Справа № 454/2629/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.08.2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л.Ю. ,
за участю секретаря Бельзецької О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Сокалі цивільну справу ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини,
в с т а н о в и в:
Представник ОСОБА_1 , адвокат Герасимчук О.О., звернувся до суду зі заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу 454/2629/26 від 01.07.2026 року, виданого, Сокальським районним судом Львівської області за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу, тобто з 01.07.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує наступним.
Вказав, що 06.01.2026р. розірвано шлюб між ним та ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сокальським районним судом Львівської області 01.07.2026 року винесено судовий наказ по справі 454/2629/26, яким вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини із усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
На момент видачі судового наказу від 01.07.2026 року, Сокальським районним судом вже було видано наказ від 24.06.2026 року по справі 454/2210/26, яким вирішено стягувати з ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Отже, внаслідок видачі двох окремих судових наказів зі заявника стягується по 1/4 частині доходу на кожну дитину, тобто загалом 1/2 частина всіх видів заробітку, а відтак повторне звернення стягувачки із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на іншу дитину суперечить нормам закону та призвело до стягнення з боржника 1/2 заробітку (доходу), що є недопустимим, а тому просить судовий наказ скасувати, а судові витрати покласти на ОСОБА_2
16 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 , адвокат Струкова К.О., подала відзив, в якому просила залишити заяву без задоволення. Відзив мотивовано тим, що в заяві не вказано дату, коли боржник отримав копію оскаржуваного наказу, крім того обставина, на яку посилається заявник, не є нововиявленою у розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України та могла бути відомою боржнику на момент винесення вказаного наказу. Вважає, що належним способом захисту прав боржника є звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (ст.192 СК України), а не перегляд за нововиявленими обставинами. Судові витрати просить покласти на боржника.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Герасимчук О.О., надав суду заяву в якій вказує, що заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, розгляд справи просить проводити без їхньої участі.
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина 8 статті 170 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення, а відтак у разі, якщо нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто, ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 813/8070/14 (454/2641/14-а), від 19 червня 2019 року у справі № 815/1918/15, від 06 вересня 2022 року у справі № 363/1900/13-ц (провадження № 61-89св20), постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року в справі № 9901/230/20 (провадження №11-452заі21).
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Крім того, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового наказу, як на нововиявлені обставини представник посилався на факт наявності у стягувача та боржника ще однієї дитини, яка проживає з матір`ю і на утримання якої з ОСОБА_1 , видано судовий наказ для стягнення аліментів.
Разом з тим, в порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені статтею 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини 1 статті 168 ЦПК України).
Доводи заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами свідчать про незгоду з судовим наказом, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами. Разом з тим, для зменшення розміру аліментів законодавець визначив окремий порядок, особа має право звернутись до суду із позовною заявою про зменшення розміру аліментів. Окрім того, Цивільним процесуальним кодексом України передбачено підстави для звернення до суду зі заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Доводи щодо права на стягнення аліментів на утримання дитини, суд відхиляє, оскільки стягувачкою заявлено вимогу про видачу судового наказу про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і дана вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Сам факт заперечення боржника проти стягнення з нього аліментів не є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Наведені в заяві обставини в розумінні положень пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України не є нововиявленими.
Наявність у ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , ще однієї дитини, яка проживає з матір`ю, не звільняє його від обов`язку утримувати свою іншу дитину сина ОСОБА_5 , в даній ситуації питання порушуються про розмір самих аліментів, а тому висновків суду не спростовують, а лише є способом домогтися скасування судового рішення, яке набрало законної сили.
Частинами 1 та 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, обставини, на які посилався заявник, не можуть бути підставою для скасування судового наказу у порядку його перегляду за нововиявленими обставинами, а відтак у заяві слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 160, 161, 165, 170, 247, 259, 260, 423-429, 354 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами судового наказу від 01 липня 2026 року, виданого у справі №454/2629/26 за заявою ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дитину - відмовити.
Судовий наказ Сокальського районного суду Львівської області у справі №454/2629/26, виданий 01 липня 2026 року на підставі заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 01.07.2026 року і до досягнення дитиною повноліття - залишити в силі.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та регулятивну частини) судове рішення або, якщо розгляд справи здійснювався без присутності учасників справи - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: с. Свитазів, Шептицького району, Львівської області.
Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Л. Ю. Фарина