Справа № 214/444/26
2/214/2349/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участі секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконком Криворізької міської ради про звільнення спадкового майна з під арешту, зобов`язання вичинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Рясний Владислав Денисович звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом який згодом уточнив до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконком Криворізької міської ради про звільнення спадкового майна з під арешту, зобов`язання вичинити певні дії, в якому просить: звільнити з-під арешту майно, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2816506, зареєстровано: 25.01.2006 16:28:2006 за №2816506 реєстратор: Сьома криворізька державна нотаріальна контора, 50036, Дніпропетровська область, вул. Льотчиків, 36-А, підстава обтяження: ухвала Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, А-18, від 23.12.2005 року, об`єкт обтяження квартира, адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 , заборона №7; зобов`язати орган державної реєстрації речових прав внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення арешту нерухомого майна.
Посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дацком Я.О. заведена спадкова справа № 40/2025. Позивач є спадкоємцем за законом, який у встановлений ч. 5 ст. 1268 ЦК України строк прийняв спадщину. Однак при зверненні до нотаріуса зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, постановою від 16.12.2025 року нотаріусом було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії. Підставою для відмови стало виявлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження (реєстраційний номер обтяження: 2816506, забор № 7, зареєстровано 25.01.2006) у вигляді арешту на зазначену квартиру. Арешт накладено на підставі ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу А-18 від 23.12.2005 року про забезпечення позову у справі № 2-4540/2005 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 28.03.2006 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу ухвалено рішення по справі № 2-268/2006 (№ 2-4540/2005), яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. На теперішній час підстави для збереження заходу забезпечення позову у вигляді арешту майна відсутні, будь-які інші виконавчі провадження щодо спадкодавця чи позивача відсутні. Наявність наявного арешту перешкоджає позивачу як спадкоємцю, який прийняв спадщину, реалізувати свої права та отримати свідоцтво про право на спадщину.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконком Криворізької міської ради про звільнення спадкового майна з під арешту, зобов`язання вичинити певні дії, залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2026 року цивільну справу прийнято та призначено підготовче провадження у справі.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року клопотання представника позивача задоволено. Замінено первісного відповідача Сьому Криворізьку державну нотаріальну контору Дніпропетровської області на належного відповідача ОСОБА_2 , залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконком Криворізької міської ради.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують та просять його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи дату, місце та час повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, з урахуванням наданих пояснень в яких зазначила про порядок здійснення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить до наступного висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком є ОСОБА_3 (а.с.12).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 березня 2005 року спадкова справа №282/2005 р. зареєстровано в реєстрі за №1234, спадкоємцем майна, а саме: частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її чоловік ОСОБА_3 (а.с.15).
Згідно свідоцтва про право власності від 25 березня 2005 року частка квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 (а.с.13).
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер витягу №6874992 від 30.03.2005 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , форма власності приватна, частка 1/1 (а.с.14).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 84 років, про що 29.04.2025 року складено відповідний актовий запис №1848 (а.с.21).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 грудня 2025 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька - ОСОБА_3 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2816506, підстава обтяження ухвала Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, А-18, від 23.12.2005 року, об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) про арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , частка якої належала померлому ОСОБА_3 (а.с.16-17).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №456767347 на квартиру власником 1/1 частки якої є ОСОБА_3 накладено тип обтяження: арешт нерухомого майна, заборона №7 (а.с.18-19).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі номер витягу №810499910 від 05.05.2025 року приватним нотаріусом Дацко Я.М., було зареєстровано спадкову справу 40/2025, спадкодавець ОСОБА_3 (а.с.20).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Водночас незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, отримане в установленому законом порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного «панування» власника над майном, не пов`язана з використанням його властивостей. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпоряджання розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Враховуючи вище викладене позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконком Криворізької міської ради в частині позовних вимог про звільнення спадкового майна з-під арешту підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання органу державної реєстрації речових прав внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення арешту нерухомого майна суд зазначає наступне.
Згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація припинення обтяжень (зокрема арешту) проводиться державним реєстратором (або нотаріусом як спеціальним суб`єктом) на підставі відповідної заяви та рішення суду про скасування/звільнення майна з-під арешту, яке набрало законної сили.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, а також у разі визнання недійсними чи скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, орган державної реєстрації або суб`єкт державної реєстрації проводить відповідні реєстраційні дії на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Ухвала суду чи рішення суду про звільнення майна з-під арешту, яке набрало законної сили, є самостійною і достатньою правовою підставою для вчинення державним реєстратором чи нотаріусом реєстраційних дій щодо вилучення (припинення) запису про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На момент звернення до суду з цим позовом та розгляду справи по суті, орган державної реєстрації не відмовляв позивачу у внесенні запису про припинення арешту на підставі судового рішення, яке б вже набрало законної сили. Тобто відсутній сам факт порушення чи оскарження дій/бездіяльності державного реєстратора.
Оскільки захисту підлягає лише порушене, невизнане або оскаржуване право (ч. 1 ст. 4 ЦПК України), а рішення суду про звільнення майна з-під арешту є безпосередньою підставою для реєстрації припинення обтяження в установленому законом порядку, судове зобов`язання органу державної реєстрації вчинити такі дії на майбутнє є передчасним та неналежним способом захисту цивільного права.
За таких обставин, вимога про зобов`язання органу державної реєстрації речових прав внести запис про припинення арешту є надмірною та задоволенню не підлягає, а порушене право позивача повністю та ефективно відновлюється шляхом ухвалення рішення про звільнення майна з-під арешту.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву задовольнити частково.
Звільнити з-під арешту майно, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2816506, зареєстровано: 25.01.2006 16:28:2006 за №2816506 реєстратор: Сьома криворізька державна нотаріальна контора, 50036, Дніпропетровська область, вул. Льотчиків, 36-А, підстава обтяження: ухвала Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, А-18, від 23.12.2005 року, об`єкт обтяження квартира, адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 , заборона №7.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повий текст рішення складено 07.08.2026.
Суддя Н.М.Фролова