ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6729/26 Справа № 183/11383/25 Головуючий у першій інстанції: Антонюк О. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Соборного районного суду м. Дніпра у складі судді Антонюка О.А. від 24 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - приватний нотаріус Самарівського міського нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна, про визнання права на спадкове майно, стягнення недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона є дружина померлого пенсіонера МВС ОСОБА_2 , який перебував на обліку у ГУ Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області. На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року її чоловікові було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 20 серпня 2021 року №33/24/С-4347 з 01 грудня 2021 року. Пенсію після вищевказаного перерахунку її чоловік почав отримувати з 01 березня 2023 року. Остання виплата - в квітні 2023 року. Так, на підставі вищевказаного рішення, сума недоотриманої пенсії покійного чоловіка ОСОБА_1 з 01 грудня 2021 року по 31 березня 2023 року становить 334 317.04 грн. 26 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питанням виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії її чоловіка - ОСОБА_2 , яка була перерахована на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року з 01 грудня 2019 року, розмір якої складає 334317,04 грн 01 липня 2024 року ОСОБА_1 отримала листа з відділу розгляду звернень Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 26 березня 2024 року №18282-9857/К-01/8-0400/24, в якому зазначено, що відповідно до статті 61 Закону України №2262 суми пенсій, що підлягали виплаті пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей залишилися недоодержаними в зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени проживали разом із пенсіонером на день його смерті мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду № 160/17398/22 Ви маєте право вирішити в судовому порядку. ОСОБА_1 , вважаючи таку відмову відповідача у перерахунку пенсії противоправною, а право на перерахунок та виплату такої пенсії таким, що підлягає відновленню звернулася за захистом своїх прав до суду із позовною заявою. 01 жовтня 2024 року суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі у зв`язку із пропуском 6-ти місячного строку з моменту смерті пенсіонера. 18 грудня 2025 року позивач звернулась до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №160/20470/24. 03 квітня 2025 року Третім апеляційними адміністративним судом було ухвалено постанову про відмову у задоволенні апеляційних скарги ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Однак, у постанові Третього апеляційного суду від 03 квітня 2025 року у справі №160/20470/24 зазначено, що якщо вказані суми не були одержані протягом 6 місяців після смерті пенсіонера, то такі суми переходять у спадкового майна померлого пенсіонера. На підставі висновків апеляційного адміністративного суду 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, в якій просила: виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії покійного чоловіка - ОСОБА_2 , яка була перерахована на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року №160/17398/22 з 01 грудня 2019 року, розмір якої складає 334317,04 грн., як спадкоємцю. Вищезазначені кошти просила перерахувати на відповідний розрахунковий рахунок. При цьому в додатках до заяви буди додані всі необхідні копії документів, що передбачено законодавством для виплати недоотриманої пенсії 14 вересня 2025 року позивач отримала листа з ГУ ПФ в Дніпропетровській області від 10 вересня 2025 року № 42313-31996/К-01/8-0400/25, в якому їй було повідомлено, що питання викладене в листі потребує більш детального вивчення, про результати якого їй буде повідомлено додатково. 25 вересня 2025 року позивач отримала листа з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 22 вересня 2025 року № 45491-31996/К-01/8-0400/25 з відмовою. Отже, при розгляді заяви ОСОБА_1 від 26 лютого 2024 року ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , та повідомило, що у відповідності до статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або зміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь - якій стадії судового процесу заміну відповідно сторони чи третьої особи. Питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду № 160/17398/22 мажте право вирішити в судовому порядку, іншого чинним законодавством не передбачено. З даною відмовою позивач не погоджується, оскільки члени сім`ї мають право звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Тому позивачка просила право власності на спадкове майно за законом, а саме пенсію, яка була призначена, нарахована та належала її покійному чоловікові - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та підлягала виплаті на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №160/17398/22, але не була ним отримана за життя; стягнути з відповідача на свою користь недоотриману її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що входить до складу спадщини, пенсію у розмірі 334317,04 грн.
Рішенням Соборного районного суду м.Дніпра від 24 березня 2026 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме пенсію, яка була призначена, нарахована та належала її покійному чоловікові - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та підлягала виплаті на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №160/17398/22, але не була ним отримана за життя. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області на користь ОСОБА_1 недоотриману її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що входить до складу спадщини, пенсію у розмірі 334 317 грн. 04 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3344,00 грн.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого пенсіонера Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 (а.с. 7).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №160/17398/22 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-4347 від 20.08.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-4347 від 20.08.2021, з урахуванням зазначених у довідці основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. Рішення набрало законної сили.
Пенсію після вищевказаного перерахунку її чоловік почав отримувати з 01 березня 2023 року. Остання виплата - в квітні 2023 року. На підставі вищевказаного рішення, сума недоотриманої пенсії покійного чоловіка ОСОБА_1 становить 334317, 04 грн. (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 8).
26 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питанням виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії її чоловіка ОСОБА_2 , яка була перерахована і визначена на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року з 01 грудня 2019 року, розмір якої складає 334317,04 грн (а.с. 13).
У листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 26 березня 2024 року №18282-9857/К-01/8-0400/24 зазначено, що відповідно до статті 61 Закону України № 2262 суми пенсій, що підлягали виплаті пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей залишилися недоодержаними в зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени проживали разом із пенсіонером на день його смерті мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду №160/17398/22 ОСОБА_1 має право вирішити в судовому порядку (а.с. 14).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №160/20470/24 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у вказані вище справі, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року залишено без змін. Однак, у постанові Третього апеляційного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 160/20470/24 зазначено, що якщо вказані суми не були одержані протягом 6 місяців після смерті пенсіонера, то такі суми переходять у спадкового майна померлого пенсіонера(а.с. 18-20).
В подальшому, 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, в якій просила виплатити їй суму недоотриманої пенсії покійного чоловіка - ОСОБА_2 , яка була перерахована на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року № 160/17398/22 з 01 грудня 2019 року, розмір якої складає 334317,04 грн., як спадкоємцю (а.с. 28).
Листом ГУ Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 22 вересня 2025 року № 45491-31996/К-01/8-0400/25, повідомлено ОСОБА_1 про відмову у виплаті пенсії у зв`язку з пропуском 6 місячного строку (а.с. 31).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі №638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі №461/5878/22.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі №461/5878/22.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що недоотримана пенсія у загальному розмірі 334317,04 грн, яка нарахована ОСОБА_2 Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №160/17398/22, що ухвалене за життя спадкодавця та набрало законної сили, залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, а позивачка успадкувала належну ОСОБА_2 вказану суму пенсії, відповідно до положень статті 1227 ЦК України; приймаючи до уваги, що дії відповідача порушують право позивачки як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки грошові кошти, набуті позивачем в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію у розмірі 334317,04 грн., яка належала за життя ОСОБА_2 підлягає стягненню на її користь.
Посилаючись на правомірність дій відповідача, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області наводить доводи щодо належного способу захисту прав позивача шляхом заміни сторони виконавчого провадження.
З приводу вказаного колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами 2 та 3 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказані положення дають змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
У разі відсутності членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій можуть входити до складу спадщини.
Сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.
Ключовим питанням є не тільки наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах та можливість заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв`язку зі смертю позивача (стягувача) пенсіонера, а також і ефективність обрання заявником способу захисту права на виплату недоотриманих сум коштів, шляхом звернення до суду у порядку статей 52, 379 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04.09.2019 року у справі №750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу Пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються.
Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Отже, процесуальне питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в такій категорії спорів у випадку відмови органу Пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії не може бути вирішено з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Питання захисту прав осіб, які звернулися до суду з позовом про зобов`язання органу Пенсійного фонду здійснити виплату нарахованих сум пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, неодноразово досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду також у інших справах.
У постанові від 27.03.2019 року у справі № 286/3516/16-ц Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши правовідносини, що виникли у цій справі, дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки у цій справі предметом позову є майнова вимога позивача, що стосується визнання за нею право власності на майно - грошові кошти, які належали до виплати її померлому чоловіку.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі №808/1346/18, у якій вказала, що спори, предметом яких є майнова вимога позивача щодо визнання, зокрема, в порядку спадкування, права власності на грошові кошти, мають приватноправовий характер і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Крім того, такий підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09.10.2019 року у справі №355/323/17, де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії).
Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
З огляду на наведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу Пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області- залишити без задоволення.
Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 24 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 17 серпня 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді О.В. Агєєв
Л.П. Никифоряк