Справа № 638/18518/26
Провадження № 2/638/10938/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
05 серпня 2026 року до Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Матеріали вказаної справи суддя отримала 06.08.2026.
12.08.2026 року до суду надійшла інформаційна довідка щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача.
13.08.2026 року вищевказана інформаційна довідка отримана суддею Цвірою Д.М.
Згідно відповіді № 3178252 від 14.08.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, фактична адреса відповідача є: АДРЕСА_2 .
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, ст. 27 ЦПК України, альтернативна підсудність за вибором позивача ст. 28 ЦПК України, та виключна підсудність ст. 30 ЦПК.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.
Територіальна підсудність справи певному суду визначається за такими критеріями: по суб`єкту, по місцю, по правовідносинам. Є два види визначення підсудності: а) однозначно визначена законом підсудність, б) альтернативна підсудність. Щодо однозначного визначення підсудності, то процесуальним законом визначено підсудність за загальним правилом: за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача. Така підсудність (ст. 27 ЦПК) встановлюється імперативно для всіх цивільних справ, окрім тих, для яких встановлено виключну підсудність (ст. 30 ЦПК), або конкретно передбачено іншу підсудність (ст. 26, ст. 29 ЦПК). Щодо альтернативного визначення підсудності, то це означає, що у певних, конкретно передбачених законом випадках (і розширене тлумачення неприпустиме) позивачу надається право вибору підсудності: або за загальним правилом, встановленим ст. 27 ЦПК, або за підсудністю, визначеною альтернативно в ст. 28 ЦПК).
Тому, зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Шевченківського районного суду м. Харкова та підлягає передачі за підсудністю до Личаківського районного суду м. Львова, оскільки адреса фактичного проживання відповідача: АДРЕСА_2 .
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, то таким чином, дана справа (позов з додатками) має бути передана за територіальною підсудністю, згідно ст. 27 та ст. 31 ЦПК України до Личаківського районного суду м. Львова.
Згідно ст. 31 ЦПК України спори між судами про територіальну підсудність не допускаються.
Керуючись ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31, ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Личаківського районного суду м. Львова (79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, 16).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Д.М. Цвіра