Cправа № 452/3177/26
Провадження № 2-о/452/136/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Львівського межрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
В С Т А Н О В И Л А:
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Львівського межрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій вона просить встановити факт смерті його брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у
м. Старобільськ Луганської області.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (що є джерелом права для суду) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v. the United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), §§ 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy (Луордо проти Італії), § 85). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
З огляду на викладене, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України має відповідати як загальним вимогам, передбаченим ст. 175 ЦПК України, так і вимогам, передбаченим ст. 317, 318 ЦПК України.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175, 177, 317 ЦПК України.
Відповідно до п. 5) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , заявницею надано: копію довідки про смерть та копію свідоцтва про смерть, які видані органами на тимчасово окупованій території, в яких зазначено, що померлий був громадянином російської федерації. Втім, доказів для ідентифікації особи ОСОБА_2 як громадянина України, заявниця не зазначає і не надає.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно частини 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
В порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України заявницею не додано до позовної заяви (яку подано через систему «Електронний суд») доказу надсилання заінтересованій особі - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Львівського межрегіонального управління Міністерства юстиції України копії поданої до суду заяви з додатками з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її брата подана у зв`язку з необхідністю проведення державної реєстрації його смерті.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналізуючи положення пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення.
Тобто, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Отже, ОСОБА_1 не має пільг зі сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №243/9106/18, від 04 жовтня 2019 року у справі №242/4145/19, від 28 лютого 2024 року у справі №759/17678/22, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 350/2002/18.
Відповідно до вимог п. 4) ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що в 2026 році складає 665,60 грн.).
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (532,48 грн.).
Таким чином, заявниці необхідно надати суду підтвердження сплати судового збору, та надати суду оригінал квитанції.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявник відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявниця не усунула недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії ухвали.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Львівського межрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - залишити без руху, та надати заявниці десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк заява вважається неподаною і повертається заявниці.
Копію ухвали невідкладно надіслати заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя