У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.08.2026 Справа №607/19587/25 Провадження №4-с/607/44/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазан В.В.
за участі секретаря Бойко О.В.
скаржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа ОСОБА_1 ,, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із скаргою на дії державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа ОСОБА_1 , у якій просить суд: визнати правомірними та зарахувати грошові кошти сплачені ним згідно банківськими квитанціями за період з 23 вересня 2025 року по 23 червня 2026 року на карткові рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як сплату аліментів на їх утримання, а також зобов`язати головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стадник І.І. провести перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №81112250 з урахуванням здійснених платежів за період з 23 вересня 2025 року по 23 червня 2026 року.
Скарга мотивована тим, що у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №81112250 від 02 липня 2026 року з примусового виконання виконавчого листа №607/19587/25 виданого 11 листопада 2025 року на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2025 року, яким стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 23 вересня 2025 року, до досягнення дітьми повноліття. Вказує, що під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем Стадник І.І. не було повною мірою з`ясовано фактичні обставини добровільного виконання ним судового рішення. При особистому зверненні до державного виконавця Стадник I.I. скаржником було надано банківські квитанції, що підтверджують регулярні та систематичні перерахування коштів у період з 23 вересня 2025 року по 23 червня 2026 року безпосередньо на особисті банківські рахунки дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Скаржник звернувся з проханням врахувати вказані платежі як сплату аліментів за відповідний період та зарахувати їх при розрахунку заборгованості. Проте державний виконавець Стадник I.I. відмовила у врахуванні наданих банківських квитанцій, аргументуючи це тим, що аліменти мали виплачуватися виключно на ім?я стягувача - ОСОБА_1 . Зауважив, що Стягувач ОСОБА_1 протягом тривалого часу не пред?являла виконавчий лист до виконання, не надавала його до бухгалтерії підприємства за місцем моєї роботи та не повідомила скаржнику власних банківських реквізитів для перерахування аліментів. Діючи добросовісно та прагнучи належним чином виконувати свій батьківський обов?язок щодо утримання дітей, скаржник сплачував кошти на утримання дітей шляхом їх перерахування на карткові рахунки самих дітей. Перераховані ОСОБА_2 кошти використанні за цільовим призначенням для забезпечення потреб неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що повністю відповідає суті та меті аліментних зобов?язань. Відмова державного виконавця зарахувати фактично сплачені кошти призводить до безпідставного штучного формування заборгованості зі сплати аліментів, що порушує права та законні інтереси скаржника.
11 серпня 2026 року представником Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через підсистему «Електронний суд» подано відзив на скаргу, в якому відділ Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заперечує щодо даної скарги. Підтверджує, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 81112250 з примусового виконання Виконавчого листа № 607/19587/25 виданий 11.11.2025 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 (однієї третини) частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 вересня 2025 року, до досягнення дітьми повноліття. Заява стягувача надійшла на адресу Відділу 26.05.2026 року вх. 19101, у якій остання повідомила, що кошти до квітня місяця включно перераховані дітям особисто та місце працевлаштування боржника. Вважає, що оскільки згідно виконавчого листа № 607/19587/25 виданий 11.11.2025 стягнення відбувається на користь ОСОБА_1 , наявні квитанції про перерахування коштів на картковий рахунок неповнолітніх дітей згідно виписки з рахунку боржника ОСОБА_2 , Відділ не може врахувати в рахунок сплати аліментів, оскільки не допускається виплата стягувачу стягнутих коштів готівкою або виплата стягнутих коштів іншим особам, які не є стягувачами. Вважає, що у наданих скаржником платіжних інструкцій про перерахування коштів відсутня конкретизація їх призначення, як аліментів, а тому не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов`язань, навіть за відсутності інших боргових зобов`язань між сторонами.
ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у скарзі. Також пояснив, що оскільки стягувач не повідомляла йому на який рахунок слід сплачувати кошти на утримання неповнолітніх дітей, відтак він змушений проводити їх сплату на карткові рахунки, які належать дітям. Крім цього, зазначив, що на його вимогу державним виконавцем не надано йому довідку про суму нарахованого боргу за виконавчим листом № 607/19587/25, який виданий Тернопільським міськрайонним судом 11.11.2025
Представник Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стадник І.І. в судовому засіданні вважає, що скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з підстав викладених у відзиві на позов. Крім цього, державний виконавець доказів існування у скаржника ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів за вказаним виконавчим листом суду станом на момент вирішення справи, не надала.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що кошти, які перераховував ОСОБА_2 у рахунок сплати аліментів дійсно сплачувались останнім на рахунки неповнолітніх дітей та були використані ними на свої потреби. На запитання суду підтвердила, що кошти, які сплачував ОСОБА_2 у рахунок спати аліментів на утримання дітей до квітня місяця 2026 року включно перераховував скаржник дітям особисто.
Дослідивши письмові докази та матеріали, що додані до скарги, суд дійшов наступних висновків.
Тернопільським міськрайонним судом 11.11.2025 ухвалено рішення, яке набрало законної сили, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задоволено частково. Ухвалено, стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 (однієї третини) частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 вересня 2025 року, до досягнення дітьми повноліття. У решті вимог відмовлено.
На виконання означеного судового рішення 11.11.2025 Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчий лист №607/19587/25.
26.05.2026 до Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою звернулась стягувач ОСОБА_1 у якій просила прийняти до примусового виконання виконавчий лист від 11.11.2025 №607/19587/25. Також, стягував повідомив, що кошти до квітня місяця включно боржник перераховував дітям особисто та останній працює на ТзОВ «СЕ-Борднетце Україна».
Головним державним виконавцем Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стадник І.І. 27.05.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81112250 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
Згідно довідки про середню заробітну плату (дохід) №1601 від 07 липня 2026 року, складеної ТзОВ «СЕ Борнетце-Україна», ОСОБА_2 за період з вересня 2025 року по травень 2026 року отримував щомісячні доходи у вигляді заробітної плати.
02.07.2026 головним державним виконавцем Тернопільського ВДС Тернопільської області Стадник І.І. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у ТзОВ «СЕ Борднетце Україна».
Скаржником у підтвердження своїх вимог надано суду платіжні інструкції, а саме за період з серпня 2025 року по червень 2026 року, а саме:
1.Отримувачем коштів у яких зазначено неповнолітнього ОСОБА_3 :
від 07.08.20205 на суму 3500 грн.; від 24.08.2025 на суму 3000 грн.;від 05.09.2025 на суму 3000 грн.; від 23.09.2025 на суму 3000 грн.; від 07.10.2025 на суму 3000 грн.; від 22.10.2025 на суму 3500 грн.; від 07.11.2025 на суму 3000 грн.; від 21.11.2025 на суму 2000 грн.; від 05.12.2025 на суму 5800 грн.; від 22.12.2025 на суму 3200 грн.; від 07.01.2026 на суму 8000 грн.; від 22.01.2026 на суму 2000 грн.; від 06.02.2026 на суму 2000 грн.; від 20.02.2026 на суму 2100 грн.; від 06.03.2026 на суму 2000 грн.; від 20.03.2026 на суму 2000 грн.; від 07.04.2026 на суму 5500 грн.; від 23.04.2026 на суму 2300 грн.; від 07.05.2026 на суму 2000 грн.; від 27.05.2026 на суму 2400 грн.; від 05.06.2026 на суму 1800 грн.; від 23.06.2026 на суму 2200 грн., а всього на загальну суму 67300 грн. При цьому, призначення платежу боржником у вказаних платіжних інструкціях зазначено «Переказ власних коштів на проживання.Тато.Люблю Тебе»
1.Отримувачем коштів у яких зазначено неповнолітню ОСОБА_4 :
від 07.08.2025 на суму 3500 грн.; від 24.08.2025 на суму 3000 грн.; від 05.09.2025 на суму 3000 грн.; від 23.09.2025 на суму 3000 грн.; від 07.10.2025 на суму 3000 грн.; 22.10.2025 на суму 3500 грн.; від 07.11.2025 на суму 3000 грн.; від 21.11.2025 на суму 2000 грн.; від 05.12.2025 на суму 5800 грн.; від 22.12.2025 на суму 3200 грн.; від 07.01.2026 на суму 8000 грн.; від 22.01.2026 на суму 2000 грн.; від 06.02.2026 на суму 2000 грн.; від 20.02.2026 на суму 2100 грн., 06.03.2026 на суму 2000 грн.; від 20.03.2026 на суму 2000 грн.; від 07.04.2026 на суму 5500 грн.; від 23.04.2026 на суму 2300 грн., від 07.05.2026 на суму 2000 грн., від 27.05.2026 на суму 2400 грн., від 05.06.2026 на суму 1800 грн.; від 23.06.2026 на суму 2200 грн., а всього на загальну суму 67300 грн. При цьому, призначення платежу боржником у вказаних платіжних інструкціях зазначено «Переказ власних коштів на проживання. Тато.Люблю Тебе»
У судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 підтвердила, що зазначені суми коштів перераховувались боржником ОСОБА_2 упродовж зазначеного періоду на рахунки неповнолітніх дітей та були використані ними на свої життєві потреби, у тому числі на купівлю продуктів харчування.
Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (частина перша статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (стаття 195 СК України).
Відповідно до пункту 4 розділу XVIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) вказано, що «… саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику».
Відповідно до вимог статей 30-35 ЦК та статті 179 СК, з урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів.
Із наданих скаржником копій квитанцій про перерахування коштів упродовж вересня 2025 - червня 2026 року встановлено, що вони містять інформацію щодо даних отримувача коштів - неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та у них платником зазначено їх цільове спрямування, зокрема на проживання дітей.
Крім того, вирішуючи дану скаргу, суд бере до уваги пояснення стягувача ОСОБА_1 , якою визнається факт перерахування ОСОБА_2 грошових коштів на карткові рахунки неповнолітніх дітей із цільовим призначенням на забезпечення їх життя та які у подальшому ними використовувались на свої життєві потреби.
Також суд зазначає, що закон не містить заборони щодо можливості сплати аліментів боржником на рахунок дитини.
Так, у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 760/17498/22 (провадження № 61-15969св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що з урахування обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів.
Таким чином, суд дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності дійшов до переконання, що скаржником надані суду докази підтверджують добровільну сплату ним аліментів на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2025, а також виконавчого листа, виданого на його виконання за період з 23.09.2025 по 23.09.2026. Відтак, суд вважає, що слід зобов`язати держаного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у провадженні якого перебуває виконавче провадження №81112250 з виконання виконавчого листа №607/19587/25 від 11.11.2025, врахувати сплачені боржником платежі на утримання його неповнолітніх дітей сторін за період з 23 вересня 2025 року по 23 червня 2026 року на виконання зазначеного судового рішення та які були сплачені ним на рахунки його неповнолітніх дітей. При цьому, суд відкидає твердження державного виконавця про те, що у платіжних інструкціях, які надав скаржник не зазначено мету спрямування таких коштів, оскільки такі твердження спростовуються даними таких платіжних інструкцій, у яких зазначено, що такі платежі скаржник перераховував на життєві потреби своїх неповнолітніх дітей, що також підтверджено поясненнями стягувача у судовому засіданні. Також, суд відкидає твердження державного виконавця про те, що такі платежі можуть бути перераховані виключно стягувачу, а не безпосередньо неповнолітнім дітям, оскільки, як уже зазначав суд закон не забороняє перерахування аліментів неповнолітнім дітям, яким виповнилось 17 років, ураховуючи норми ЦК України, та які наділені неповною цивільною дієздатністю та можуть ними розпоряджатись. При цьому, покликання державного виконавця на ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» суд вважає безпідставним, оскільки зазначена норма Закону містить заборону лише щодо виплат стягувачу коштів, які уже було стягнуто державним виконавцем. Також, суд вважає, що інші вимог скаржника, а саме зобов`язання державного виконавця провести перерахунок заборгованості по аліментних платежах не підлягають до задоволення, оскільки скаржником не надано суду доказів, які б підтверджували існування у нього такої заборгованості, а державним виконавцем на даний час таку заборгованість не розраховано.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 447 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
У Х В А Л И В :
Скаргу ОСОБА_2 на дії/бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання правомірним зарахування сплачених ним коштів на утримання неповнолітніх дітей та зобов`язання провести перерахунок заборгованості, задовольнити частково.
Зобов`язати держаного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №81112250 з виконання виконавчого листа №607/19587/25 від 11.11.2025 щодо стягнення із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 23 вересня 2025 року, до досягнення дітьми повноліття, врахувати сплачені ОСОБА_2 платежі на утримання неповнолітніх дітей сторін на їх рахунки, за період з 23 вересня 2025 року по 23 червня 2026 року .
У решті вимог скарги, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвалу складено 17.08.2026.
Дані про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Зацікавлені особи:
Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: вул. Острозького Василя Костянтина, будинок 14, ЄДРПОУ 45000236;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя В. В. Ромазан