Справа № 495/4385/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (посвідчення особи на повернення в Україну № НОМЕР_1 від 28.04.2025 року) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетині державного кордону України,-
ВСТАНОВИВ:
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 17.06.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (посвідчення особи на повернення в Україну № НОМЕР_1 від 28.04.2025 року) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення №1102 про відмову у в`їзді на територію України, винесене 09 травня 2025 року уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону ЗНВ начальник 2-го відіпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у в`їзді на територію України, винесене 09 травня 2025 року уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону ЗНВ начальник 2-го відіп свпс «Бориспіль-2» капітаном ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою від 17 червня 2025 року матеріали адміністративної справи №495/4385/25 направлено за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
До Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи надійшли 09 липня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2025 року розгляд справи призначено судді - Л.Р. Юхтенко.
Ухвалою від 14 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася у м. Москва Російської Федерації. Її батьками є громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Представник позивача зазначив, що від народження і до початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України позивач проживала у Російській Федерації та набула її громадянство.
При цьому громадянство України відносно Позивача припинено не було: клопотань про вихід з громадянства України, а ні її батьки (до досягнення нею повноліття), а ні вона не подавали, Президентом України відповідний указ не приймався.
В березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ на територію України Позивач разом з батьками виїхала в Грузію, де звернулась до Посольства України в Грузії із заявою про видачу їй посвідчення особи на повернення в Україну.
Консульський відділ Посольства України в Грузії направив відповідній запит (за підписом Тимчасового повіреного в справах України в Грузії) до Державної міграційної служби України відносно до належності у Позивача громадянства України. Після підтвердження з боку Державної міграційної служби України, що Позивач є громадянкою України, проте не була документована паспортом громадянки України, було направлено відповідне повідомлення до Служби безпеки України щодо її в`їзду на територію України як громадянки України. І лише після цього Позивач отримала як громадянка України посвідчення особи на повернення в Україну.
28 квітня 2025 року Посольством України в Грузи їй було видано Посвідчення особи на повернення в Україну № НОМЕР_1 .
Представник позивача зазначив, що 09 травня 2025 року в пункті пропуску Паланка-Маяки-Удобне Позивачеві відмовлено у в`їзді в Україну.
Уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону, - ЗНВ начальник 2-го відіпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітан ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України 09 травня 2025 року винесено рішення №1102 про відмову у в`їзді на територію України. Підстава для відмови: «Особа відмовилась у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль».
Після того як Позивач наполягла на наявності у неї, як громадянки України, безумовного права на в`їзд в Україну, ЗНВ начальник 2-го відіпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітан ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, виніс іще одне рішення про відмову у в`їзді на територію України, підстава для відмови: «Відсутня візова етикетка». В цьому рішенні Позивач була ідентифікована як громадянка РФ, хоча уповноваженій особі було достеменно відомо про наявність у Позивача громадянства України.
Внаслідок винесення Відповідачем оскаржуваних рішень про відмову у в`їзді на територію України, Позивач обмежена у праві пересування та не має можливості в`їхати на територію України, тобто повернутись додому на історичну Батьківщину.
Представник позивача вважає, що вказані рішення про відмову у в`їзді в Україну є протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.
Так, представник позивача зазначає, що оскільки батьки позивача на момент її народження були і наразі залишаються громадянами України, позивач також є громадянином України та має безумовне право на в`їзд в Україну.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в`їзд в Україну.
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що документом, що дає право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є, зокрема, посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).
Представник позивача зазначає, що позивач намагалась в`їхати в Україну як громадянин України на підставі посвідчення особи на повернення в Україну, а тому вона ні за яких підстав не могла бути обмежена у праві на в`їзд в Україну.
Представник позивача зазначає, що позивач не відмовлялась від в`їзду в Україну, а навпаки, наполягала на тому, та і у разі добровільної відмови особи у перетині кордону відсутня необхідність винесення рішення про відмову у перетині кордону.
З наведених підстав представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.
До суду 12 серпня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачка при спробі перетину кордону надала на перевірку закордонний паспортний документ Російської Федерації, в якому була відсутня віза.
Так як відповідно в паспорті позивачки була відсутня віза, їй було відмовлено в перетинанні державного кордону на законних підставах.
Стосовно винесеного рішення про відмову в перетинанні державного кордону України позивачці, представник відповідача зазначив, що дане рішення було прийнято посадовою особою Державної прикордонної служби України на підставі вимог підпункту 3 пункту 1 статті 8 розділу II Закону України «Про прикордонний контроль», а саме відсутньої в`їзної візи в пред`явленому громадянкою Єлизаветою СИРОТІНОЮ на прикордонний контроль закордонному паспорту російської федерації для виїзду за кордон.
Виїзд з України і в`їзд в Україну громадян України здійснюється у відповідності до статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» за такими документами: паспортом громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичним паспортом, службовим паспортом, посвідченням особи моряка, посвідченням члена екіпажу, посвідченням особи на повернення в Україну, а також за іншими документами, передбаченими міжнародними договорами України.
Рішення про надання дозволу на перетинання державного кордону на в`їзд/виїзд в/з Україну/и приймається безпосередньо в пункті пропуску відповідно до вимог законодавства, що регламентує порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та після вивчення документів, що підтверджують наявність (відсутність) підстав для надання такого дозволу.
Також, в/ч НОМЕР_3 зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 року Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації та застосування деяких міжнародних договорів України з Російською Федерацією було припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації, вчиненої 16 січня 1997 року у місті Москві.
Враховуючи наведене вище, представник відповідача зазначає, що посадова особа в/ч НОМЕР_3 жодним чином не порушила права позивача, а навпаки, діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До суду 05 вересня 2025 року від представника позивача надійшла заява про продовження строку на подання відповіді на відзив, але відповідь на відзив до суду не надходила.
До суду 22 вересня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати від Державної прикордонної служби України витяг із бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» за 09 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , інформацію про яку внесена уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону, НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України у пункті пропуску Паланка-Маяки -Удобне.
Ухвалою від 01 жовтня 2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів, задоволено. Витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України відомості щодо перетинання державного кордону ОСОБА_1 , 09 травня 2025 року у пункті пропуску Паланка-Маяки-Удобне та зобов`язано надати протягом 5-ти днів з моменту отримання копії ухвали. Зупинено провадження у справі до отримання копії витребуваних судом доказів.
До суду 08.10.2025 року від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України надійшов лист від 07.10.2025 року з проханням надати додаткову інформацію стосовно особи для надання інформації стосовно перетину кордону України ОСОБА_1 , зокрема прізвище та ім`я ОСОБА_1 латинськими літерами.
Листом від 09 жовтня 2025 року судом надано на адресу Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 , наявної у матеріалах справи, а саме: прізвище та ім`я ОСОБА_1 латинськими літерами відповідно до наявної у справі копії паспорту позивача як громадянки Російської Федерації.
До суду 27 листопада 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи, в якому представник просив повторно направити ухвалу суду від 01.10.2025 року для виконання.
Судом направлено на адресу Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України лист від 10.12.2025 року з вимогою щодо виконання ухвали суду від 01.10.2025 року.
До суду 15 грудня 2025 року від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України надійшов лист від 15.12.2025 року, яким повідомлено, що ухвала суду не може бути виконана, оскільки прізвище та ім`я запитуємої особи не зазначено латинськими літерами.
Не цей лист суд повторно направив лист від 12.01.2026 року із запитуємою інформацією, зазначивши прізвище та ім`я ОСОБА_1 латинськими літерами відповідно до наявної у справі копії паспорту позивача як громадянки Російської Федерації.
До суду 16 січня 2026 року від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України надійшов лист від 16.01.2026 року, яким надано витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 08.11.2017 року по 16.01.2026 року громадянином РФ ОСОБА_5 : пункт пропуску пп «Контоп», дата перетину: 09.05.2019, напрям- виїзд, пп. «Бачівськ», дата перетину: 30.04.2019, напрям -в`їзд. Іншої інформації немає.
Листом від 07 квітня 2026 року Головний центр обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України додатково повідомив, що відомостей про перетинання кордону України громадянкою РФ 09 травня 2025 року «SIROTINA ELIZAVETA», в базі даних не виявлено.
До суду 26 січня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого представник просив витребувати від Державної прикордонної служби України інформацію про те, відносно кого 09 травня 2025 року у пункті пропуску Паланка-Маяки-Удобне уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону ЗНВ начальник 2-го відіпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України було винесено рішення про відмову у перетинанні державного кордону за № 1102 та аналогічне рішення без зазначення відповідного номеру від 09 травня 2025 року та копії документів, на підставі яких було винесено відповідні рішення.
Ухвалою від 02 квітня 2026 року поновлено провадження у справі.
Витребувано від Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про те, відносно кого 09 травня 2025 року у пункті пропуску Паланка-Маяки-Удобне уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону ЗНВ начальник 2-го відіпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 . НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, було винесено рішення про відмову у перетинанні державного кордону України за №1102 та аналогічне рішення без зазначенні відповідного номеру від 09 травня 2025 року, та копії документів, на підставі яких було винесено відповідні рішення, та зобов`язано надати протягом п`яти днів з дати отримання копії цієї ухвали. Зупинено провадження у справі до одержання витребуваних судом документів.
До суду 16 квітня 2026 року від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов лист від 10 квітня 2026 року, яким повідомлено, що інших рішень про відмову в перетинанні державного кордону, аналогічних рішенню від 09.05.2025 року № 1102, уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України 09.05.2025 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка» не приймалось.
До суду 04 травня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких просила задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що основним доказом на підтвердження українського громадянства Позивача і надання відповідних документів 09 травня 2025 року у пункті пропуску Паланка Маяки-Удобне є Посвідчення особи на повернення в Україну № CR 368203, видане Позивачеві 28 квітня 2025 року Посольством України в Грузії з відмітками про перетинання державного кордону.
Представник позивача зазначила, що позивач разом з матір`ю перетинала державний кордон України 09 травня 2025 року у пункті пропуску Паланка-Маяки-Удобне автобусом (нерегулярні перевезення) і разом з іншими пасажирами автобуса надала співробітникам прикордонної служби Республіки Молдова Посвідчення особи на повернення в Україну № НОМЕР_1 від 28 квітня 2025 року. Після проставляння власник відміток (у зазначеному посвідченні на сторінці 4 міститься відмітка пункту пропуску Паланка з датою - 09.05.2025), молдавські прикордонники передали документи в присутності пасажирів автобусу уповноваженим особам Державної прикордонної служби України, які в подальшому викликали кожного з пасажирів і спілкувались в індивідуальному порядку.
Також представник позивача звертає увагу, що надане Державною прикордонною службою України рішення №1102 від 09 травня 2025 року про відмову в перетинанні державного кордону України відносно громадянки російської федерації СИРОТИНА ЕЛИЗАВЕТА Позивач вперше побачила в квітні 2026 року та наполягає на тому, що ніколи не підписувала такий документ.
Окремо представник позивача звертає увагу, що відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України за №457 від 05 червня 2023 року Про затвердження форми рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, оформлюючи рішення про відмову у перетинанні державного кордону України відносно громадянина російської федерації, тобто іноземця, такій особі мав би бути забезпечений перекладач, відомості про якого мали б бути зазначені у відповідній графі рішення.
У наданому Державною прикордонною службою України рішенні №1102 від 09 травня 2025 року про відмову в перетинанні державного кордону України відносно громадянки російської федерації СИРОТИНА ЕЛИЗАВЕТА не лише відсутня інформація про забезпечення такій особі послуг перекладача, але й ім`я і прізвище зазначені російською мовою, а не латинськими літерами.
Ухвалою від 17 серпня 2026 року поновлено провадження у справі
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася у м. Москва Російської Федерації, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого Ізмайловським відділом ЗАГС м. Москви з офіційним перекладом.
Також позивач зазначає, що є громадянином Російської Федерації, що підтверджено копією паспорта громадянина Російської Федерації.
Її батьками є громадяни України: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився у м. Черкаси, що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 , є громадянин України відповідно до паспорту громадянина України серія НОМЕР_7 , виданий 10.03.1998 року (а.с. 12-13) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася у місті Бахмач Чернігівської області, що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_8 , є громадянка України відповідно до паспорту громадянина України Серія НОМЕР_9 , виданий 20 червня 1998 року (а.с. 14-15).
Суд встановив, що позивачу видано посвідчення особи на повернення в Україну, дата видачі 28 квітня 2025 року, дата закінчення строку дії 27 травня 2025 року, документ № CR368203 (а.с. 20-23).
Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області від 18.11.2024 року МЗС України а Посольство України в Грузії повідомлено, що ОСОБА_4 є громадянкою України та відповідно до ст. 12 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 16.04.1997 дитина, батьки якої на момент її народження перебували в громадянстві України, є громадянином України незалежно від того, чи народилася на території України чи за її межами (а.с. 27).
У вказаному посвідченні наявний штамп про в`їзд у Республіку Молдова літаком 09.05.2025, Кишинів; виїзд з Республіки Молдова автомобільним транспортом 09.05.2025 Паланка; виїзд з Республіки Молдова автомобільним транспортом 10.05.2025, Тудора.
Суд встановив, що 09 травня 2025 року в пункті пропуску Паланка-Маяки-Удобне позивачеві відмовлено у в`їзді в Україну.
Позивачу на руки було видано рішення № 1102 від 09.05.2025 року НОМЕР_2 прикордонного загону про відмову у перетинанні державного кордону України, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , громадянка України, документ, що надає право на перетинання кордону № НОМЕР_1 , відмовлено з підстав: «Особа відмовилась у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль» (а.с. 24).
Також позивач зазначає, що ЗНВ начальник 2-го відіпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітан ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, виніс іще одне рішення 09 травня 2025 року без номеру про відмову у в`їзді на територію України, підстава для відмови: «Відсутня візова етикетка». В цьому рішенні Позивач була ідентифікована як громадянка РФ.
На виконання ухвали суду до суду 16 квітня 2026 року від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов лист від 10 квітня 2026 року, яким повідомлено, що інших рішень про відмову в перетинанні державного кордону, аналогічних рішенню від 09.05.2025 року № 1102, уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України 09.05.2025 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка» не приймалось, додавши до цього листа копію паспорта громадянина Російської Федерації на ім`я позивача та рішення НОМЕР_2 прикордонного загону № 1102 від 09.05.2025 року про відмову в перетинання державного кордону України, відповідно до якого відмовлено у перетинанні державного кордону України громадянки РФ ОСОБА_1 , підстава відмови: відсутня візова етикетка.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Згідно з ст. 5 цього Закону, документами, що підтверджують громадянство України, є зокрема: 10) посвідчення особи на повернення в Україну.
Суд встановив, що позивачу видано посвідчення особи на повернення в Україну, дата видачі 28 квітня 2025 року, дата закінчення строку дії 27 травня 2025 року, документ № CR368203 (а.с. 20-23).
Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області від 18.11.2024 року МЗС України а Посольство України в Грузії повідомлено, що ОСОБА_4 є громадянкою України та відповідно до ст. 12 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 16.04.1997 дитина, батьки якої на момент її народження перебували в громадянстві України, є громадянином України незалежно від того, чи народилася на території України чи за її межами (а.с. 27).
Змістом спірних правовідносин є відмова відповідача у перетину державного кордону України ОСОБА_1 .
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в`їзд в Україну.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є:
паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
дипломатичний паспорт України;
службовий паспорт України;
посвідчення особи моряка;
посвідчення члена екіпажу;
посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).
У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в`їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.
Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України. (ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі, - Правила).
Відповідно до п. 2 Правил, у разі коли громадянин, який постійно проживає в Україні, втратив зазначені документи (далі - паспортні документи) за межами України або якщо строк дії таких документів закінчився під час перебування громадянина за межами України, або встановлено, що вони є недійсними з інших причин, документом, що дає право на в`їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном.
У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів.
У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Відповідно до п. 10 Правил пропуск громадян через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону.
Паспортний документ або посвідчення особи на повернення в Україну вважаються дійсними, якщо вони відповідають встановленому зразку, видані уповноваженим на те органом, оформлені належним чином і належать громадянинові, який їх пред`являє (п. 11 Правил).
Для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень.
Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред`являє. З метою перевірки паспортних та підтверджуючих документів уповноважені службові особи Держприкордонслужби безоплатно, зокрема шляхом електронної інформаційної взаємодії, у встановленому законодавством порядку одержують інформацію, у тому числі з інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних систем і довідкових систем, реєстрів і банків даних, держателем (адміністратором) яких є органи державної влади або органи місцевого самоврядування, зокрема інформацію з обмеженим доступом. Використання такої інформації здійснюється із дотриманням законодавства про захист персональних даних. (пункт 12 Правил).
Після закінчення перевірки, в результаті якої встановлено дійсність та належність громадянину паспортного документа (підтверджуючих документів) або посвідчення особи на повернення в Україну, а також відсутність підстав для тимчасового затримання або вилучення паспортного документа, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону повертає громадянинові паспортний документ (підтверджуючий документ) або посвідчення особи на повернення в Україну. (пункт 18 Правил).
Таким чином, сукупний аналіз наведених норм права доводить, що уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону має повноваження щодо перевірки підстав перетину кордону України відповідною особою на підставі наданого паспортного документа та інших документів.
Повертаючись до обставин у цій справі суд зазначає, що позивач наполягає на тому, що при перетині державного кордону України у пункту пропуску Паланка-Удобне-Маяки вона надала упровадженої службової особі підрозділу охорони державного кордону для перетину кордону саме посвідчення особи на повернення в Україну№ НОМЕР_1 видане на її ім`я Посольством України у Грузії.
Водночас відповідач наполягає на тому, що для перетину державного кордону України позивачем був наданий паспорт громадянина Російської Федерації, в якому відсутня візова етикетка, що стало підставою для відмови у перетинанні кордону.
У матеріалах справи міститься дві копії оскаржуваного рішення НОМЕР_2 прикордонного загону за № 1102 від 09.05.2025, виданого стосовно ОСОБА_1 , але із різним змістом, а саме:
Позивач надає копію рішення НОМЕР_2 прикордонного загону за № 1102 від 09.05.2025, яке вона отримала на руки, в якому зазначено, що ОСОБА_6 , громадянка України, документ, що надає право на перетинання кордону № НОМЕР_1 , відмовлено з підстав: «Особа відмовилась у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль» (а.с. 24).
Також на виконання ухвали суду до суду 16 квітня 2026 року від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов лист від 10 квітня 2026 року, яким повідомлено, що інших рішень про відмову в перетинанні державного кордону, аналогічних рішенню від 09.05.2025 року № 1102, уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України 09.05.2025 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка» не приймалось, додавши до цього листа копію паспорта громадянина Російської Федерації на ім`я позивача та рішення НОМЕР_2 прикордонного загону № 1102 від 09.05.2025 року про відмову в перетинанні державного кордону України, відповідно до якого відмовлено у перетинанні державного кордону України громадянки РФ ОСОБА_1 , підстава відмови: відсутня візова етикетка.
Копії рішення надані позивачем ніким не підписано. Копія рішення надане Адміністрацією державної прикордонної служби України підписане уповноваженою особою та позивачем, але у додаткових поясненнях від 04.05.2026 року (надійшли через ЕС 01.05.2026) представник позивача зазначив, що позивач не підписувала такий документ. Водночас прізвище уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону ОСОБА_2 співпадає у обох документах.
Надаючи оцінку вказаним сторонами доказам, суд зазначає, що сторонами не оспорено факт, що 09 травня 2025 року позивач була у пункту пропуску державного кордону для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка».
У посвідченні посвідчення особи на повернення в Україну, дата видачі 28 квітня 2025 року, дата закінчення строку дії 27 травня 2025 року, документ № CR368203 (а.с. 20-23) наявний штамп про в`їзд у Республіку Молдова літаком 09.05.2025, Кишинів; наявний штамп виїзд з Республіки Молдова автомобільним транспортом 09.05.2025 Паланка; виїзд з Республіки Молдова автомобільним транспортом 10.05.2025, Тудора.
Отже, для виїзду з Республіки Молдова з метою в`їзду в Україну позивачем на кордоні Республіки Молдова було надано саме посвідчення особи на повернення в Україну, дата видачі 28 квітня 2025 року, дата закінчення строку дії 27 травня 2025 року, документ № CR368203.
Суд враховує, що пункт пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» є спільним українсько-молдавським пунктом пропуску кордону, а отже, для перетину державного кордону України позивач мала надати той самий документ, що й уповноваженим особам прикордонної служби Республіки Молдова - посвідчення особи на повернення в Україну № CR368203.
Також суд враховує, що відповідачем не надано доказів недійсності посвідчення особи на повернення в Україну № НОМЕР_1 , видане позивачу.
Таким чином, суд доходить висновку, що на підставі посвідчення особи на повернення в Україну № НОМЕР_1 , видане позивачу уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону, дотримуючись приписів ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», якими передбачено, що громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в`їзд в Україну, був зобов`язаний надати дозвіл позивачу на перетин державного кордону України.
Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та зроблені судом висновки, суд доходить висновку, що позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення №1102 про відмову у в`їзді на територію України, винесене 09 травня 2025 року уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону ЗНВ начальник 2-го відіпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є правомірними та належать задоволенню.
Суд вважає, що обраний судом спосіб захисту прав позивача є достатнім, оскільки судом встановлено, що стосовно позивача 09 травня 2025 року було прийнято рішення про відмову у в`їзді на територію України за № 1102.
Тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у в`їзді на територію України, винесене 09 травня 2025 року уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону ЗНВ начальник 2-го відіп свпс «Бориспіль-2» капітаном ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що дії відповідача є безпідставними, необґрунтованими, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
З огляду на те, що позов задоволено частково, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до частини задоволених позовних вимог.
У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись положенням Конституції України, ст. ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 241,242, 245, 255 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (посвідчення особи на повернення в Україну № НОМЕР_1 від 28.04.2025 року) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетині державного кордону України,- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №1102 про відмову у в`їзді на територію України, винесене 09 травня 2025 року уповноваженою особою підрозділу охорони державного кордону ЗНВ начальник 2-го відіпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 , НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (посвідчення особи на повернення в Україну № НОМЕР_1 від 28.04.2025 року) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя: Л.Р. Юхтенко