УХВАЛА
17 серпня 2026 року
м. Київ
справа №826/18407/16
адміністративне провадження №К/990/36165/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі №826/18407/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Домобудівна компанія № 7» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2016 № [номер приховано] та № [номер приховано].
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019, адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.07.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № [номер приховано] від 11.11.2016 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за господарськими відносинами з ТОВ «Комінвєст» на суму 415104,00 грн та штрафні санкції на суму 103776,00 грн, з ТОВ «Актив Трейдінг Груп» на суму 304663,00 грн та штрафні санкції на суму 76166,00 грн;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № [номер приховано] від 11.11.2016 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємств за господарськими відносинами з ТОВ «Комінвєст» на суму 233901,00 грн та штрафні санкції на суму 58475,00 грн, з ТОВ «Актив Трейдінг Груп» на суму 274493,00 грн та штрафні санкції на суму 46311,00 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
31.07.2026 до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі №826/18407/16, подана через підсистему «Електронний суд» 31.07.2026.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги убачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 21.04.2026, повний текст складено 28.04.2026, відповідно, останнім днем її оскарження було 28.05.2026, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 31.07.2026, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що первинна касаційна скарга подана в межах строку, визначеного КАС України, однак судом касаційної інстанції повернуто скаргу, у зв`язку з відсутністю підстав касаційного оскарження.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, адже в ньому відсутнє посилання на причини, які позбавляли можливості своєчасно звернутися із належним чином оформленою касаційною скаргою.
Водночас Суд установив, що касаційну скаргу скаржник подавав через підсистему «Електронний суд», проте, Верховний Суд ухвалою її повернув у зв`язку з відсутністю підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
31.07.2026 скаржник подав касаційну скаргу вчетверте, що виходить за межі строку на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, уважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.
Водночас необхідно зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Між тим, у цій справі скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі №826/18407/16 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;
Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
Р.Ф. Ханова
Л.І. Бившева ,
Судді Верховного Суду