Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2026 р. Справа № 420/20595/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Маріупольської міської військової адміністрації Маріупольського району Донецької області (просп. Миру, буд. 70,м.Маріуполь,Донецька область,87500, код ЄДРПОУ45929251) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов - ОСОБА_1 до Маріупольська міська військова адміністрація Маріупольського району Донецької області, в якому просить:
-визнати неправомірною бездіяльність Маріупольської міської військової адміністрації Маріупольського району Донецької області щодо невидачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 довідки про визнання постраждалим та неприйнятті рішення за заявою від 15.06.2026;
-зобов`язати Маріупольську міську військову адміністрацію Маріупольського району Донецької області видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 довідки про визнання постраждалими відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №184 від 11.02.2026.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року справу передано на розгляд Харківському окружному адміністративному суду за підсудністю.
Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160 , 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частинами 1 4 статті 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В той же час, у позовній заяві у якості учасників справи ОСОБА_1 вказаний у якості позивача.
В той же час, інші особи не є учасниками адміністративної справи та сторонами в адміністративному процесі з урахуванням положень статей 42, 46 КАС України.
Окрім того, у прохальній частині позову позивач просить зобов`язати відповідача видати довідки про визнання постраждалими відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №184 від 11.02.2026, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які у якості позивачів 2 по справі не вказані.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається міст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тобто, визначення відповідача по справі позивачем, як і інших учасників справи є обов`язковою вимогою, встановленою статтею 160 КАС України.
Відтак, позивачу з метою усунення недоліків позову необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, зміст та форма якої відповідає вимогам статей 160-161, із визначенням предмету позову, обґрунтувань щодо порушення відповідачем прав позивача, визначенням належних позивачів в по справі (із зазначенням інформації стосовно та із приведенням позовних вимог у відповідність до приписів статті 5 КАС України у відповідності до кількості учасників справи.
Також, суд зазначає, що згідно із частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 гривень.
Як вбачається з позовних вимог та матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1331,20 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2026 року -3328,00 грн., за подання даного адміністративного позову, який містить позовну вимогу немайнового характеру, розмір судового збору, з урахуванням того, що позов подано через систему "Електронний суд" в електронній формі, складає 1064,96 грн. (3328,00 грн.х0,4х0,8) за кожного позивача.
При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем разом із позовною заявою до суду не надано документ про сплату судового збору.
Разом із цим, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із майновим станом позивача.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема, звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.
З огляду на викладене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Водночас особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Верховний Суд також звертає увагу на те, що сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Проте, суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду:
- надати до суду уточнену позовну заяву, зміст та форма якої відповідає вимогам статей 160-161, із визначенням предмету позову, обґрунтувань щодо порушення відповідачем прав позивача, визначенням належних позивачів в по справі (із зазначенням інформації стосовно та із приведенням позовних вимог у відповідність до приписів статті 5 КАС України у відповідності до кількості учасників справи;
- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн (за кожного позивача) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача: 899998, рахунок [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік для підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до абз. 1 частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із майновим станом позивача - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської військової адміністрації Маріупольського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - 10 календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Тітов