МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2026 р. № 400/4524/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 27.03.2026 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, у розмірі 52 634,79 грн.;
- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 27.03.2026 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, у розмірі 52 634,79 грн., з врахуванням періоду починаючи з 01.01.2016 року по 06.12.2017 року по день розрахунку 27.03.2026 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відповідачем не було вчасно виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року. Вказану виплату було проведено Відповідачем 27.03.2026 року на виконання рішення суду у розмірі 52 634,79 грн. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, однак відповідь Відповідачем не була надана, виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не проведено.
Ухвалою суду від 04.05.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
Від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Позивачу було нараховано і виплачено 27.03.2026 року індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 06.12.2017 року в сумі 52 634,79 грн. У відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки їх виплати. Підстав для нарахування, виплати щодо нарахування, виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати немає.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 01.10.2003 року по 06.12.2017 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року в справі № 400/1133/24, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 року, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
27.03.2026 року, на виконання рішення суду, Відповідач провів перерахунок та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, у розмірі 52 634,79 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ «ОщадБанк».
28.03.2026 року Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 (цінний лист з описом вкладення з штриховим кодовим ідентифікатором № 55 2140 0053 284 від 28.03.2026 року, який отримано відповідачем 03.04.2026 року) із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 27.03.2026 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, у розмірі 52 634,79 грн.
Відповідач відповіді не надав.
Вважаючи бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення протиправною, Позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення);
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
27.03.2026 року, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року в справі № 400/1133/24, Відповідач провів нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, у розмірі 52 634,79 грн.
Відтак Відповідач зобов`язаний був 27.03.2026 року виплатити Позивачу також і компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017.
Однак, ним цього зроблено не було.
Така бездіяльність Відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є протиправною.
Таким чином, Відповідач повинен нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 27.03.2026 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, у розмірі 52 634,79 грн., з врахуванням періоду починаючи з 01.01.2016 року по 06.12.2017 року по день розрахунку 27.03.2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 27.03.2026 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, у розмірі 52 634,79 грн.
3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 27.03.2026 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 до 06.12.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, у розмірі 52 634,79 грн., з врахуванням періоду починаючи з 01.01.2016 року по 06.12.2017 року по день розрахунку 27.03.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 17.08.2026 р.
Суддя Н.В. Лісовська