманню з суми грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб без її компенсації втрат доходів та утримання військового збору у розмірі 5 % є протиправними.
Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №825/761/17.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення - компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 260/8247/24.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення - компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року по справі № 260/8247/24.
4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення - компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 260/8247/24.
5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5 % від суми, нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року по справі № 260/8247/24.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.О. Ващилін