Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА
про передачу справи до іншого суду
17 серпня 2026 року справа № 520/23399/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисова, буд. 24, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084207), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 22869077) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із належним визначенням суб`єктного складу сторін та зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- належним чином засвідчених та перекладених українською мовою додатків до позову;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів застосування до пенсійних виплат позивача постанови КМУ №821 (протокол призначення/перерахунку пенсії, довідка про пенсійне забезпечення);
- доказів направлення відповідачам позовної заяви та доданих до неї документів у відповідності до ст. 44 КАС України;
- оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.
12.08.2026 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із уточненою позовною заявою, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо протиправного присвоєння у централізованій системі ПФУ належним Позивачу пенсійним коштам статусу («відкладена/ретроспективна заборгованість за рахунок Державного бюджету»), що призвело до штучного застосування обмежень Постанови КМУ №821 та фактичного блокування виплати коштів;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, яка виразилася у протиправному блокуванні та невиплаті Позивачу поточної щомісячної пенсії у належному розрахованому розмірі 22 663,16 грн., а також заборгованості, що виникла за період з січня 2026 року по серпень 2026 року включно, внаслідок неправомірних технічних дій та обмежень з боку Відповідача 2;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (як орган, у якому Позивач перебуває на обліку як ВПО) негайно поновити стабільну щомісячну виплату поточної пенсії ОСОБА_1 у належному затвердженому розмірі 22 663,16 грн., нарахувати та виплатити у повному обсязі всю суму заборгованості з січня 2026 року по день фактичної виплати пенсії, а також у повному обсязі погасити поточну та відкладену заборгованість на виконання рішень суду, що набрали законної сили, у розмірах: 66 302,08 грн., 92 708,15 грн. та 93 477,01 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання уточненої позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіривши матеріали позовної заяви суд виходить із того, що за приписами ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом здійснено перевірку зареєстрованого місця проживання позивача.
Так, згідно Відповіді №3184075 від 17.08.2026, в Єдиному державному демографічному реєстрі даних відносно ОСОБА_1 не знайдено.
Згідно з Відповіддю №3184119 від 17.08.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери фактичне місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Довідка ВПО щодо позивача №3010-7002312167 від 20.09.2025 діюча.
Попередня довідка ВПО №1462-5002948011 від 07.09.2023, згідно якої фактичне місце проживання ОСОБА_1 було зареєстроване у Донецькій області, закінчила термін дії.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування.
Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
З огляду на викладене довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання позивача.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі №607/5535/22.
Враховуючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце перебування позивача, а також те, що місцезнаходження відповідачів не зареєстровано на території м. Харкова чи Харківської області, суд доходить висновку, що адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії не підсудна Харківському окружному адміністративному суду за територіальною підсудністю.
Частиною 5 ст. 171 КАС України визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі вищезазначеного, матеріали позовної заяви у випадку, який досліджується судом, мають бути передані до належного суду.
Водночас суд звертає увагу, що визначення саме такої підсудності жодним чином не звужуватиме прав позивача чи відповідача, оскільки норми КАС України передбачають достатньо альтернативних механізмів для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, незважаючи на віддаленість їх місцезнаходження від суду, в якому розглядається справа.
Натомість, відповідно до статті 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
В той же час, термін "суд, встановлений законом", за визначенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), включає в себе не тільки юридичне підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Вирішуючи справу "Лео Занд проти Австрії" (Leo ZAND v. Austria), ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року (заява №7360/76) вказав на те, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відтак, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", дану адміністративну справу належить передати на розгляд Київського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 29, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Адміністративну справу №520/23399/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисова, буд. 24, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084207), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 22869077) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.