Номер провадження: 22-ц/813/6194/26
Справа № 495/4192/25
Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.07.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,
учасники справи:
позивач - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Білгород-Дністровський міський центр соціальних служб,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради,
на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 березня 2026 року,
за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Білгород-Дністровський міський центр соціальних служб про позбавлення батьківських прав,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у шлюбі з 25.06.2005 року по 02.12.2021, є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Неповнолітні діти перебувають на обліку служби у справах дітей, як такі, що знаходяться в складних життєвих обставинах з 12.03.2025 року. Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи від 27.03.2025 року сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуває на обліку в Білгород-Дністровському міському центрі соціальних служб у зв`язку з ухиленням батьками від виконання своїх батьківських обов`язків із виховання дітей, що створює негативні наслідки для всебічного розвитку дітей, порушуючи основні аспекти їх потреб. Відповідачі неналежним чином виконують батьківські обов`язки по відношенню до своїх дітей. ОСОБА_2 періодично проживає в с. Молога Білгород- Дністровського району, вживає алкогольні напої, матеріально дітей не забезпечує, ніде не працює. ОСОБА_1 ніде не працює, може не ночувати вдома, залишаючи дітей на старшого сина, не має впливу на дітей, не контролює їхнє навчання та дозвілля. Батьки дітей рекомендації суб`єктів із соціальної роботи не виконують, на шлях виправлення не стають, відповідних висновків не роблять, зарекомендували себе негативно, порушували громадський порядок, неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності. Відсутність контролю з боку батьків за дітьми призвело до того, що діти - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 постійно вчиняють крадіжки, можуть не відвідувати навчальний заклад та до пізнього вечора гуляють по місту, порушуючи правила комендантської години, б`ють однолітків, вчиняють дрібне хуліганство. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 24.02.2025 встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 не створені належні умови для проживання дітей в сім`ї. Житлові кімнати потребують косметичного ремонту.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 08.05.2025 встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 вкрай не задовільні житлово - побутові умови. Мати та батько рекомендації суб`єктів із соціальної роботи не виконали, умови для проживання дітей в будинку не створили. ОСОБА_1 була призначена тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, за період з 01.11.2024 по 30.04.2025 у розмірі 15 980,00 грн щомісячно. Станом на 26.05.2025 батьки не покращили умови проживання дітей, ніде не працевлаштувалися та не контролюють дозвілля дітей. На зауваження суб`єктів із соціальної роботи батьки реагують, на шлях виправлення не стають, відповідних висновків не роблять, рекомендації лікарів не виконують. За результатами розгляду питання 26.03.2025 комісія з питань захисту прав дитини прийняла рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до дітей.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 09.03.2026 року позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Білгород-Дністровський міський центр соціальних служб про позбавлення батьківських прав задовольнив частково. Позбавив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Роз`яснив, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав. Відмовив в задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Білгород-Дністровський міський центр соціальних служб про позбавлення батьківських прав. Попередив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Поклав на орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських обов`язків. Вирішив питання розподілу судових витрат.
Щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що фактичними матеріалами справи та приєднаними доказами підтверджено свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками у відношенні до дітей. Судом встановлено, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, не сплачує аліменти за рішенням суду, не створив дітям належних умов навчання, не забезпечив необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення. Відсутність контролю з боку батька за дітьми, призвело до того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно вчиняють крадіжки, можуть не відвідувати навчальний заклад та до пізнього вечора гуляють по місту, порушуючи правила комендантської години, б`ють однолітків, вчиняють дрібне хуліганство. Батько неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, попереджався як органом опіки та піклування, так і поліцією про необхідність змінити ставлення до дітей, до їх виховання, однак жодної дії батьком створено не було, в судові засідання не з`являється, життям та здоров`ям дітей зовсім не цікавиться. За переконанням суду, відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей, а тому прийшов до висновку про задоволення вимог в цій частині.
Щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , то суд наголосив, що у матеріалах справи відсутні докази умисного ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків. Судом встановлено, що мати реагує на зауваження, намагається змінити умови проживання, однак не має впливу на дітей, а саме на хлопчиків. Судом не встановлено, що мати ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Позивачем не доведено, що поведінка відповідача ОСОБА_1 , є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збігом життєвих обставин, які склалися навколо неї. З матеріалів справи не встановлено, які неправомірні дії нею вчиняються щодо дітей, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.
ОСОБА_1 в судовому засіданні з позовом не погодилася, зазначила, що діти знаходяться на навчанні, вона працює, намагається зробити ремонт у приміщені, проявляє інтерес до дітей, цікавиться їх життям.
Діти у судовому засіданні зазначили, що мати до них добре ставиться, що вони бажають повернутися до неї, що з матір`ю їм добре.
Позивач не довів та не надав суду доказів, у чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення матері по відношенню до них батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків, а також, що неналежне виконання нею батьківських обов`язків створює загрозу життю та здоров`ю дітей. З врахуванням того, що відповідач намагається виправити свою поведінку, цікавиться дітьми, що свідчить про можливість змінити її поведінку на краще, суд вважав, що на теперішній час відсутні підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав, тому відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині, попередивши ОСОБА_1 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей та поклавши на орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.03.2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород Дністровської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, ухвалити у зазначеній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно її малолітніх та неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та не застосування закону, який підлягав застосуванню - статті 164 СК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що ОСОБА_1 неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, попереджалась як органом опіки та піклування, так і поліцією про необхідність змінити ставлення до дітей, до їх виховання, однак жодної дії матір`ю створено не було. Для дітей не створені належні умови проживання, що призвело до необхідності застосування виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради прийняття рішення про негайне відібрання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Мати свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей, залишаючи їх без нагляду, контролю, мотивуючи тим, що вона не має на них впливу. Діти не забезпеченні належним харчування, лікуванням відповідно до рекомендацій лікарів. З боку матері не має належного догляду, утримання дітей, що призвело до вчинення ними правопорушень та бродяжництва. В рішенні суду вказано, що діти у судовому засіданні зазначили про добре ставлення матері до них, що вони бажають повернутися до неї та що з матір`ю їм добре, але судом не враховано, що діти фактично не проживають з матір`ю та мати не створила належних умов для їх проживання, а саме житлові кімнати потребують косметичного ремонту, в будинку не облаштовані дитячі кімнати, ванна кімната та туалет; всі діти проживають в одній кімнаті, в якій є диван, шафа для одягу, місце для навчання відсутнє, іграшок, розвиваючих ігор та особистого безпечного простору діти не мають. Порушені правила пожежної безпеки в кімнатах, розетки та вмикачі поламані, на стінах висить електропроводка, що становить загрозу для життя та здоров`я дітей. Їжу мати готує на пічці та електроплитці, кухня не облаштована належним чином. Продукти харчування є в наявності, але їх не достатньо для такої великої сім`ї. Суд не звернув уваги на те, що з родиною ОСОБА_1 неодноразово проводилась робота щодо дітей, але рекомендації суб`єктів із соціальної роботи вона не виконує, на шлях виправлення не стає, відповідних висновків не робить, що призводить до порушення прав дітей. Всі факти неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків по відношенню до дітей були підтвердженні наданими доказами, які доводять свідоме ухилення матері від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей. Скаржник наголошує, що ним надані достатні докази, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо дітей є обґрунтованим заходом впливу і буде слугувати якнайкращим інтересам дітей, адже змінити поведінку матері по відношенню до дітей немає можливості.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.04.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України, а Білгород-Дністровському міському центру соціальних служб - право на подання письмових пояснень на апеляційну скаргу у відповідності до ст. 360 ЦПК України.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради копію ухвали про відкриття провадження від 10.04.2026 року отримав 21.04.2026 року о 9:00:49 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 10.04.2026 отримала 04.05.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 10.04.2026 та апеляційну скаргу з додатками отримала у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Білгород-Дністровський міський центр соціальних служб копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 10.04.2026 та апеляційну скаргу з додатками отримав 08.05.2026 року та 14 травня 2026 року відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, третя особа правом на подання пояснень на апеляційну скаргу не скористалась.
Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, судову повістку-повідомлення отримав 18.05.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Білгород-Дністровський міський центр соціальних служб судову повістку-повідомлення отримав 08.07.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради надав клопотання про розгляд справи без участі представника, доводи апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.
На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітейніким із сторін в установленому законом порядку не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 року.
Предметом апеляційного перегляду є рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.03.2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 ґрунтується на тому, що у матеріалах справи відсутні докази умисного ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків. Судом встановлено, що мати реагує на зауваження, намагається змінити умови проживання, однак не має впливу на дітей, а саме на хлопчиків. Судом не встановлено, що мати ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Позивачем не доведено, що поведінка відповідача ОСОБА_1 , є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збігом життєвих обставин, які склалися навколо неї. З матеріалів справи не встановлено, які неправомірні дії нею вчиняються щодо дітей, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. ОСОБА_1 в судовому засіданні з позовом не погодилася, зазначила, що діти знаходяться на навчанні, вона працює, намагається зробити ремонт у приміщені, проявляє інтерес до дітей, цікавиться їх життям. Діти у судовому засіданні зазначили, що мати до них добре ставиться, що вони бажають повернутися до неї, що з матір`ю їм добре. Позивач не довів та не надав суду доказів, у чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення матері по відношенню до них батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків, а також, що неналежне виконання нею батьківських обов`язків створює загрозу життю та здоров`ю дітей. З врахуванням того, що відповідач намагається виправити свою поведінку, цікавиться дітьми, що свідчить про можливість змінити її поведінку на краще, суд вказав, що на теперішній час відсутні підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав, тому відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині, попередивши ОСОБА_1 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей та поклавши на орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом апеляційного перегляду є рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.03.2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому 25.06.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області шлюбі, про що зроблено відповідний актовий запис №152 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , який заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.12.2021 у справі №495/6710/21 було розірвано.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками:
неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , виданого 02.07.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №357). На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 досягла повноліття,
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , виданого 09.12.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №603),
малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , виданого 14.12.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №774),
малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , виданого 19.06.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №582),
малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 , виданого 21.04.2017 Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №286).
Заочним рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.12.2021 у справі №495/6710/21 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільних дітей, в тому числі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З листа Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради за вих. №862/18-09/753 від 28.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 призначена тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів за період з 01.11.2024 по 30.04.2025 у розмірі 15 980,00 грн щомісячно.
Відповідно до наказів Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради №16-20 від 12.03.2025 «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взяті на облік служби у справах дітей, як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах з 12.03.2025 року.
Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи від 27.03.2025 року сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Білгород Дністровському міському центрі соціальних служб, у зв`язку з ухиленням батьками від виконання своїх батьківських обов`язків із виховання дітей, що створює негативні наслідки для всебічного розвитку дітей, порушуючи основні аспекти їх потреб.
Відповідно до характеристики ОСОБА_1 , наданої Білгород-Дністровським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29.01.2025 року за вих. №63/3159, громадянка ОСОБА_1 зарекомендувала себе негативно, з боку сусідів характеризується посередньо, громадський порядок порушувала та на обліку у Білгород-Дністровському РВП ГУНП в Одеській області не перебуває. До адміністративної відповідальності притягувалась за ч.2 ст. 184 КУпАП від 27.02.2024, ч.2 ст. 184 КУпАП від 23.03.2024, ч.2 ст. 184 від 25.03.2024, ч.2 ст. 184 КУпАП від 22.04.2024, ч.2 ст. 184 КУпАП від 16.01.2025.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 періодично проживає в с. Молога Білгород - Дністровського району, вживає алкогольні напої, матеріально дітей не забезпечує, ніде не працює.
ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 184 КУпАП від 23.03.2024, ч. 2 ст. 184 КУпАП від 25.12.2024, ч. 3 ст. 184 КУпАП від 25.01.2024.
Відповідно до повідомлення Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області № 63/365 від 06.01.2025 відомо, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , о 01.55 год залізли в кіоск, викрали продукти харчування та побутові прилади.
На батька ОСОБА_2 працівниками поліції було складено два протоколи за ст. 184 ч. 2 КУпАП та протоколи за ст. 184 ч.3 КУпАП.
Відповідно до повідомлення Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області № 63/436 від 06.01.2025 відомо, що: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинили дрібне хуліганство, а саме: розфарбували вікна ОСОБА_11 .
Відповідно до повідомлення Білгород -Дністровського РВП ГУНП в Одеської області № 63/2616 від 27.01.2025, відомо, що малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , побив малолітнього ОСОБА_12 , 2014 року народження. На матір ОСОБА_1 працівниками поліції складено адміністративний протокол за ст. 184 ч. 2 КУпАП.
Відповідно до повідомлення Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області № 63/6792 від 12.03.2025 відомо, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив дрібне хуліганство, а саме: намагався разом з однолітками виламати двері у підвал, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до повідомлення Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області №63/7328 від 19.03.2025, з`ясовано, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зайшов до магазину «Аврора» та вкрав товар на суму 281 грн.
На ОСОБА_1 працівниками поліції складено протокол за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до повідомлення Управління освіти Білгород - Дністровської міської ради від 13.02.2025 № 29/361/297, відомо, що КУ «Муніципальною вартою Білгород- Дністровської міської ради зафіксовано порушення громадського порядку на території міста, неодноразове вчинення протиправних дій, пошкодження майна громадян ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
11 березня 2025 року до служби у справах дітей надійшла заява власниці магазину «Отлічнік», що розташований в м. Білгород - Дністровському по вул. Миколаївська, про що на камерах відео спостереження зафіксовано випадок крадіжки товару малолітніми дітьми.
В ході проведеної роботи встановлено, що це були ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
По всім повідомленням, спеціалістами служби у справах дітей проведена профілактична робота, з залученням практичного психолога міського відділу соціальних служб, старшими інспекторами ювенальної превенції Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, з матір`ю ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 , та їхніми дітьми щодо недопущення повторних випадків вчинення дітьми правопорушень, дрібного хуліганства та перебування в нічний час вдома.
Матеріали справи містять повідомлення Комунального закладу «Білгород-Дністровська спеціальна школа Одеської обласної ради» за вих. №23 від 30.01.2025, з якого вбачається, що заклад освіти просить службу у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради провести чергову профілактичну роботу з учнем ОСОБА_13 та його матір`ю ОСОБА_1 , адже він продовжує постійно порушувати дисципліну, зривати уроки, ображати дітей школи, псувати шкільні речі, насміхатися з учнів та дорослих, принижувати їх честь і гідність, створює травмонебезпечні ситуації, не реагує на дорослих та не вважає необхідним змінювати свою поведінку. Телефонні розмови класного керівника, соціального педагога, адміністрації з мамою щодо поведінки її сина є майже щоденними, робота не дає позитивних результатів, а збільшення кількості правопорушень, їх серйозність в школі та поза межами закладу викликає занепокоєння. Мати ОСОБА_1 розуміє наявну проблему, розповідає про аналогічну поведінку сина вдома, проте впливу на нього не має і з цим погоджується.
Відповідно до характеристики Комунального закладу «Білгород-Дністровська спеціальна школа Одеської обласної ради» від 21.01.2025 ОСОБА_4 зарекомендував себе як пасивний, неуважний, неврівноважений учень; учбова мотивація на низькому рівні, через що у навчальній діяльності виявляє неповні можливості; часто конфліктує з однолітками, проявляє агресію до дітей як словесно, так і фізично. Мати підтримує зв`язок зі школою та класним керівником, реагує на зауваження, але впливу на сина немає, часто дитина залишається вдома без нагляду дорослих.
Відповідно до характеристики Гімназії № 6 м. Білгород - Дністровського від 24.03.2025 № 51 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за висновком Інклюзивно - ресурсного центру має 3 рівень освітніх труднощів і навчається в умовах інклюзії. Рівень успішності має низький з усіх предметів. Домашні завдання систематично не виконує. Схильний до пропусків уроків без поважних причин. На перервах порушує правила поведінки, з однокласниками відносини складні, часто навколо себе створює конфліктні ситуації, спостерігаються прояви жорстокого поводження з однолітками. З березня місяця 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на внутрішньо шкільному обліку як схильний до правопорушень. В родині в неповній мірі займаються вихованням та навчанням дитини. Батько хлопчика навчальний заклад не відвідує, навчанням дитини не цікавиться. Мати не завжди відповідає на телефонні дзвінки, батьківські збори не відвідує.
Відповідно до характеристики гімназії №6 міста Білгород-Дністровського за вих. №52 від 24.03.2025 ОСОБА_5 не виявляє інтересу до навчальних предметів шкільного курсу, байдужий до заохочень, скептично ставиться до потреби в освіті в цілому. Мати ОСОБА_1 була присутня під час навчального процесу у лютому, слухала пояснення вчителів, щоб допомагати ОСОБА_9 вдома, дані заходи були фрагментарними і не дали бажаних результатів, але показали що між сином і матір`ю стосунки не довірливі, присутня агресивність. За період з жовтня 2023 по березень 2025 неодноразово потравляв у поле зору органів охорони правопорядку за вчинення протиправних дій. Мати ОСОБА_1 відповідає на дзвінки класного керівника, буває в закладі, намагається контролювати ОСОБА_9 , але вона не має належного впливу на сина. Батько ОСОБА_2 не виявляє інтересу до шкільних справ сина.
Відповідно до характеристики Білгород-Дністровського економіко-правового фахового коледжу Полтавського університету економіки і торгівлі за вих. №32/01-17 від 21.01.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період навчання зарекомендувала себе з середніми здібностями, має потенціал навчатися добре, але має пропуски навчальних занять. У спілкуванні з одногрупниками та викладачами ввічлива, не конфліктна, порушень дисципліни немає. Між матір`ю та адміністрацією коледжу налагоджений достатній зв`язок.
Згідно характеристики Комунального закладу «Білгород-Дністровська спеціальна школа Одеської обласної ради» від 17.01.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за час навчання зарекомендувала себе як старанна учениця, учбова мотивація та працездатність на середньо-достатньому рівні, порушує правила і норми поведінки на уроках, в колективі, іноді виникають конфлікти з однолітками. Батьки дівчинки розлучені, проживає з матір`ю, участь у вихованні та навчанні дівчинки приймає мати та бабуся. Мати на зауваження реагує, але впливу на дівчинку не має.
Відповідно до інформації Білгород-Дністровського міського центру соціальних служб за вих. №62 від 03.02.2025, з метою підвищення батьківського потенціалу, покращення емоційних контактів між членами родини, проводяться профілактичні бесіди щодо способів підвищення батьківського потенціалу, попередження домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми, забезпечення дітей повноцінним харчуванням, дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання дітей та недопустимості порушення їх прав. Крім того, надаються консультації щодо основ раціонального використання сімейного бюджету та розподіл обов`язків між членами сім`ї. У зимовий період членів сім`ї консультують з питань протипожежної безпеки. ОСОБА_1 надають рекомендації щодо вікових особливостей розвитку дітей, знаходження порозуміння при вихованні для унеможливлення формування передумов девіантної поведінки у хлопчиків. На етапі надання послуг фахівець із соціальної роботи стимулює ОСОБА_1 для вирішення проблем в її родині, розроблено графік зустрічей психолога центру з дітьми, спрямованого на виправлення психоемоційного стану, розвиток позитивних рис, мотивацію змін до поведінки. Робота з родиною продовжується.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 24.02.2025, складеного головним спеціалістом служби у справах дітей Сунцовою І. М. та фахівцем із соціальної роботи ОСОБА_14 , в будинку за адресою: АДРЕСА_1 умови проживання незадовільні.
Згідно акту обстеження умов проживання від 08.05.2025, складеного головним спеціалістом служби у справах дітей ОСОБА_15 , в будинку за адресою: АДРЕСА_1 умови проживання не задовільні.
Згідно рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 05.11.2025 вирішено негайно відібрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дітей, влаштовано дітей до державного закладу на повне державне забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частини 1 статті 18, частини 1 статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Статтями 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Як вбачається із тексту позовної заяви, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради підставою позбавлення батьківських прав відповідачів зазначив п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (див.: постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц (провадження №61-12305св18).
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі №185/9339/21 (провадження №61-8918сво23) вказано, що «тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13).
Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява №70879/11). Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 грудня 2020 року у справі №180/1954/19, від 17 січня 2024 року у справі №735/308/21.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача (див. постанову Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 739/2159/18).
Статтею 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У відповідності до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 05.06.2025 року, наявного в матеріалах справи, орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради вважає за доцільне в інтересах дітей позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги вищевказаний висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради у відношенні ОСОБА_1 , оскільки у висновку не зазначено жодних мотивів та підстав, з яких служба у справах дітей прийняла рішення про доцільність позбавлення батьківських прав та наявність виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування ОСОБА_1 своїми обов`язками, які були б законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення її батьківських прав відносно дітей.
Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Колегія суддів наголошує, що у вказаному висновку не наведено беззаперечних підстав та аргументів, які б вказували на необхідність позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав, не вказано про встановлені фактичні обставини ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, у висновку не зазначено про те, чи відповідає такий крайній захід інтересам дітей та яким чином позбавлення матір батьківських прав захистить такі інтереси. Зазначений висновок не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем ОСОБА_1 своїми батьківськими обов`язками, чи наявності з боку матері загрози для дітей, їх здоров`я та психічного розвитку.
В свою чергу Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення одного з батьків батьківських прав (див. постанову Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 685/511/19).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам і встановив, що відсутні правові підстави для застосування такого крайнього заходу впливу щодо ОСОБА_1 як позбавлення її батьківських прав відносно дітей. Суд першої інстанції не знайшов підтвердження свідомого ухилення відповідачем виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, а також свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення її батьківських прав, дійшов правильного висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Колегія суддів наголошує, що недостатня участь сторони у вихованні дитини не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав, таке допускається лише за умови винності в умисному ухиленні від виконання батьківських обов`язків, коли змінити поведінку особи неможливо (постанови Верховного Суду від 24 серпня 2022 року у справі №640/13989/19, провадження № 61-19388св21, від 22серпня 2022 року у справі № 462/1991/20, провадження №61-21418св21)
Крім того, у спірних правовідносинах не встановлено, що відповідач є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дітей, а тому розрив сімейних відносин між матір`ю та дітьми не відповідає їхнім інтересам. При цьому, не встановленообставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не бажає спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків з виховання дітей. Інтереси дітей полягають в тому, щоб забезпечити їх право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Діти мають право на особливе піклування та повинні мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, колегія суддів зважує на те, що позбавлення батьківських прав щодо дітей та усвідомлення цього самими дітьми вже несе в собі негативний вплив на їх свідомість, і застосовувати цей захід слід лише як крайню міру впливу та захисту прав дітей.
Отже, у цій справі позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 по відношенню до дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , не відповідає якнайкращим інтересам дітей, оскільки обставини ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків не знайшли свого підтвердження, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині. Також обставин, які б характеризували ОСОБА_1 як таку, що становить реальну загрозу для дітей, їх здоров`я та психічного розвитку, в справі не встановлено.
Колегія суддів вважає, що питання щодо належного виховання дітей можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до їх роз`єднання з матір`ю. Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для матері, так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Подібні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі №645/1592/24.
Право дитини бути заслуханою є базовою гарантією Конвенції (стаття 12).
Верховний Суд неодноразово виснував, що думка дитини може бути висловлена: у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.
Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків (див. постанову Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 752/13450/22).
Думка дитини не є для суду абсолютною і не позбавляє суд можливості ухвалити рішення всупереч такій думці, але обов`язково з наведенням відповідного обґрунтування (див.постанову Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 756/1967/16-ц).
Під час судового розгляду в суді першої інстанції з`ясовано думку дітей, які зазначили, що мати добре до них ставиться, з матір`ю їм добре та що вони бажають повернутися до неї.
Суд першої інстанції, встановивши, що позивач не надав достатніх, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей, дійшов обґрунтованого висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав є крайнім заходом впливу й відсутня необхідність у його застосуванні.
Колегія суддів наголошує, що надані позивачем характеристики дітей з навчальних закладів не є належним доказом свідомого навмисного ухилення матері від виконання батьківських обов`язків. Вищевказані характеристики не розкривають усіх аспектів та змісту такої складної категорії, як участь у вихованні дитини, та в сукупності з іншими доказами не є достатнім для позбавлення відповідача батьківських прав. Сам факт неодноразово притягнення відповідача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП теж не є безумовною підставою для позбавлення її батьківських прав.
Слід зазначити, що не повинні перериватися відносини з біологічною матір`ю, відносно якої не надано доказів неналежної поведінки, переривання відносин з біологічною матір`ю тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, проте матеріали справи не містять доказів винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини.
Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено, відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дітей, а тому розрив з нею сімейних відносин не відповідає їх інтересам.
Очевидно, що сімейні відносини мають «складний» характер, і сім`я може переживати як найкращі, так і найгірші часи. Простої бездіяльності з боку матері може бути недостатньодля того, щоб дійти висновку про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити її батьківських прав. З метою захисту найкращих інтересів дітей очевидно, що їм краще залишатися в сім`ї, з якою у них вже склався відповідний зв`язок. Втім цього не завжди достатньо для того, щоб виправдати розірвання кровного зв`язку матері з дітьми.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, в чому полягає захист прав інтересів дітей шляхом позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав та винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей. Позивачем не представлено достатніх доказів свідомого, злісного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Посилання скаржника на те, що суд не надав належної оцінки доказам у справі колегія суддів відхиляє, адже судом першої інстанції надано належну оцінку доказам як таким, що у сукупності не свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав, та колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.
Разом з тим, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, зважаючи на те, що подані позивачем докази, не свідчать про свідоме ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, з метою забезпечення дотримання якнайкращих інтересів дітей, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано попередив ОСОБА_1 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з покладенням на орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають колегії суддів підстав для його скасування, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судового збору судом апеляційної інстанції не вбачається. Більш того, з урахуванням ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 березня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова