ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/35935/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Осіпової О.О.,
суддів: - Златіна С.В., Воловика С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачці з дати призначення пенсії, зарахувавши до стажу період роботи з 06.09.2004 у Комунальному некомерційному підприємству «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» (КНП «ПСИХІАТРІЯ») на підставі довідки від 04.06.2025 № 061/29/06-01/481 в подвійному розмірі;
- ? зобов?язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачці з дати призначення пенсії, зарахувавши до стажу період роботи з 06.09.2004 у Комунальному некомерційному підприємству «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» (КНП «ПСИХІАТРІЯ») на підставі довідки від 04.06.2025 № 061/29/06-01/481 в подвійному розмірі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 р. адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачці з дати призначення пенсії, зарахувавши до стажу період роботи з 06.09.2004 у Комунальному некомерційному підприємству «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» (КНП «ПСИХІАТРІЯ») на підставі довідки від 04.06.2025 №061/29/06-01/481 в подвійному розмірі;
- зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачці з дати призначення пенсії, зарахувавши до стажу період роботи з 06.09.2004 у Комунальному некомерційному підприємству «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» (КНП «ПСИХІАТРІЯ») на підставі довідки від 04.06.2025 № 061/29/06-01/481 в подвійному розмірі;
- стягнуто на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 р., відповідач подав апеляційну скаргу.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування вимог зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Вказує, що після набрання чинності Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) періоди роботи після 01.01.2004 не підлягають зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі, оскільки чинне законодавство передбачає обчислення страхового стажу в одинарному розмірі, за винятком випадків, прямо встановлених законом. Крім того, відповідач зазначає, що підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача у психіатричному закладі в подвійному розмірі після 01.01.2004 немає.
Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивачка є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту. Позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV та перебуває на пенсійному обліку відповідача.
20.06.2025 позивачка звернулась до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії, зарахувавши до її страхового стажу період роботи з 06.09.2004 у КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ПСИХІАТРІЯ» Київської міської ради на підставі довідки від 04.06.2025 № 061/29/06-01/481 в подвійному розмірі.
Відповідач листом від 04.07.2025 № 1000-0202-8/89005 повідомив про те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Зважаючи на викладене, підстав для зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії періодів роботи з 01.01.2004 в подвійному розмірі немає.
Вважаючи таку відмову у зарахуванні стажу в подвійному розмірі протиправною, а свої права порушеними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок пенсій регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом № 1058-IV.
Відповідно до ст. 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
За визначенням, наведеним у ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Закон № 1058-IV набрав чинності 01 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом 1788-XII.
В силу правового регулювання п. 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені ст. 60 Закону № 1788-ХІІ, згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно з ст. 1 Закону України від 22 лютого 2000 року № 1489-III «Про психіатричну допомогу» встановлено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.
Психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 зазначеного Закону, професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.
Наказом Міністерства охорони здоров`я від 28.10.2002 № 385 визначено, що закладами охорони здоров`я є:
1. Лікувально-профілактичні заклади.
1.1. Лікарняні заклади
1.1.1. Багатопрофільні: Заклад з надання психіатричної допомоги;
1.1.4. Особливого типу: Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.
Отже, психіатрична лікарня є закладом охорони здоров`я, діяльність якого пов`язана з наданням психіатричної допомоги. Тому, робота у такому закладі зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
З огляду на системний аналіз зазначених норм, апеляційний суд дійшов висновку, що Закон № 1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування ст. 60 Закону № 1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 Закону № 1788-ХІІ є чинною на теперішній час.
Згідно з ст. 24 Закону № 1058-IV також не скасовує та не зупиняє дію ст. 60 Закону № 1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду від 04 грудня 2019 року, у справі № 689/872/17 та від 27 лютого 2020 року, у справі № 462/1713/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22 які в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України повинні враховуватися судом.
Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до відомостей, які містяться у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 від 02.10.1964, вбачається наступна інформація про роботу:
- запис № 12 від 06.09.2004 про призначення на посаду медсестри в Київську міську клінічну психоневрологічної лікарні № 1;
- запис № 13 від 14.11.2013 Київську міську клінічну психоневрологічну лікарню № 1 перейменовано у Територіальне медичне об`єднання «Психіатрія» у м. Києві;
- запис № 14 від 14.11.2013 переведена на посаду сестри медичної стаціонару відділення № 11;
- запис № 15 від 03.02.2020 Територіальне медичне об`єднання «Психіатрія» у м. Києві реорганізоване в КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ»» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- запис № 16 від 01.07.2024 про перейменування КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ»» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Комунальне некомерційне підприємство «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
Крім того, позивачці була надана довідка від 04.06.2025 № 061/29/06-01/481, видана Комунальним некомерційним підприємством «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» (КНП «ПСИХІАТРІЯ»), якою підтверджено, що вона дійсно працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» (КНП «ПСИХІАТРІЯ») з 02.09.2004 по теперішній час.
Відтак, у спірний період з 06.09.2004 позивачка працювала на посаді медичної сестри в Комунальним некомерційним підприємством «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» (КНП «ПСИХІАТРІЯ»). Однак, такий період роботи не враховано у подвійному розмірі.
Таким чином, відповідач зобов`язаний при обчисленні страхового стажу враховувати вказані період роботи позивача у психіатричному закладі охорони здоров`я в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону № 1788-ХІІ.
У спірних правовідносинах відповідач діяв всупереч та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, відтак вказаний період підлягає зарахуванню у подвійному розмірі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.О. Осіпова
Суддя С.В. Златін
Суддя С.В. Воловик