Справа № 450/2711/26 Провадження № 2/450/2394/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернулась в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2171161, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Лінеура Україна» 23.07.2021 року, у розмірі 16380 грн., яка складається з 5000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11380 грн. заборгованості за відсотками.
Мотивувала позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «Лінеура Україна» і уклав 23.07.2021 року кредитний договір № 2171161, отримавши грошові кошти для власних потреб. Зауважила, що вказаний договір складений в електронному варіанті та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису. Вказала, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, частково сплативши заборгованість в сумі 10 грн., у зв`язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначила, що 08.02.2022 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 1-08022022, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2171161 від 23.07.2021 року. Рішенням № 1 єдиного учасника ТзОВ «Росвен Інвест Україна» від 25.03.2024 року змінено назву юридичної особи на ТзОВ «Свеа Фінанс». Враховуючи наведене, просила позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 01.06.2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.
10.06.2026 року представником позивача Сторожишиною О.О. подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 10.06.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Судом встановлено, що 23.07.2021 року ОСОБА_1 уклав з ТзОВ «Лінеура Україна» кредитний договір № 2171161 шляхом підписання такого, додатку № 1 до нього та паспорту споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора B706, внаслідок чого отримав кредит у розмірі 5000 грн. строком на 30 днів зі сплатою 0,57% в день за зниженою процентною ставкою та 1,9% на день за стандартною процентною ставкою.
Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 2171161 від 23.07.2021 року, що підтверджується листом ТзОВ «УПР» №26600-0403 від 04.03.2024 року.
08.02.2022 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 1-08022022, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Росвен Інвест Україна» свої права вимоги за кредитними договорами, натомість фактор сплачує первісному кредитору грошові кошти за відступлення права вимоги.
Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1-08022022 від 08.02.2022 року, ТзОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТзОВ «Росвен Інвест Україна» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2171161 від 23.07.2021 року у розмірі 16380 грн., що складається з 5000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11380 грн. заборгованості за відсотками.
Рішенням № 1 єдиного учасника ТзОВ «Росвен Інвест Україна» від 25.03.2024 року змінено назву юридичної особи на ТзОВ «Свеа Фінанс».
У відповідності до розрахунку, складеного первісним кредитором ТзОВ «Лінеура Україна», заборгованість відповідача за кредитним договором № 2171161 від 23.07.2021 року станом на 20.11.2021 року становить 16380 грн., яка складається з 5000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11380 грн. заборгованості за відсотками.
Водночас, суд не може в повній мірі погодитись із наведеною позивачем сумою заборгованості відповідача за кредитним договором № 2171161 від 23.07.2021 року з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
За умовами кредитного договору № 2171161 від 23.07.2021 року сторони погодили строк кредитування 30 днів з 23.07.2021 року по 22.08.2021 року.
Звертаючись до суду з даним позовом представник позивача просив стягнути нараховані проценти, які розраховані станом на 20.11.2021 року.
Отже, виходячи з того, що строк кредитування за кредитним договором № 2171161 від 23.07.2021 року закінчився 22.08.2021 року, тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору.
Оскільки строк кредитування за вказаним кредитним договором завершився 22.08.2021 року, у кредитодавця було відсутнє право нараховувати відсотки за користування кредитом, а тому вимоги позивача про стягнення таких відсотків, нарахованих після 22.08.2021 року, є необґрунтованими, з огляду на що такі не підлягають задоволенню. Після цих дат права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТзОВ «Лінеура Україна», заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.08.2021 року становить 5855 грн., яка складається з 5000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 855 грн. заборгованості по відсоткам.
Таким, чином відсотки у розмірі 855 грн. підлягатимуть стягненню з відповідача на користь позивача.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Зі змісту ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.
За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором позики визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивувала позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2171161 від 23.07.2021 року у розмірі 5855 грн., яка складається з 5000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 855 грн. заборгованості по відсоткам.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором позики № 2171161 від 23.07.2021 року у розмірі 5855 грн., яка складається з 5000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 855 грн. заборгованості по відсоткам.
У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.