Справа № 569/18743/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - в с т а н о в и в:
На розгляд до Рівненського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Просить ухвалити рішення згідно якого розірвати шлюб з ОСОБА_3 ..
Адресу місця проживання відповідача відповідача ОСОБА_4 зазначила: АДРЕСА_1 . Зі свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_5 , місце народження м.Рига.
Позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована та проживає в Україні у м.Рівному.
Згідно повідомлення ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області від 10.08.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться в Україні.
Правовідносини між Україною та Латвією урегульовані Договором між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23.05.1995 ( Договір ратифіковано Законом N 452/95-ВР від 22.11.95 )
Зокрема, статтею 26 Договору урегульовано питання розірвання шлюбу та визнання шлюбу недійсним .
1. У справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство Договірної Сторони, громадянами якої подружжя було в момент подачі заяви. Якщо подружжя має місце проживання на території другої Договірної Сторони, компетентні також установи цієї Договірної Сторони.
2. Якщо на момент подання заяви про розірвання шлюбу один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - другої Договірної Сторони, і один з них проживає на території однієї, а другий - на території другої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої
розглядає справу.
На підставі статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Проте, згідно ст.128 ЦПК України, "1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. 2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. 3. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. 4. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. 5. Судова повістка про виклик має бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. 6. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи - про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку".
Відповідачу, що проживає за межами України, вручаються копії позову з додатками та судова повістка про дату, час і місце судового засідання - у порядку, визначеному міжнародною Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, що підписана в Гаазі 15 листопада 1965 року (далі - Конвенція).
Порядок вручення судових документів, встановлений Конвенцією, застосовується у випадках, якщо учасник судового провадження знаходиться за кордоном та не має на території України представника, тобто коли є дійсна потреба у повідомленні учасника справи та врученні йому документів за кордоном.
Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасовано будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого договору.
Відповідно до ст. 497 ЦПК України,
1. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
2. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Згідно з ст.498 ЦПК України, в разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до Наказу від 27.06.2008 року № 1092/5/54, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за №573/15264 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень» п.2.1, в разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і має містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
Відповідно до ст.2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.
Вирішуючи питання про докази у справах з іноземним елементом, суд має враховувати принцип змагальності і диспозитивності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), та обов`язок доказування (статті 76-84 ЦПК України). Положення ЦПК, де зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися жодними іншими засобами доказування, поширюється й на доказову діяльність у цивільних справах з іноземним елементом.
На стадії підготовки справи за участю іноземного елемента до судового розгляду суддя вирішує питання про належність поданих сторонами доказів, допустимість засобів доказування, і, якщо потрібно, вирішує клопотання сторін про витребування доказів, зокрема й на території іншої держави.
05.07.2017р. Верховним судом України в контексті справи № 6-835цс17 досліджувалось питання щодо належного повідомлення-виклику сторони процесу (іноземця) про час та місце слухання справи у судовому провадженні.
Суд зазначив, що згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».
ВАЖЛИВО: Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж установлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до частини першої статті 4 Конвенції, установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції. При виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін взаємодіють одна з одною через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок взаємодії (стаття 5 Конвенції). Статтею 6 Конвенції передбачено, що Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, їх вручення. Частиною першою статті 10 та статтею 11 цієї ж Конвенції, запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані її мовою або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови.
В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти. Вручення документів засвідчується підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткою запитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, що вручає документ або виданий цією установою інший документ, у якому мають бути зазначені спосіб, місце і час вручення.
Таким чином, в разі, якщо відповідач у справі є громадянином однієї з держав - учасниць Конвенції і проживає на її території, він має бути повідомлений про час і місце судового розгляду справи за позовом до нього відповідно до положень Конвенції та Інструкції: за дорученням суду України, направленим через головні територіальні управління юстиції до Міністерства юстиції України, якщо інше не передбачене міжнародним договором України.
Вжити судом заходими не представилося можливим встановити адресу зареєстрованого ( чи останню відому адресу місця реєстрації) місця проживання відповідача в Україні.
Отже, для вирішення питання про відкриття провадження за даною позовною заявою, оскільки суд зобов`язаний невідкладно надіслати відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (за певних обставин з перекладом офіційною мовою запитуваної держави), позовну заяву слід залишити позов без рух та надати позивачці термін для подачі до суду інформації про відому адресу місця проживання за межами України , або останню відому адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, оскільки відповідач не є громадянином України.
Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,- у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.
Надати позивачці строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Панас