ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 752/23646/21 Суддя першої інстанції: Колдіна О.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кравченка Є.Д.,
суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 30 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху, надавши останньому строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернуто позивачу.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, оскільки заява про усунення недоліків була подана 21.12.2021 року через систему «Електронний Суд», тобто вчасно у строки, встановлені судом. Проте суд першої інстанції не надав оцінку вказаній заяві про усунення недоліків та повернув позовну заяву.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 30.06.2022. Також суд витребував із суду першої інстанції матеріали адміністративної справи та встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк розгляду справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом установлено, що до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху, надавши останньому строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до відомостей супровідного листа Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2021, судом першої інстанції направлено ОСОБА_1 копію ухвали від 04.10.2021 про залишення позовної заяви без руху.
Як слідує із повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 087[телефон приховано], ухвалу суду по справі №2а/752/426/21 від 04.10.2021 вручено за довіреністю 24.12.2021, про що зроблено відповідно відмітку на зазначеному повідомленні.
Повторно, 18.04.2022 Голосіївський районний суд м. Києва супровідним листом направив ОСОБА_1 копію ухвали від 04.10.2021 про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із відомостями повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 087[телефон приховано], ухвалу суду по справі №2а/752/426/21 від 04.10.2021 вручено особисто 24.05.2022, про що зроблено відповідно відмітку на зазначеному повідомленні.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернуто позивачу.
Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що станом на 29 червня 2022 року позивачем вказані в ухвалі суду від 04.10.2021 недоліки усунуто не було.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За приписами частин 1, 2, 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
За приписами ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, ухвала про залишення позовної заяви без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб та у строк, визначений судом, тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої заяви.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху, з підстав не сплати позивачем судового збору за звернення до суду із зазначеним позовом у розмірі 454 грн.
Так, суд першої інстанції зазначив про необхідність сплати позивачем судового збору за звернення до суду із зазначеним позовом у розмірі 454 грн.
Разом з тим, колегією суддів за допомогою системи «Електронний суд» встановлено, що відповідно до реєстраційної картки вхідного документу від 21.12.2021, в системі «Електронний суд» сформовано та зареєстровано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, додатком до якої прикріплено квитанцію про сплату судового збору.
Так, вхідною датою документа - заява про усунення недоліків є 21.12.2021 та вхідним номером є 7857/21-Вх.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 9 статті 120 КАС України процесуальний строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Отже, оскільки позивач ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху отримав 24.12.2021 про що свідчить розписка на повідомленні про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 087[телефон приховано], то десятиденний строк для усунення недоліків тривав до 04.01.2022 включно.
У той же час, 21.12.2021 року у системі «Електронний суд» позивачем було сформовано заяву про усунення недоліків, що була доставлена до електронного суду файлом з квитанцією про сплату судового збору, що відображено у системі «Електронний суд» реєстраційною карткою вхідного документа від 21.12.2021 вх. №79571/21-Вх.
Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з ч. 1, ч. 5, ч. 6, ч. 8 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Натомість суд першої інстанції, ухвалою від 30.06.2022 повернув позовну заяву, не врахувавши обставин усунення позивачем недоліків позовної заяви та не надавши правової оцінки, документам наданим з метою усунення недоліків позовної заяви.
У рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов передчасного висновку.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, оцінку заяві про усунення недоліків не надав.
Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно застосував наслідки відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 244, 250, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді: О.О. Осіпова
С.В. Златін