МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2026 р. № 400/660/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
про визнання протиправними та скасування наказів від 08.07.2025 № 111, № 202,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу №111 від 08.07.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у Збройні Сили України, визнання протиправним та скасування наказу №202 від 08.07.2025 року командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків особового складу військової частини.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що заходи мобілізації вважає протиправними, та відповідно наказ на мобілізацію, який прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправним та підлягає скасуванню. Після проведених мобілізаційних заходів, на підставі протиправного наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Позивач в 2009 вчинив злочин та був засуджений, тому не вважається військовозобов`язаним, оскільки був виключений з військового обліку за п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Закон зворотної сили не має. Після виключення з військового обліку особа перестає бути військовозобов`язаним, а тому на неї не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу. Така особа не може бути призвана під час мобілізації, не зобов`язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, їй не можна вручити повістку. Згідно із законодавством взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни, які були зняті, звільнені, але не виключені з військового обліку. Якщо особу було саме виключено з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік вона не підлягає. Прийнятий внаслідок реалізації наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 111 від 08.07.2025 року, наказ № 202 від 08.07.2025 року про зарахування позивача до списків особового складу є похідними від наказу ТЦК, а тому теж підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідач 1 ТЦК та СП надав суду відзив, в якому зазначив, що позивача було взято на військовий облік та направлено для проходження військово-лікарської комісії. Після проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої позивача було визнано придатним до військової служби, та за відсутності передбачених законом підстав для виключення з військового обліку, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 111 позивача було правомірно призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини. Наказ РТЦК та СП про призов на військову службу є індивідуальним адміністративним актом одноразової дії, який вважається реалізованим з моменту фактичного направлення та прибуття особи до військової частини. Після реалізації такого наказу правовий статус особи змінюється, а подальші правовідносини регулюються нормами, що визначають порядок проходження військової служби. Доводи Позивача щодо порушення принципу незворотної дії закону в часі, закріпленого у статті 58 Конституції України, ґрунтуються на неправильному тлумаченні цієї норми. В даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Відповідач 2 військова частина надала суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки з 08 липня 2025 року Позивач був обізнаний про призов на військову службу та про направлення його для проходження військової служби до Відповідача 2.Однак, з позовом до суду про оскарження його мобілізації та направлення для проходження служби Позивач звернувся тільки 21 січня 2026 року, тобто із пропуском строку звернення до суду, встановленого процесуальним законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 року №1558 "Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації" було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 ,за якою було розширено перелік раніше засуджених осіб, які підлягають призову на військову службу: Особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, особливо тяжкого злочину; Засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням; Підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою або, до яких застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Таким чином, твердження Позивача в позовній заяві про те, що він не відноситься до категорії військовозобов`язаних, не обґрунтоване. Верховний Суд України в постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Військовий квиток позивача містить запис: 01.06.2023 року про виключення його з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі ст. 37 п.6.ч.6, ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був засуджений та відбував покарання у місцях позбавлення волі з 14.09.2009 року по 05.02.2013 року.
07.07.2025 року у місті Миколаєві позивача було затримано представниками ІНФОРМАЦІЯ_6 та в подальшому направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де проведено ВЛК та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 був прийняти наказ №111 від 08.07.2025 року в частині призову на військову службу під час мобілізації у воєнний час ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини № 202 від 08.07.2025 року позивача зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.(ч.1 ст.33 ЗУ № 2322).
Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пп. 6 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232 ( в редакції чинній на момент вироку суду) було передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які:
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX, ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" була викладена в новій редакції, а саме:
виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Ця редакція набрала чинності з 18 травня 2024 р.
Відповідно до ст.37 ЗУ № 2232 ( станом на момент виникнення спірних правовідносин взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
2) на військовий облік військовозобов`язаних:
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Позивач, зазначає у позові, що він був виключений з військового обліку. Нормами чинного законодавства України не передбачено процедури взяття та/або поновлення на військовому обліку .
На переконання суду інститут виключення з військового обліку, з підстав передбачених ст.37 Закону, не є інститутом на підставі якого особа набуває якийсь незворотній правовий статус.
Виключення з військового обліку, це віднесення законодавцем особи до певної категорії, яка на його думку в цей час не підлягає призову на військову службу. Але, це виключення дії саме на час дії відповідного Закону. Зміна законодавцем підстав виключення з військового обліку, та відповідно категорій осіб, які не підлягають призову, відповідно може змінити становище особи.
Станом до 18 травня 2024 ( дата набрання чинності змін внесених до ЗУ №2232) позивач користувався правом на звільнення від військового обов`язку. Після цієї дати позивач вже не користується зазначеним звільненням від військового обов`язку та на нього покладений військовий обов`язок і відповідач має право взяти його на військовий облік.
Зазначене є законним способом регулювання з боку Держави, кола осіб, на яких безпосередньо покладається обов`язок, передбачений ст.65 Конституції України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Держава має суверенне право шляхом прийняття відповідних законів, як зменшувати, так і збільшувати коло цих осіб. Межи цього коло визначені у ст.65 Конституції лише одним критерієм - громадянством України. Як вбачається з поданих позивачем додатків до позову, він цьому критерію відповідає. Нова редакція статті 37 ЗУ №2232 від 18 травня 2024 встановила нові підстави виключення з військового обліку, які почали діяти з 18 травня 2024 та взяття на облік. Наслідком нового унормування стало те, що якщо особа, яка була виключена на законних підставах з військового обліку, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає законодавчо встановленим критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такій облік.
У пункті 4 Порядку № 560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Отже, норми ст. 37 Закону №2232-ХІІ, станом на дату взяття позивача на облік, не містять такої підстави для виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суд зазначає, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, тому у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок. З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Також відповідно до п.17-1 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів постанови КМУ №932 від 16.08.2024 стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Отже, на підставі норм постанови КМУ №932 від 16.08.2024 позивача, як громадянина України чоловічої статі віком від 16 до 60 років було автоматично взято на військовий облік. Вищезазначена постанова не містить будь-яких застережень стосовно тих осіб, які були раніше виключені з військового обліку та Закон України № 2232 після 18.04.2024 не містить такої підстави для виключення з військового обліку осіб, які раніше були засудженні, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №111 від 08.07.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у Збройні Сили України задоволенню не підлягають. Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу №202 від 08.07.2025 року командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків особового складу військової частини є похідними від позовних вимог про визнання протиправним наказу про призов, тому теж задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Клопотання відповідача 2 про пропуск позивачем строку звернення до суду та залишення позовних вимог до військової частини без розгляду суд не бере до уваги, оскільки представник позивача у позові посилається на те, що наказ від 08.07.2025 про зарахування позивача до особового складу військової частини отримала тільки в грудні 2025, а до суду з позовом звернулась в січні 2026 в межах місячного строку передбаченого ч.5 ст.122 КАС України, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Позивач всупереч ст.77 КАС України, не довів суду, що відповідачі діяли протиправно, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко