Справа № 214/5634/26
2-о/214/150/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., представника заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради, Міністерство оборони України про встановлення факту утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду зі заявою, в якій просить встановити факт перебування на його утриманні дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що він уклав шлюб з ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ). Даний шлюб було розірвано рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06.09.2011 року. Від спільного подружнього життя у них є неповнолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 За рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 листопада 20111 року з нього стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 частки його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.08.2011 року до повноліття дитини на користь ОСОБА_7 . Відповідно до довідки Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.03.2026 у нього станом на 01.03.2026 року заборгованість по аліментам на утримання сина - ОСОБА_4 відсутня.
Після розлучення він проживав однією сім`єю без офіційної реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 . Від спільного життя у них є малолітній син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно виконавчого листа Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 19.08.2016 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 червня 2016 року, і до повноліття дитини. Згідно довідки Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.03.2026 року станом на 03.03.2026 року заборгованість по сплаті аліментів по виконавчому провадженню із стягнення аліментів на користь ОСОБА_10 на утримання сина - ОСОБА_5 відсутня.
Таким чином, незважаючи на те, що його рідні сини проживають разом зі своїми матерями, він продовжую їх утримувати та сплачувати аліменти.
26 листопада 2025 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ). У його дружини є син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком якого зазначено: ОСОБА_11 , відомості про батька записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України. Тобто, його дружина є матір`ю-одиначкою відповідно до чинного законодавства.
ОСОБА_6 є особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради. Його стан здоров`я підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 24.05.2021 року та медичним висновком від 15.09.2021.
З часу спільного проживання, він фактично здійснюю утримання неповнолітнього ОСОБА_6 , який спільно проживає з ним та його дружиною в даний час за адресою: АДРЕСА_1 .
До ОСОБА_6 відноситься як до свого рідного, приймає активну участь у його вихованні та утриманні. Разом проводить час, відвідує школу та закриваю рахунки, тобто є фактичним утримувачем та виконує всі обов`язки по утриманню членів своєї сім`ї.
25 лютого 2022 року він на підставі Указу Президента України за загальною мобілізацією був призваний у Збройні сили України. Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.04.2026 року він - молодший сержант військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_3 , водій автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення батальйону безпілотних систем, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06 квітня 2026 року звільнений у запас відповідно до підпункту «г» пункту другого частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через такі сімейні обставини: перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці).
Після демобілізації він пішов до ІНФОРМАЦІЯ_8 і став на військовий облік. Після чого звернувся до Центру надання адміністративних послуг «Віза» виконкому Криворізької міської ради задля отримання відстрочки. У наданні відстрочки від призову йому було відмовлено, так як немає рішення суду про утримання дитини, яка не Є мені рідною, тобто встановлення факту утримання - ОСОБА_6 .
Таким чином, вирішення питання щодо встановлення факту перебування на утриманні заявника неповнолітніх дітей йому необхідно для підтвердження статусу фізичної особи (військовозобов`язаного), на утриманні якого перебувають не менше 3-х неповнолітніх дітей для реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, так як іншої можливості встановлення даного факту немає.
У судовому засіданні суд постановив на обговорення питання про залишення заяви без розгляду, оскільки питання, заявлене заявником у цій справі, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, адже з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.
Представник заявника та заінтересована особа ОСОБА_2 заперечували проти залишення заяви без розгляду.
Представники заінтересованих осіб - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради, Міністерство оборони України, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою, другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 викладено висновок, за яким «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
За змістом частини четвертої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Суд зауважує, що окреме провадження передбачає відсутність спору між учасниками правовідносин щодо самого факту та його правових наслідків. Якщо ж встановлення факту фактично є способом доведення наявності права або отримання певної юридичної переваги, а його встановлення впливає на права та інтереси інших осіб або пов`язане з оцінкою спірних правовідносин, такий факт має встановлюватися в порядку позовного провадження із дотриманням принципів змагальності сторін.
У справі, яка є предметом розгляду, заявник просить встановити факт утримання дітей. Заявлені вимоги пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного правового статусу. Внаслідок встановлення факту утримання дітей заявником, він зможе вирішити питання щодо оформлення відстрочки від призову під час мобілізації.
Із матеріалів справи вбачається, що питання встановлення такого факту виникло не у зв`язку з необхідністю підтвердження певної сімейної обставини, а у зв`язку з відмовою заявнику у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Тобто між заявником та органом, який здійснює повноваження щодо ведення військового обліку та прийняття рішень з питань відстрочки, фактично виникли правовідносини щодо реалізації заявником права на відстрочку.
За встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні/утриманні дітей. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків утримання дитини, то питання, заявлене ОСОБА_3 у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків (матерів дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.
Отже, встановлення заявленого факту зачіпає права та законні інтереси інших осіб, а тому між заявником та іншими учасниками правовідносин фактично існує спір про право, який не може бути вирішений у порядку окремого провадження.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заяву слід залишити без розгляду, адже з неї вбачається наявність спору про право. Указане не позбавляє заявника права на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Керуючись частиною 4 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради, Міністерство оборони України про встановлення факту утримання неповнолітніх дітей - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оголошена 07 серпня 2026 року.
Повний текст ухвали складено 12 серпня 2026 року.
Суддя