УХВАЛА
17 серпня 2026 року
м. Київ
справа №400/12285/25
адміністративне провадження №К/990/37871/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, скаржник, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
- визнати протиправними дії при повторній постановці на військовий облік позивачу 32.03.1985 р. н. та оголошення його в розшук;
- зобов`язати відповідача виправити відомості в реєстрі «Оберіг» на актуальні, зазначивши, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_3 , 20.05.2008 є виключеним з обліку за пунктом 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII та зняти останнього з розшуку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у задоволені клопотання ІНФОРМАЦІЯ_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку та навести поважні причини, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення із наданням відповідних доказів та документа про сплату судового збору у розмірі 1453, 44 грн.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_4 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі № 400/12285/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 28.04.2026.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, зазначену в частині третій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Водночас скаржник належно не обґрунтовує неправильність застосування норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження у справі.
Крім того, положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини п`ятої статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Скаржником не додано вказаний документ до касаційної скарги.
Одночасно з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Скаржник мотивує його тим, що є бюджетною установою, яка не є розпорядником бюджетних коштів і не має самостійних надходжень. Необхідне фінансування може бути отримане виключно від розпорядника вищого рівня - ІНФОРМАЦІЯ_5 , до якого вже подано заявку на виділення коштів (копія додається), яка станом на дату подання скарги залишається незадоволеною. Зазначені обставини об`єктивно унеможливлюють негайну сплату судового збору з причин, що не залежать від волі скаржника.
Вирішуючи клопотання щодо відстрочення скаржнику сплати судового збору Суд виходить із такого.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Аналіз зазначених норм свідчить, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань відстрочення сплати судового збору.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником надано копію заявки ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про виділення коштів для сплати судового збору.
Проте посилання на зазначену заявку не свідчить про належне та достатнє підтвердження обставин, на які посилається скаржник, оскільки з її змісту неможливо встановити ні дату прийняття рішення розпорядником вищого рівня, ні приблизний строк надходження відповідного фінансування для сплати судового збору.
Отже клопотання скаржника не містить належних обґрунтувань щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору та не підтверджено відповідними та належними доказами. У вказаному клопотанні скаржник посилається на загальні обставини щодо обмеженого фінансування та відсутність бюджетних коштів, та відповідно відсутністю можливості сплати судовий збір.
Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
На підставі викладеного Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Як вже зазначалося, що питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом № 3674-VI.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію зазначеної норми підпадають ухвали місцевих адміністративних судів, визначені частиною другої статті 328 КАС України, та прийняті за результатом їх апеляційного перегляду постанови апеляційних адміністративних судів, а також ухвали апеляційних адміністративних судів, наведені в частині третій зазначеної норми процесуального закону.
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.
Отже розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 3328,00, грн.
Касаційна скарга подана в електронній формі, тому розмір судового збору з пониженням становить 2662,40 грн (3328,00 грн*0,8).
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 15.05.2026, а касаційну скаргу подано через підсистему «Електронний Суд» 12.08.2026, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржником порушено питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Скаржник обґрунтовує його тим, що є бюджетною установою, яка не є розпорядником коштів і залежить від фінансування вищого рівня - ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заявка на виділення коштів для сплати судового збору залишається незадоволеною, що об`єктивно зумовило пропуск строку. Просить визнати ці причини поважними та поновити строк.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Суд зауважує, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на касаційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
Приписи пункту 4 частини першої статті 333 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті касаційного провадження.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Щодо доводів скаржника про тривалість процедури отримання фінансування для сплати судового збору за подання касаційної скарги Суд зазначає, що такі обставини не можуть бути визнані об`єктивною та непереборною перешкодою для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції. Питання внутрішньої організації фінансування діяльності суб`єкта владних повноважень, погодження та виділення коштів, необхідних для сплати судового збору, є обставинами, що перебувають у площині внутрішньої діяльності такого суб`єкта, а тому не можуть звільняти його від обов`язку дотримання встановленого законом процесуального строку.
З цього приводу Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, від 21.09.2023 у справі № 160/15387/22, від 09.11.2023 у справі № 560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі № 120/18501/21-а, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Вказаний висновок підлягає врахуванню і при вирішенні питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки відсутність або несвоєчасне отримання бюджетного фінансування, як і тривалість внутрішньої процедури його виділення, не змінюють обов`язку суб`єкта владних повноважень дотримуватися процесуальних строків та не свідчать про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання касаційної скарги.
Отже, наведені скаржником обставини щодо тривалості процедури отримання фінансування, відсутності коштів для сплати судового збору, не підтверджують наявності об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання касаційної скарги, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі наведеного Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником не зазначено об`єктивних причин його пропуску та не надано доказів, що це підтверджують.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційно інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, документа про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 330, статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 400/12285/25.
Визнати неповажними підстави пропуску ІНФОРМАЦІЯ_6 строку на касаційне оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 400/12285/25.
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
1) уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
2) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа));
3) клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду