Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2026 року № 520/14646/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди АТО, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших одноразових виплат в 2015, 2016, 2017, 2018 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду АТО, одноразову грошову допомогу при звільненні та інші одноразові виплати в 2015, 2016, 2017, 2018 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проходження військової служби, в період з 2015-2018 роки, відповідач нараховував та виплачував позивачу грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагорода АТО та інші одноразові виплати. Проте, вищезазначені виплати виплачувались позивачу без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була гарантована постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.
Представником відповідача, подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, представник відповідача, вказав, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою №889 не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. А також, з матеріалів справи вбачається, що в період проходження служби за 2015, 2016, 2017, 2018 роки (по 28.02.2018 - період чинності Постанови КМУ № 889) позивач право на інші одноразові виплати такі як одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби; одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців та підйомна допомога при переїзді військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт не набував, тому на підставі викладеного вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до витягу із наказу №57 від 01.03.2018 про виключення зі списків особового складу частини, позивача звільнено з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 09.02.2018 №20 о/с.
Протягом періоду з лютого 2015 року по березень 2018 року позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Згідно з інформацією, наявною в архівних відомостях карток грошового забезпечення ОСОБА_1 , під час проходження військової служби, позивачу проводились нарахування та виплата допомога на оздоровлення у 2015, 2016, 2017, 2018 роках; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2015, 2016, 2017, 2018 роках, винагорода АТО, одноразова грошова допомога при звільненні та інші одноразові виплати, без врахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Зі змісту позовної заяви, встановлено, що представник позивача направив адвокатський запит до відповідача, в якому просив повідомити чи проводився розрахунок допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017, 2018 роках; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2015, 2016, 2017, 2018 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших одноразових виплат, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №899.
Листом №40/13-Р-46-Аз від 12.05.2026 року на вказаний адвокатський запит було повідомлено, що за період зазначений в запиті щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась відповідно підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Водночас, відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення. Відповідно до п.11 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом МВС України 23.01.2015 № 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 108/26553 (втрата чинності 01.03.2018) - винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ураховуючи вище викладене, одноразові додаткові види грошового забезпечення: допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачувалась за період зазначений в запиті без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Позивач вважає, що оскільки додаткова грошова винагорода виплачувалась йому протягом 2015 - 2018 років кожного місяця, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер, вона не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода АТО, одноразова грошова допомога при звільненні та інші одноразові виплати.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.1 та 2 ст.21 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13 березня 2014 року №876-VII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов`язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII).
Пунктом 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів 2, 3статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацами першим та другим пункту 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.07.2014 № 638 було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (діяла станом на час виникнення спірних правовідносин та втратила чинність 02.05.2018), яка визначала порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі Інструкція № 638).
Відповідно до пункту 22.1 розділу XXII Інструкції № 638 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за рішенням командира військової частини може надаватися в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі військової частини, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення.
Розмір матеріальної допомоги визначається комісією на підставі інформації, наданої фінансовим відділенням (службою) військової частини про затверджений фонд грошового забезпечення та можливість чи неможливість проведення виплати. Склад комісії затверджується наказом командира військової частини.
Крім того, відповідно до пункту 23.1 розділу XXIII Інструкції № 638 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
За положеннями п.37.1 розділу XXXVIІ Інструкції №638, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
ПКМ України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
На виконання постанови №889 Міністерство внутрішніх справ України наказом від 23.01.2015 №72 (далі Інструкція №72) затвердило про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України.
Згідно з пунктом 3 Інструкції № 72 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).
Пунктом 5 Інструкції №72 визначено, що виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).
Згідно з відзивом представника відповідача, встановлено, що відповідач не заперечує тієї обставини, що щомісячну додаткову грошову винагороду не включено до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислювалась грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода АТО, одноразова грошова допомога при звільненні та інші одноразові виплати у 2015, 2016, 2017, 2018 роках.
З урахуванням практики Верховного Суду допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні та інші одноразові виплати у 2015, 2016, 2017, 2018 роках підлягають перерахунку з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Отже при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова №889, а не Інструкції №72 в частині обмеження включення до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 826/14564/17, від 22.10.2019 у справі № 520/3505/19, від 24.10.2019 у справі № 820/3211/17, від 05.12.2019 у справі № 295/5200/18, від 14.04.2020 у справі № 820/3719/18, від 24.03.2020 у справі №810/2734/17, від 14.07.2020 у справі № 820/1784/17, від 16.10.2020 у справі № 826/4043/16, від 29.12.2020 у справі № 240/1095/20, від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позивачу проводились нарахування та виплати, під час проходження військової служби, допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017, 2018 роках; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2015, 2016, 2017, 2018 роках, винагороди АТО, одноразової грошової допомоги при звільненні та інші одноразові виплати, що свідчить про їх систематичний, а не разовий характер.
Отже, у спірному випадку щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатися одноразовою та підлягала включенню до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалася розрахунок допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди АТО, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших одноразових виплат позивача.
Суд дійшов висновку, що оскільки додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу протягом 2015 - 2018 років кожного місяця, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер, вона не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода АТО, одноразова грошова допомога при звільненні та інші одноразові виплати.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду АТО, одноразову грошову допомогу при звільненні та інші одноразові виплати у 2015, 2016, 2017 та 2018 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139,241-246,250 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди АТО, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших одноразових виплат в 2015, 2016, 2017, 2018 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду АТО, одноразову грошову допомогу при звільненні та інші одноразові виплати в 2015, 2016, 2017, 2018 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.