Справа № 758/14105/26
У Х В А Л А
14 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить стягнути заборгованість за договором позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред`являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
У пункті 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року, в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи.
Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Зазначене наведено у постанові Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №554/7669/21.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3170478 від 13.08.2026 зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 9 ст. 187 цього Кодексу якщо за результатами отриманої судом інформації (від органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи) буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу .
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Згідно адміністративно-територіального поділу м. Києва та України зазначена адреса не відноситься до території Подільського району м. Києва, а відноситься до території Василівського районного суду Запорізької області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду №49/0/9-22 від 14.09.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» змінено територіальну підсудність судових справ Василівського районного суду Запорізької області з визначенням її за Заводським районним судом м.Запоріжжя.
Враховуючи наведене вище, а також те, що дана справа не відноситься до підсудності Подільського районного суду м. Києва, адже зареєстроване місце проживання відповідача не належить за територіальністю до Подільського району м. Києва, а тому таку необхідно скерувати до Заводського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю, після закінчення строків передбачених ч. 3 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 31, 187, 258, 352-354 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - передати за територіальною підсудністю на розгляд до Заводського районного суду м. Запоріжжя.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець