Справа№672/677/26
Провадження №2-а/672/35/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі
головуючої судді Рибачук О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ГУНП в Хмельницькій області у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7097025 від 27.04.2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень за ч.1 ст.126 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 27.04.2026 інспектором ВнП №5 Хмельницького районного відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області Чорним Р.О. винесено незаконну та необґрунтовану постанову серії ЕНА №7097025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Вважає, що винесена постанова підлягає скасуванню з огляду на те, що розгляд справи проводився неповно, належних та допустимих доказів її вини працівником поліції не надано, тому підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності у поліцейського не було.
28.05.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.04.2026 інспектором ВнП №5 Хмельницького районного відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області Чорним Р.О. винесено постанову серії ЕНА №7097025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно змісту зазначеної постанови, 27.04.2026 15:23 автодорога Р-50 23 кв +300 м водій тз порушив вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. (суцільна), під час перевірки документів не пред`явив посвідчення водія хоч мав його при собі серії НОМЕР_1 . Чим порушив п.2.4.а ПДР.
Дії ОСОБА_1 інспектором поліції кваліфіковані за ч.1 ст.126 КУпАП. Прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення в сумі 425 гривень.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.
Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Нормами ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно підпункту «а» п.2.4. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.
Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 під час перевірки документів не пред`явила посвідчення водія хоч і мала його при собі серії НОМЕР_1 .
Одночасно, суд звертає увагу, що диспозиція ч.1 ст.126 КУпАП передбачає саме адміністративну відповідальність за непред`явлення водієм посвідчення водія відповідної категорії у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у ньому.
В даному випадку поліцейський, зазначивши в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності серію та номер посвідчення водія ОСОБА_1 , фактично спростував своє твердження про непред`явлення нею посвідчення водія у спосіб, що дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у ньому. Адже у випадку вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, інспектор поліції був би позбавлений можливості зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія. Водночас інспектором поліції ВнП №5 Чорним Р.О. в оскаржуваній постанові чітко зазначено відомості про водія, а також серія та номер її водійського посвідчення.
Таким чином, у поліцейського були відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за непред`явлення водієм посвідчення водія відповідної категорії у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у ньому.
Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в обґрунтування адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Така правова позиція висловлене в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити недоліки оскаржуваної постанови.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачку притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП і в межах санкції вказаної статті накладено адміністративне стягнення. При цьому, викладені у фабулі постанови обставини адміністративного правопорушення та суть адміністративного правопорушення, яке ставиться за провину позивачці, не доведено належними та допустимими доказами.
Отже, оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосування до неї адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн не ґрунтується на нормах діючого законодавства України, у зв`язку з чим таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас слід врахувати, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, немає потреби давати докладну відповідь на інші аргументи позивачки, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Розподіл судових витрат у справі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею при подачі позову судовий збір у сумі 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132-134, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії ЕНА №7097025 від 27.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: 29017, вул.Зарічанська, буд.7, м.Хмельницький, Хмельницької області.
Повне судове рішення складено 14.08.2026.
Суддя Олена РИБАЧУК