КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 753/11134/23 Головуючий у 1 інстанції: Шаповалова К.В.
Провадження № 22-ц/824/13525/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Кафідової О.В.,
секретар Тіткова І.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Лисенка Андрія Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року, постановлену у м.Києві в складі судді Шаповалової К.В., про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу в справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання такими, що втратили право на користування майном,
в с т а н о в и в:
У червні 2023 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання такими, що втратили право на користування майном. Зазначило, що 26 грудня 2007 року між АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту № 39.29-50/1088к, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 125 000,00 доларів США на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 передала в іпотеку вказану квартиру. Оскільки ОСОБА_1 неналежним чином виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, банк звернув стягнення на квартиру. Втративши право власності на квартиру, відповідачі втратили право користування нею. АТ «Сенс Банк» просило визнати зареєстрованих у помешканні осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
У квітні 2026 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року позовну заяву АТ «Сенс Банк» залишено без розгляду.
В травні 2026 року представник ОСОБА_1 подав до суду заяву про відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 500,00 доларів США в гривневому еквіваленті станом на дату оплати.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 500,00 доларів США в гривневому еквіваленті станом на дату оплати. Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про недоведеність необґрунтованості дій АТ «Сенс Банк». АТ «Сенс Банк» понад два роки підтримував провадження, правова підстава якого оспорювалася ОСОБА_1 у іншій справі, та подав заяву про залишення позову без розгляду не за власним волевиявленням, а виключно тому, що правова підстава для задоволення його вимог відпала.
В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу в справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання такими, що втратили право на користування майном, суд першої інстанції виходив з недоведеності необґрунтованих дій позивача при поданні позовної заяви та заяви про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 5 ст.142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ч. 6 ст.142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відтак, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 рокув справі № 546/842/18, від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Такий висновок відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18.
Відповідно до роз`яснень, викладених в п.38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу, представник ОСОБА_1.посилався на те, позовні вимоги банку не могли бути задоволені, оскільки наявні обставини, встановлені рішенням суду у справі № 753/1481/24 яким позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 АТ «Укрсоцбанк».
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, АТ «Сенс Банк» звернулося із даним позовом 29 червня 2023 року. За клопотанням представника ОСОБА_1 ухвалою суду від 26 лютого 2024 року було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовими рішеннями у цивільній справі № 753/1481/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права. Після ухвалення рішення у справі № 753/1481/24 та набрання ним законної сили АТ «Сенс Банк» відразу подало заяву про залишення його позову без розгляду.
При цьому звернення АТ «Сенс Банк» до суду за захистом його прав з даним позовом не може свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами. Навпаки, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Заходи процесуального примусу щодо зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами, чи необґрунтованих дій позивача при зверненні до суду з вказаним позовом судом не приймалися.
Відтак, оскільки представником ОСОБА_1 не було доведено необґрунтованості дій позивача АТ «Сенс Банк», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви його заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу адвоката Лисенка Андрія Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Кафідова О.В.